Економічні науки / 13. Регіональна економіка

К.е.н., доцент, докторант Антошкін В.К.

Бердянський університет менеджменту і бізнесу, Україна

ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Проблеми забезпечення безпеки України, державної безпеки, безпеки на рівні регіону і підприємства досить складні, так само як і всі соціально-економічні процеси, які відбуваються сьогодні у нашому суспільстві. Вони пов'язані з реформами в політичних, економічних, соціальних, духовних сферах [2, с. 247]. Тому завдання формування правової держави, перебудови політичної системи, громадянського суспільства потребують переосмислення концепцій безпеки регіону, державної безпеки, економічної безпеки як певної основоположної форми її вираження.

Економічна безпека є фундаментальною основою економічно ефективної держави в цілому. Економічно ефективна держава – це держава, що відстоює свої національні інтереси і забезпечує свою національну економічну безпеку в певний час за даних обставин в умовах необмеженої міжнародної конкуренції. Без забезпечення економічної безпеки практично неможливо вирішити ні одного завдання на внутрішньодержавному і міжнародному рівнях.

Економічну безпеку територіального утворення (край, регіон, економічний район) варто розглядати як сукупність поточного стану, умов і факторів, які характеризують стабільність, стійкість і поступовість розвитку економіки регіону [3, с. 127]. З одного боку, забезпечення економічної безпеки регіонів припускає інтеграцію регіональної економіки в економіку держави, з іншого – збереження регіональної незалежності.

Забезпечення соціально-економічної безпеки регіону можливе тільки тоді, коли враховуються інтереси всіх учасників процесу регіонального розвитку – підприємств, галузей, міст, районів тощо. На різних рівнях регіонального розвитку тісно переплітаються економічні, політичні, екологічні та інші інтереси, причому чим вище рівень регіонального розвитку, тим більше учасників вступає у процес, тим ширше коло інтересів [1, с. 124]. Таким чином, метою забезпечення економічної безпеки регіону є захист регіональних економічних інтересів.

Регіональну економічну безпеку необхідно розглядати як складну соціально-економічну систему, що складається з таких підсистем: політико-правової, екологічної, виробничої, соціальної, інформаційної, управлінської. Досягненню соціально-економічної безпеки на регіональному рівні, як власне і на рівні державному, перешкоджає ряд невирішених проблем, що звичайно класифікуються як загрози економічній безпеці. Проблема полягає у тому, що економічній безпеці регіонів загрожують сьогодні не тільки правова нерозв'язаність багатьох питань.

Це і неврегульованість відносин регіонів із центральними органами виконавчої влади, руйнування науково-технічного потенціалу, відсутність чіткої системи охорони навколишнього середовища, тінізація економіки, зростання економічної злочинності. Також спостерігається низька професійна компетенція управлінських кадрів регіональних органів управління, відсутність обґрунтованих пріоритетів у соціально-економічному розвитку регіонів.

Важливою особливістю забезпечення соціально-економічної безпеки регіонів країни є сполучення розвитку соціальної сфери за рахунок власних регіональних коштів із державним регулюванням і субсидуванням соціального розвитку регіонів. Джерелами власних регіональних коштів є місцеві податки і збори, доходи від державної регіональної власності, добровільні пожертвування і внески юридичних і фізичних осіб. Джерелами централізованого економічного регулювання соціального розвитку регіонів виступають регулюючі податки, фінансові ресурси державних програм, загальні субсидії та цільові субвенції, кошти фондів регіонального розвитку.

Для забезпечення соціально-економічної безпеки регіону необхідно дотримуватися таких принципів: історизму, єдності, комплексності, пріоритетності, варіантності, природно-господарської збалансованості й оптимальності, узгодженості інтересів місцевих органів управління та напрямів із забезпечення соціально-економічної безпеки регіону, пропорційності забезпечення фінансовими ресурсами всіх рівнів регіону [4, с. 107]. Виходячи із зазначених принципів, можна виділити основні напрями забезпечення соціально-економічної безпеки регіону: 1. Удосконалення правової бази. Забезпечення прийняття однозначних рішень при виникненні конфліктних ситуацій між центром і регіонами. 2. Збереження ресурсного потенціалу, відновлення і розвиток виробничого потенціалу регіону. 3. Розвиток самостійної бюджетно-фінансової політики регіонів. 4. Підготовка кваліфікованих кадрів адміністративного менеджменту.

Таким чином, економічна безпека має забезпечуватися, насамперед, ефективністю самої економіки, розширенням повноважень місцевого самоврядування, певною економічною автономією при оперативному прийнятті зважених управлінських рішень на окремих територіях країни. Нова регіональна політика має забезпечити розширення економічних можливостей і відповідальності регіональної влади шляхом глибокого перетворення форм і методів управління. Тому регулювання соціально-економічним розвитком регіонів є домінуючим завданням державного управління.

Література:

1. Геєць В.М. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство / В.М. Геєць, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.І. Черняк та ін.; За ред. Гейця В.М. : монографія. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. - 240 с.

2. Кавун С.В. Система економічної безпеки: методологічні та методичні засади: монографія / С.В. Кавун. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2009 – 300 с.

3. Симонова О.Г. Актуальні проблеми регіональної економічної безпеки України // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 8. – С. 125-132.

4. Смирнов С.М. Шляхи вдосконалення системи управління фінансовою безпекою регіону // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 2. – С. 105-110.