Економічні науки /10. Економіка підприємства

к. е. н. Бойко О. О., Джерелюк Д. О., Коваль Т. С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Характеристика методів оцінки конкурентоспроможності підприємств

Конкурентоспроможність підприємства – це здатність підприємства створювати, виробляти і продавати товари та послуги, цінові й нецінові якості яких більш привабливі, ніж в аналогічної продукції конкурентів.

В українській економіці відбувається становлення конкурентного середовища, яке вимагає від вітчизняних підприємств пошуку нових форм і методів ведення конкурентної боротьби, реалізація яких у комплексі визначає високі вимоги до конкурентоспроможності, досягнення стійких конкурентних переваг підприємства. Важливою умовою вирішення складних проблем конкурентного суперництва є використання концепції стратегічного планування, що дозволяє формувати складні адаптивні механізми пристосування підприємства до нестабільного зовнішнього середовища, що і являє собою актуальність теми.

Загальні аспекти конкурентоспроможності досліджують В.Адамик, Г.Вербицька, О.Нефедова. Комплексно вивчають конкурентоспроможність підприємства Г. Осовська, Н.Тарнавська, Р.Фатхутдінов. На окремих аспектах конкурентоспроможності підприємства зосереджують увагу І. Балабанова, Н.Бутенко, Н.Гладчак, Н.Грицишин, М.Кривенко, Я.Машталір, Н.Струк, М.Федоркіна, О.Циганок.

Метою даної роботи є виокремлення чинників, які формують конкурентоспроможність як продукції, так і підприємства, а також визначення методів і характеру впливу на ці чинники з метою підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю продукції і підприємства і формування його конкурентних переваг.

Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства – це поділ на окремі групи за якоюсь ознакою. Найвагомішою ознакою вважають саме показники результатів оцінки, тому і виділяють графічні, матричні, розрахункові та комбіновані методи.

Чисельні методи оцінки конкурентоспроможності підприємства це розрахункові, а саме специфічні методи та комплексні методи. Кожен з названих підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємств має свої недоліки і в той же час ефективні границі застосування. Деякі з них в певних межах повторюють інші.

Більш комплексним при оцінці конкурентоспроможності підприємств є індексні методи, що передбачають такі етапи:

1) вибір кількох підприємств-аналогів, щоб створити базу для порівняння;

2) визначення найважливіших чинників, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємств;

3) привласнення кожному чиннику коефіцієнту впливу;

4) оцінка підприємств за кожним із чинників;

5) розрахунок індексу конкурентоспроможності підприємства [1].

Базою для порівняння можуть виступати:

§ галузеві показники;

§ показники підприємства-лідера ринку;

§ ретроспективні показники оцінюваного підприємства [1].

Конкурентоспроможність підприємства залежить від об’єкта порівняння, а також факторів, які використовуються для оцінки конкурентоспроможності. Залежно від доходу споживачів, конкурентоспроможність формується за конкретними видами об’єктів:

− середньої якості – для споживачів з низьким доходом (капіталом),

− високої якості – для масового споживача із середнім доходом,

− дуже високої (престижної) – для споживачів з високим доходом [4].

Чинники формування конкурентоспроможності підприємства:

1) Залежно від наслідків прояву на конкурентоспроможність підприємства чинники поділяються на:

- загальні, дія яких призводить до змін в загальних умовах здійснення експортної діяльності підприємства;

- специфічні, дія яких змінює умови експорту підприємств окремої галузі; індивідуальні, дія яких безпосередньо обумовлює зміни в експортній діяльності окремого підприємства.

2) Залежно від ступеня впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства розрізняють:

- основні чинники, вплив яких на рівень конкурентоспроможності підприємства є визначальним;

- другорядні, вплив яких на рівень конкурентоспроможності у порівнянні з першими не є визначальним.

3) Залежно від ступеня взаємообумовленості чинники формування конкурентоспроможності підприємства поділяються:

- незалежні, які визначаються певними подіями або тенденціями;

- похідні, які є наслідками дії причинно-наслідкового зв’язку між певними подіями або рішеннями

4) Залежно від часу дії розрізняють:

- постійні;

- тимчасові [3].

Групи методів оцінки конкурентоспроможності підприємства:

1) методи, засновані на теорії конкурентних переваг;

2) методи, засновані на теорії ефективної конкуренції;

3) методи, в основі яких лежить теорія якості товару;

4) матричні методи;

5) інтегральний метод [3].

У загальному вигляді алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства передбачає три послідовні етапи:

1. Розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності підприємства і переведення показників у відносні величини (бали). Для переведення показників у відносні величини проводиться їх порівняння з базовими показниками. Як базові показники (бази для порівняння) можуть виступати:

- середньогалузеві показники; показники будь-якого конкуруючого підприємства або підприємства-лідера на ринку;

- показники оцінюваного підприємства за минулі відрізки часу. З метою переведення показників у відносні величини використовується 10-бальна шкала. Базовий показник дорівнює 5 балам, тобто 1 – 4 – гірше базового, 6 – 10 – краще базового.

2. Розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства за наведеними формулами.

3. Розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.

Рівень конкурентоспроможності економіки визначає інвестиційну привабливість країни і її окремих регіонів, дає можливість залучати іноземні інвестиції і створює клімат для розвитку окремих підприємств та науково-технічного розвитку. Чим вищий рівень конкурентоспроможності економіки, тим більше можливостей має підприємство як для свого розвитку всередині країни, так і для виведення продукції на зовнішні ринки [2].

Отже, на конкурентоспроможність продукції і підприємства впливає низка чинників. Залежно від галузі функціонування підприємства, ступеня його самостійності (інтегрованості), вибору пріоритетних напрямів у дослідженні конкурентоспроможності підприємства доцільно обирати ту чи іншу систему чинників конкурентоспроможності підприємств. Важливим є розуміння того, що за правильного управління кожен чинник здатний сприяти формуванню додаткових конкурентних переваг, тому важливим є визначення методів і напрямків управління чинниками конкурентоспроможності як підприємства, так і його продукції.

Література:

1. Дикань В.Л. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства / В.Л. Дикань, Т.В. Пономарьова // Вісник економіки транспорту і промисловості «Економіка» – 2011. – С. 100–105;

2. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства: вітчизняні та закордонні підходи до класифікації / А. О. Левицька [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://mer.fem.sumdu.edu.ua/content/acticles/issue_19/ALYONA_O_LEVYTSKAMethods_for_Assessing_Competitiveness_National_and_Foreign_Approaches_to_Classification.pdf

3. Рибницький Д.О. Сучасні підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємства / Д.О. Рибницький, Т.А. Городня – 2010. – С. 227–230;

4. Сахно І.В. Аналіз основних методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємств / І.В. Сахно – 2012. – № 2, Ч. 2. – С. 385–390.