Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Асист. Маршук Л.М., Чигрин В.В.

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

МЕХАНІЗМ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ В УКРАЇНІ

Україна зіткнулася зі значною кількістю економічних проблем, які на сьогодні перебувають на стадії вирішення. Це спричиняє розвиток гальмуючих процесів на усіх рівнях соціально-економічного життя країни. Значний рівень дефіциту державного бюджету України призводить до зростання боргових зобов'язань держави, і, як слідство, - до зростання видатків на обслуговування боргу, при цьому створює  боргові проблеми, які ведуть до розбалансування всієї фінансової системи. Зміни у політиці Уряду, що пов’язані з питаннями грошово-кредитної та фіскальної політики і неспроможність держави самостійно вирішити проблеми фінансування видатків державного бюджету призводять до взяття в борг нових грошових коштів, які вливаючись у загальні фінансові ресурси держави, впливають на подальший розвиток економіки країни. Цей процес не завжди призводить до позитивних зрушень.

Циклічні коливання економіки, кризові ситуації на державному та міжнародному рівнях призводять до ускладнення повернення взятих у борг засобів, а іноді і взагалі країна неспроможна повернути борги та стикається з проблемою дефолту [3]. Сьогодні у  світі немає жодної економічно розвинутої країни, яка в ті чи інші періоди своєї історії не стикалася б з проблемою державного боргу. Державний борг є невід'ємною частиною більшості фінансових систем світової спільноти та відіграє істотне і багатогранне значення в макроекономічній системі будь-якої держави.

В Україні серед дослідників теорії управління державним боргом Л. Сідельникова, І. Форкун, Н. Печенюк, В. Шевчук, В. Лісовенко, Ю. Смоляр, О. Колот одні з перших звернули увагу на необхідність управління ризиками боргових зобов’язань держави. Іноземна наукова література щодо управління ризиками державного боргу представлена публікаціями Світового банку, Міжнародного валютного фонду й Організації економічного співробітництва та розвитку.

Мета даної статті полягає у виявленні сучасних тендецій формування державного боргу в Україні  та обґрунтування концептуальних засад щодо вдосконалення механізму управління державним боргом в контексті подолання економічної кризи в Україні.

Важливим елементом фінансової системи держави є державний борг, що утворюється внаслідок мобілізації ресурсів на внутрішньому та світовому фінансових ринках.

Державний борг – це сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань до іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надають місцевим органам влади, державним підприємствам, іноземним постачальникам [1].

За своєю економічною сутністю державний борг визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами щодо перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.

Причиною виникнення державного боргу в Україні на сучасному етапі є невиважена державою політика, яка не забезпечує збалансованість доходів та витрат держави. З економічної точки зору державний борг являє собою заборгованість державних органів як результат формування додаткових ресурсів держави, спрямованих на вирішення суперечностей між економічними та соціальними потребами суспільства на основі позик грошових коштів у приватних осіб, інститутів недержавного сектору та іноземних кредиторів. З матеріальної точки зору державний борг представляє собою загальну суму заборгованості держави по непогашених боргових зобов'язаннях і невиплаченими за ними процентами.

Обсяги боргів переважної більшості країн світу постійно збільшуються, причиною цього явища є дефіцит бюджетів, витрати на підтримку національної валюти, фінансування соціальних та інфраструктурних програм, які не співмірні з державними бюджетами країн, що їх реалізують.

Процес отримання позик з одного боку дозволяє країні швидко вирішити гострі проблеми та фінансувати перспективні національні проекти, з іншого – неефективне використання запозичень суттєво збільшує навантаження на державний бюджет майбутніх років [2].

Слід констатувати, що в Україні практично не ефективно використовується потенціал боргових фінансів. Основна частина залучених за допомогою позик коштів витрачається на фінансування поточних видатків бюджету. Це свідчить про необхідність удосконалення системи планування, реалізації та контролю за проектами розвитку, що фінансуються за рахунок державних позик.

Обслуговування зовнішнього боргу є одним з елементів процесу управління зовнішнім боргом країни. Вироблення ефективної стратегії управ- ління зовнішнім боргом, зокрема державним зовнішнім боргом, особливо в умовах його швидкого зростання, є багатогранною проблемою. Розв’язання цієї проблеми потребує узгодженої взаємодії всіх відомств та установ, що відповідають за здійснення процесу управління. Згідно з чинним законодавством України, управління зовнішнім державним боргом та його обслуговування здійснює Міністерство фінансів України, у складі якого спеціально сформовано Головне управління обслуговування зовнішнього державного боргу України.

Аналіз динаміки та структури державного боргу засвідчують про наростаючі темпи приросту величини державного боргу в Україні. Стрімкий процес динамічного зростання державного боргу почався внаслідок різкого коливання курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, збільшення обсягів випуску облігацій внутрішньої державної позики та отримання траншів позик МВФ для економічного оздоровлення економіки.

Таблиця 1

Державний та гарантований державою борг за 2012-2014 рр., млрд. грн.

Показник	2012р.	2013р.	2014р.
Загальна сума державного та гарантованого боргу	515,511	584,369	837,446
Державний борг	399,218	480,219	686,805
Внутрішній борг	190,299	256,959	312,892
Зовнішній борг	208,919	223,259	373,913
Гарантований державою борг	116,292	104, 151	150,641
Внутрішній борг	16,211	27,129	31,669
Зовнішній борг	100,081	77,022	118, 971

Станом на 2014 р. державний борг склав 82%  в загальній сумі боргу, а гарантований державою борг, відповідно, 18%. Також, як можна побачити з даних табл. 1 найбільшу питому вагу як в структурі державного, так і гарантованого державою боргу займає зовнішній борг.

Структура державний боргу може розглядатися також в розмірі валют(рис.1)

Рис. 1.1. Структура державного та гарантованого державою боргу України в розмірі валют погашення за 2014 рік.

В 2014 році у структурі державного боргу в розрізі валют українська гривня займає 40 %, долар США – 47%, СПЗ – 10%, ЄВРО – 4%, японська єна – 1%.

Вивчення попереднього досвіду врегулювання боргових проблем та аналіз ситуації з державною заборгованістю в Україні засвідчили, що можливими шляхами виходу із боргової кризи є:

– підвищення рівня фінансового управління на державних підприємствах і суворий контроль з боку міністерств за цільовою спрямованістю і обґрунтованістю джерел погашення зовнішніх кредитів;

– припинення обслуговування державних облігацій, які перебувають у власності НБУ або істотного зниження доходності державних цінних паперів;

– скорочення імпорту споживчих товарів через посилення тарифного регулювання;

– посилення валютного регулювання та застосування інших механізмів зупинення втечі капіталів за кордон;

Отже, враховуючи економічну ситуацію, яка склалася за останні роки, перед урядом, як ніколи гостро, стоїть завдання у розробленні такої боргової стратегії, в якій державний борг розглядатиметься не з позицій боргового тягаря на національну економіку, а як інструмент в механізмі забезпечення стабільного економічного зростання країни, забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зайнятості, стримування інфляційних процесів, забезпечення фінансування соціальних програм, формування достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності, залучення необхідних обсягів іноземних інвестицій. Ця стратегія як в широкому, так і у вузькому розумінні потребує від держави системного підходу і визначає багатоплановий характер регулювання державної заборгованості.

Література:

1) Бюджетна система : підручник / В. В. Бабіченко, С. В. Бойко, С. О. Булгакова та ін. ; за наук. ред. В. М. Федосова, С. І. Юрія. – К. : Центр учбової літератури ; Тернопіль : Економічна думка, 2012. – 871 с.

2) Бенч Л. Напрями вдосконалення управління державним боргом в Україні / Л. Бенч, В. Лісовенко // Ринок цінних паперів України. – 2013. – №9-10. – С.3-10.

3) Новосьолова О. С. Особливості та тенденції державних запозичень в Україні / О. С. Новосьолова // Економіка & держава. – 2012. – №9. – С.69-71.