Економічні науки/10.Економіка підприємства

Студентка Голдзіцька О.Л.

Доцент Драч О.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВА

В сучасних умовах підприємства повинні враховувати чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на його діяльність, для ефективної і тривалої їх діяльності. Чинників є досить багато, але неоднозначним і досить важливим є конкуренція.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що в теперішніх динамічних умовах підприємства повинні враховувати усі зміни й адекватно на них реагувати. Особливо ретельно потрібно досліджувати дії конкурентів та використовувати конкурентні стратегії у своїй діяльності з метою досягнення більших економічних вигод та залучення більшої кількості споживачів. В сучасних умовах в Україні сформувалися досить сприятливі умови для реалізації потенційних можливостей вітчизняних підприємств, використання сучасних принципів, методів та інструментів з метою створення і досягнення конкурентних переваг підприємств.

Питанням розробки теоретико-методичних засад формування та реалізації стратегії конкуренції підприємств присвячені праці таких вчених, як Т.Ю. Адаєвої, Р.А. Єршової, І.І. Пічуріна, Ф.Колера, М.Портера, Р.А. Фатхутдінова та ін.

Кожен науковець пропонує власне розуміння процесу формування конкурентної стратегії, вибору оптимальної стратегічної альтернативи, акцентуючи увагу на тому чи іншому етапі розробки стратегії. Проте  висвітленню комплексного бачення процесу розробки та реалізації стратегії приділено недостатньо уваги, що потребує більш глибокого вивчення.

Існує безліч визначень  поняття «конкурентна стратегія».

Адаєва Т.Ю. дає наступне визначення поняття «конкурентна стратегія»: Конкурентна стратегія — здатність підприємства випускати конкурентоспроможну продукцію, а також конкурентної стійкості підприємства та можливість його адаптації до мінливих умов конкуренції.

Єршова Р.А. визначає конкурентну стратегію як здатність підприємства виробляти користуються попитом при ефективному використанні виробничого, кадрового і фінансового потенціалів.

У термінологічному словнику Фатхутдінова Р.А. вказується, конкурентна стратегія – це здатність фірми випускати конкурентоздатну продукцію; перевага фірми по відношенню до інших фірм даної галузі всередині країни і за її межами.

Пічурін І.І. дає наступне визначення конкурентної стратегії: це реальна і потенційна здатність підприємства, а також наявних у нього для цього можливостей проектувати, виготовляти та збувати товари, які за своїми ціновими та нецінових характеристиках в комплексі більш привабливі для споживачів, ніж товари конкурентів.

М. Портер визначає конкурентну стратегію як властивість суб’єкта ринкових відносин виступати на ринку нарівні з присутніми там конкуруючими суб’єктами ринкових відносин.

Ф. Котлер характеризує конкурентні стратегії як ті, що дозволяють  компанії зайняти міцні позиції в боротьбі з конкурентами і дають найсильніші стратегічні переваги перед конкурентами [2, c.71].

Більш точно розкриває суть даного поняття Ф.Котлер, однак, як правильно підкреслює М.Портер, при визначенні  конкурентної стратегії слід враховувати сферу діяльності, у якій досягається конкурентна перевага [1, c.82].

Досліджуючи сучасні публікації вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів можна сформувати більш розширений процес розробки та реалізації стратегії конкуренції, основними етапами якого є: 1) встановлення цілей, 2) аналіз зовнішнього середовища, 3) дослідження внутрішнього середовища підприємства, 4) визначення стратегічної мети і постановки завдань, 5) аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії, 6) планування реалізації стратегії, 7) реалізація стратегічних рішень [5]. Проте, запропонований перелік етапів та процедур на кожному з них не слід вважати універсальним, оскільки в окремій реальній ситуації необхідно враховувати поточні внутрішні та зовнішні обставини.

У загальному випадку, на підприємстві може бути розроблено та реалізовано чотири основних типи стратегій:

Стратегії концентрованого зростання — стратегія посилення позицій на ринку, стратегія розвитку ринку, стратегія розвитку продукту.

Стратегії інтегрованого зростання — стратегія зворотної вертикальної інтеграції, стратегія вперед йде вертикальної інтеграції.

Стратегії диверсифікаційного зростання — стратегія центрованої диверсифікації, стратегія горизонтальної диверсифікації.

Стратегії скорочення — стратегія ліквідації, стратегія «збору врожаю», стратегія скорочення, стратегія скорочення витрат [3, c 205].

Конкурентна стратегія – це комплекс дій, які спрямовані на забезпечення стійких позицій підприємства на ринку, отримання і підтримку довгострокових конкурентних переваг в діяльності підприємства. Вонискладаються з ряду підходів і напрямів, що розробляються керівництвом з метою досягнення як найкращих показників роботи в одній конкретній сфері діяльності. Також визначають засоби конкурентної боротьби фірми на цільових ринках і виступає як: своєчасна реакція на зміни в галузі, в економіці в цілому, в політиці й інших значущих сферах; розробка конкурентоздатних заходів і дій, ринкових підходів, які можуть забезпечити міцну перевагу передконкурентами; об'єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів; вирішення конкретних стратегічних проблем, актуальних в даний момент.

В цілому формується єдиний підхід до визначення конкурентної стратегії як сукупності окремих взаємопов’язаних, взаємозалежних і взаємообумовлених елементів, об’єднаних однією стратегічною метою – створення і підтримка конкурентної переваги підприємства. При цьому конкурентна стратегія є елементом економічної стратегії, яка перебуває під впливом дії таких об’єктивних закономірностей, як: цілісність, інтеграційність, комунікативність, адаптивність, синергійність. [2]

Для розроблення чи зміни конкурентної стратегії компанії необхідно постійно проводити стратегічний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища компанії. Під стратегічним аналізом зовнішнього середовища фірми розуміється аналіз сукупності зовнішніх факторів, які впливають або можуть вплинути на діяльність компанії та не залежать від внутрішніх переваг або недоліків самої компанії.

Конкурентоспроможність підприємств відображає їх здатність проявляти гнучкість, адаптивність до постійних змін зовнішнього середовища з метою збільшення, зменшення, або збереження займаної частки ринку з метою інтеграції планів бізнесу і стратегій розвитку регіонів. Оскільки конкурентоспроможність підприємства залежить як від його діяльності, так і зовнішнього середовища, необхідно виділяти і аналізувати чинники, які справляють значний вплив.

Отже, мета конкурентної стратегії – забезпечення конкурентних переваг підприємства на ринку порівняно з активними конкурентами. Конкурентна стратегія, являючись базою для обґрунтування можливостей загальної стратегії, задає параметри стратегічного набору, а всі інші складові набору є їх засобами. Дана стратегія визначає конкурентну позицію підприємства на міжнародних ринках і, відповідно, лінію поведінки, яка знаходить вираження в орієнтації діяльності підприємства та потребує детального аналізу та планування. Таким чином, розробка ефективної конкурентної стратегії в умовах глобалізації для всіх підприємств є важливою необхідністю і має безперечну практичну цінність.

Література:

1. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов/Майкл Е. Портер; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. — 454 с.

2. Соціально-економічний розвиток України на початку ХХІ сто-З 41 ліття: Зб. доп. 76-ї наук. конф. студ. КНЕУ. 22—23 квіт. 2007 р. /Відп. за вип.: М. І. Мирун, О. А. Петухова. — К.: КНЕУ, 2009. —390, [2] с.

3. Управление конкурентоспособностью организации. Учебник. – 2-е издание, испр. и доп. – М.: Изд-во Эскмо, 2005. – 544с.

4. Е.А. Сысоева Факторы конкурентоспособности предприятия:подходы и составляющие,//Экономические науки, 2010, 12(73).

5. Уравління конкурентоспроможністю підприємства: навч. посіб. / [С. М. Клименко, Т. В. Омельяненко, Д. О. Барабась, О. С. Дуброва, А. В. Вакуленко]. – К.: КНЕУ, 2008. – 520 с.