Екологія/6.Екологічний моніторинг

Москалик Г.Г., Качурін К.О.

Вміст сполук Нітрогену у воді р. Мольниця
(в межах м. Чернівці)

Місто Чернівці – це типова урбанізована територія Карпатського регіону України, якій притаманні сучасні гідроекологічні проблеми. Одним із найбільш вразливих компонентів урбанізованого ландшафту є малі річкові басейни, сукупність яких, власне, і формує територію міста. Важливими показниками хімічного складу води є вміст сполук Нітрогену, оскільки від кількості та якості нітрогеновмісних сполук залежать ступінь трофності й загальна продуктивність водойм, а також якість води в них. Тому дослідження вмісту різних форм Нітрогену: NO₃, NO₂ та NH₄ ⁺ у поверхневих водах є актуальним і першочерговим завданням. Саме цим проблемам і присвячена робота.

Нами виявлено мінімальне значення амонію і максимальне нітрату у воді р. Мольниця (табл.). Доведено, що у воді вздовж берега нітратів більше, ніж на 1,0 м від берега. Така тенденція характерна для всіх досліджених створів річки. Крім того показано, що максимальне значення нітратів спостерігалось у гирлі річки, а мінімальне біля її витоків, що узгоджується із літературними даними. Порівнюючи середнє значення нітратів по створах відмічено мінімальне його значення у гирлі, максимальне у створі 2 і середнє – у витоці річки.

Щодо амонію нами показано різноспрямовані тенденцію зокрема, у створі 1 прибережних водах відмічено наднизькі його значення, а на 1,0 м від берега – показник переважав ГДК. Така ж закономірність відмічена для створу 2. У воді створу 3 амонію більше зафіксовано біля берега, а на 1,0 м від берега показник в 5 разів був меншим. Проте в обох випадках значення переважало ГДК. Відомо [1], що основними джерелами потрапляння у водойми іонів амонію є тваринницькі ферми, господарські побутові стічні води, стічні води підприємств харчової та хімічної промисловості.

Таблиця

Вміст розчинних сполук Нітрогену у воді р. Мольниця, мг/дм³

М±m, n=4

Номер створу	Відстань від берега, м	NO2^-	NO3^-	NH4^+
Створ 1	0,5-0,7	1147,1±3,63*	12,40±0,08	0,00±0,00
	1,0-1,2	951,6±3,63*	15,23±0,12	2,29±0,03*
	Середнє	1049,35±3,85*	13,82±0,12	1,15±0,12
Створ 2	0,5-0,7	1321,2±10,9*	686,97±0,40*	0,00±0,00
	1,0-1,2	1200,4±5,44*	442,47±1,76*	2,54±0,06*
	Середнє	1260,8±8,37*	564,72±6,49*	1,27±0,13
Створ 3	0,5-0,7	201,2±3,78*	43,2±0,22	30,12±0,09*
	1,0-1,2	184,1±4,57*	25,37±1,26	6,01±0,06*
	Середнє	192,65±5,73*	34,285±2,83	18,07±0,97*
ГДК		3,3	45	2,0

Головними джерелами нітритів у воді є органічні речовини, а також промислові та сільськогосподарські викиди [1-3]. Додаткова кількість нітратів потрапляє у воду з оксидами Нітрогену, що утворюються при грозових розрядах. Оскільки Нітроген є компонентом білків, при їх розкладанні також утворюються неорганічні нітрогеновмісні сполуки – аміак, нітрити і нітрати. Деяка кількість нітратів, що утворилися таким шляхом, вимивається водою, що просочується і досягає підземних вод, але велика частина нітратів, імовірно, використовується рослинами одразу ж після їх утворення бактеріями.

Порівнюючи отримані результати із ГДК встановлено, що у поверхневих водах р. Мольниця вміст нітритів переважає у 56-387!! раз ГДК. Підвищення концентрації нітритів зазвичай свідчить про свіже забруднення [2]. Нітрити є проміжним ступенем у ланцюзі бактеріальних процесів окислення амонію до нітратів.

Щодо нітратів виявлено перевищення ГДК лише у створі 2. Підвищення концентрації нітратів у воді свідчить про наявність забруднення [2]. Присутність нітратних іонів у природних водах пов’язана з внутрішньоводойменними процесами під дією нітрифікуючих бактерій; атмосферними опадами, які розчиняють оксиди нітрогену, що утворюються при атмосферних електричних розрядах; промисловими та господарчо-побутовими стічними водами, особливо після біологічного очищення. Високий вміст окислених форм Нітрогену, ймовірно, свідчать про те, що на екосистему річки впливають стоки із сільськогосподарських угідь, на що вказує вміст нітратів, який перевищує граничнодопустимі норми.

Отже, води р. Мольниці забрудненні різним нітрогенвмісними сполуками, що пов’язано як із внутріводоймовими процесами (насамперед з нітрифікацією), так і з надходженням сполук Нітрогену антропогенного походження унаслідок вимивання з ґрунтового комплексу.

Література

1. Грюк І. Вміст сполук Нітрогену у воді малих річок як показник рівня антропогенного навантаження територій / І. Грюк, І. Суходольська // Вісник львівського національного університету. Серія біологічна. – 2012. – Вип. 60. – С. 227-238.

2. Джус Л. Е. Влияние городской среды на гидрометеорологические факторы / Л. Е. Джус // Сборник работ по гидрологии. – Л. 1987. – С. 83-94.

3. Ніколаєв А.М. Гідролого-геохімічна оцінка стану річок урбанізованої території ( на прикладі м. Чернівці) : монографія / А.М. Ніколаєв. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 216 с.