Хімія та хімічні технології. 4. Хіміко-фармацевтичне виробництво

К.т.н. Хромишев В.О., к.х.н. Хромишева О.О.,

Пронякіна А.С., Шевченко К.Ю.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Ідентифікація та визначення вмісту флавоноїдів в бруньках Betula pendula

В останні роки значно зріс інтерес до препаратів рослинного походження як в нашій країні, так і за кордоном. На міжнародному фармацевтичному ринку кожен третій препарат, що застосовується в медицині, має рослинне походження. Значні групу біологічно активних речовин рослинного походження становлять флавоноїди - природні гетероциклічні оксигеновмісні сполуки, переважно жовтого, помаранчевого і червоного кольору, які мають сильну специфічну дію.

Одним з перспективних джерел отримання рослинних препаратів, що мають сечогінну, протизапальну, антисептичну дію, є листя і бруньки берези (Bétula péndula), які застосовуються в основному у вигляді водних екстрактів.

В медицині бруньки берези застосовують при гіпо- та авітамінозі, при набряках, атеросклерозі, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при хронічних хворобах нирок і сечового міхура, при сечокам’яній хворобі, при спазмах кишківнику і як відхаркувальний засіб при ларингіті, бронхітах і трахеїтах. Водні та спиртові екстракти мають сечогінну, жовчогінну, дезінфікуючу і антисептичну дію, посилює іригацію шкіри кров'ю, зміцнює і стимулює волосяний покрив. Використовується для виготовлення активних очищувальних, зволожуючих засобів по догляду за шкірою. Її кора, бруньки, листя - це ефірні масла, сапоніни, дубильні речовини, смоли, аскорбінова і нікотинова кислоти. До складу масел входять бетулен, бетулол, бетуленова кислота, нафталін; в листі берези - флавоноїди, каротин і гіперозид [1-3].

Тому метою дослідження була ідентифікація та кількісне визначення флавоноїдів у бруньках березі повислій Bétula péndula.

Об’єктом дослідження служила бруньки Bétula péndula, зібрані в околицях м. Мелітополя навесні. Сировину піддавали природній сушці у затінку та подрібнювали.

Березові бруньки містять у своєму складі речовини, що відносяться до різних класів сполук [1]. Сировину подрібнювали до розміру часток, що проходять крізь сито з отворами діаметром 1 мм. Точну наважку (близько 1,000г) подрібненої сировини поміщали в колбу з шліфом ємністю 200 мл, доливали 100 мл 50%-ного етанолу і зважували. Колбу приєднували до зворотного холодильника і нагрівали на киплячій водяній бані протягом 2 годин. Після охолодження розчину до кімнатної температури колбу зважували, доводили її вміст 50%-ним етанолом до вихідної маси, перемішували і фільтрували через паперовий фільтр.

Суму флавоноїдів розділяли методом рідинної колонкової хроматографії на сфероні LC (40). В якості елюентів використовували суміш петролейного етеру з хлороформом (2:1) з поступовим збільшенням вмісту хлороформу до 100%, а також суміш етанолу і води. Контроль за розподілом проводили методом тонкошарової хроматографії на пластинках Silufol 254. Система розчинників для тонкошарової хроматографії відповідала елюенту в колонці. Детектування плям на хроматограмі здійснювалося опромінюванням в УФ-світлі та обприскуванням 10%-ним розчином H₂SO₄ в етанолі і наступним нагріванням при 120°С.

Для виділення індивідуальних сполук з фракцій використовували метод препаративної тонкошарової хроматографії на силікагелі. Елюент - суміш петролейного етеру з бутилацетатом від 20 до 100%.

Ідентифікацію виділених сполук проводили фізичними методами, а також порівнянням їх фізико-хімічних характеристик з літературними даними [1-4].

В результаті хроматографічного розділення спиртового екстракту бруньок берези повислої було виділено 20 індивідуальних флавоноїдів, що відносяться до флаванонів, флавононолів, флавонів та флавонолів, а саме: сакуранеін, ізосакуранетін, нарінгенін, 7,4′-диметиловий етер нарінгеніну, 7-метиларомадендрин, аромадендрин, апігенин, акацетин, генкванін, пектолінарігенін, 7,4′-диметиловий етер апігенину, кемпферол, рамноцитрин, кемпферид, ізокемпферид, ерманин, 7,4′-диметиловий етер кемпферола, ізорамнетин, 3,3′-диметилкверцетин, 3-метиловий етер бетулетола.

В ході експерименту встановлено, що вміст флавоноїдів у бруньках берези повислої коливається в межах 2,8-3,2% від сухої маси. Було визначено, що в екстракті переважали флавоноли (≈ 16%), флаванони (≈ 12%) і флавони (≈10%), а флавононоли міститися в меншій кількості (≈ 2%).

Майже всі виділені флавоноїди є антиоксидантами, також, залежно від структури, мають судинорозширювальну, бактерицидну, протизапальну дію та виявляють діуретичний ефект.

Література

1. Ведерников Д.Н. Экстрактивные вещества почек березы повислой Betula pendula Roth. (Betulaceae). 1.Состав жирных кислот, углеводородов и сложных эфиров / Д.Н. Ведерников, В.И. Рощин // Химия растительного сырья. – 2009. – № 3. – С.69-73.

2. Ведерников Д.Н. Групповой состав компонентов почек Betula pendula Roth. / Д.Н. Ведерников, Н.Г. Галашкина, Н.Г. Карачкина, В.И. Рощин // Растительные ресурсы. 2004. Вып. 2. – С. 83-89.

3. Ведерников Д.Н. Необычные терпеноиды березы повислой Betula pendula Roth. / Д.Н. Ведерников, Н.Ю. Шабанова, Н.Г. Галашкина, Н.Л. Карачкина, В.И. Рощин // Химия и технология растительных веществ: тез. докл. III Всерос. конф., Саратов, 2004. – С.60-61.

4. Галашкина Н.Г. Флавоноиды почек Betula Pendula Roth. / Н.Г. Галашкина, Д.Н. Ведерников, В.И. Рощин // Растительные ресурсы. – 2004. – Вып. 1. – С. 62-68.