К. е. н., проф., Соляник Л. Г

ДВНЗ «Національний гірничий університет», Україна

ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Промислова галузь займає 46% загального обсягу інвестицій реального сектору економіки України [1]. Більшість підприємств промислових галузей створені понад 40 років тому. Незважаючи на процеси інноваційних перетворень й модернізації, які відбуваються в основному на крупних підприємствах, більшість підприємств промислового комплексу перебувають у стагнації, обумовленою дією численних зовнішніх й внутрішніх факторів, серед яких особливе місце посідають чинники, пов’язані з фінансовим забезпеченням відтворення основних фондів підприємств та організацією інвестиційних процесів. Залишаються недостатньо розробленими як у теоретичному, так і в практичному аспектах питання, пов’язані із раціональним використанням інвестиційних ресурсів, посиленням регуляторного впливу держави на інвестиційно-інноваційну діяльність підприємств, мінімізацією впливу ризиків на результати інноваційної діяльності з урахуванням сучасних тенденцій інвестування підприємств.

За результатами досліджень встановлено, що нинішній стан промислового комплексу України характеризується технологічним відставанням порівняно з розвинутими країнами Європи та світу, відсталою структурою виробництва, недосконалістю структури продукції, що обумовлює значне відставання за основними техніко-економічними показниками від промислових підприємств розвинутих країн. Такі негативні тенденції розвитку спостерігаються в ключових галузях промисловості: у машинобудуванні, металургійному виробництві, добувній промисловості України та багатьох інших провідних галузях економіки. Серед найбільш значимих негативних чинників, що гальмують їх розвиток доцільно виділити: повільні темпи реструктуризації та інституційних перетворень; низький рівень інноваційної активності та інноваційного розвитку, що спричиняє низьку економічну ефективність підприємств галузі. Основні засоби виробництва вже не забезпечують ефективне й інтенсивне виробництво, належну продуктивність праці через високий ступень зносу основних фондів та відсутність інвестиційної стратегії розвитку у довгостроковій перспективі більшості підприємств промислового комплексу (рис.1).

Рис.1. Динаміка показників ступеню зносу основних засобів у промисловості 2002–2012 рр. (розраховано за: [1])

Обумовлено це, на наш погляд, не націленістю їх власників на підвищення ефективності виробництва шляхом впровадження наукомістких технологій через переслідування інших цілей, зокрема, досягнення мети монополізації грошових потоків. Дослідження динаміки інвестицій в основний капітал підприємств та джерел інвестування свідчать про те, що процеси приватизації, які забезпечили входження у вугільну, металургійну та інші галузі великих міжнародних компаній, обумовили позитивні зрушення в розвитку досліджуваних підприємств шляхом підвищення їх інвестиційної та інноваційної активності. У великих промислових компаніях за останні роки відбулися певні технологічні зрушення та здійснювалися заходи з підвищення конкурентоспроможності продукції і ефективності діяльності на основі реалізації сучасних інноваційних проектів. Але в умовах фінансової кризи інвестування процесів модернізації та технічного переоснащення промислових підприємств різко скоротилося (рис.2). Незначна кількість упровадження нових технологічних процесів у виробництво не забезпечила його модернізацію на інноваційній основі. Проаналізовані показники дають підставу негативно оцінити обсяги та якість інвестування у промисловий комплекс України.

Рис. 2. Динаміка індексів інвестицій в основний капітал за всіма видами економічної діяльності та промисловістю (відсотків до попереднього року) [1].

Інвестиційних ресурсів, вкладених в його розвиток, недостатньо для багатократної активізації інвестиційних процесів, адекватних потребам його структурної перебудови і модернізації, набуття ними інноваційного вектору. Таким чином, можна зробити висновок про відсутність ефективної корпоративної стратегії розвитку, у тому числі інвестиційної стратегії більшості підприємств промислового комплексу, яка базувалася б на інноваціях, нових моделях управління та підвищення ефективності.

Тому основними стратегічними завданнями щодо забезпечення принципово нового технічного рівня розвитку підприємств є: підвищення ефективності амортизаційної політики для збільшення внутрішнього інвестиційного потенціалу промислових підприємств; удосконалення відтворювальної та технологічної структури інвестиційних ресурсів; проведення незалежної позавідомчої експертизи інвестиційних проектів; підсилення регуляторної ролі держави в умовах повністю приватизованих підприємств шляхом запровадження низки законодавчих актів з координації заходів зі структурної перебудови підгалузей та проведення виваженої науково-технічної політики; посилення програмного підходу при вирішенні питань з модернізації на інноваційних засадах.

Література

1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] / Режим доступу: : URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ Заголовок з екрану.