Економічні науки/3. Фінансові відносини

Студентка гр. СФК-14 Підгорна О.С.,

Науковий керівник: к.е.н. Антонова О.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Управління дебіторською заборгованістю організації

У сучасний період перед суб’єктами господарювання виникає найактуальніше питання про погашення та виникнення дебіторської заборгованості. Тому необхідно розробляти системи управління дебіторської заборгованості для того, щоб сприяти покращенню фінансового стану підприємства та зменшенню дебіторської заборгованості. Проблему управління дебіторської заборгованості досліджували: А.О. Бірюкова, О.Г. Лищенко, О. Сліпачук, виходячи з цього можна зазначити, що управління дебіторською заборгованістю є найбільш актуальним питанням.

Шляхом створення підрозділів аналізу та контролю дебіторської заборгованості та використання фінансових ресурсів, підприємство може самостійно здійснювати управління дебіторської заборгованості. Найчастіше виникає зростання дебіторської заборгованості, воно виникає при неплатоспроможності покупців та збільшення обсягів продажу і має погану тенденцію, тому що вимагає залучення додаткових джерел фінансування. Можна виділити основні завдання управління дебіторською заборгованістю [1, 8]:

– визначення обсягу інвестицій у дебіторську заборгованість за комерційним і споживчим кредитом;

– формування принципів та умов кредитної політики щодо покупців продукції;

– визначення кола потенційних дебіторів;

– забезпечення інкасації дебіторської заборгованості;

– прискорення платежів за допомогою сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Іноді помилково вважають, що завдання управління дебіторською заборгованістю зводиться лише до збалансування її обсягів з кредиторською заборгованістю підприємства. Насправді, зовсім недостатньо, щоб сума дебіторської заборгованості не перевищувала суму кредиторської заборгованості. На дебіторську заборгованість впливають як зовнішні та і внутрішні фактори. До внутрішніх факторів відносять: кваліфікацію та досвід персоналу, клієнтуру підприємства та цінову політик. До зовнішніх факторів відносять: фінансову стабільність, стан сегментів товарного ринку, ефективність грошово-кредитної політики [2, 73].

Для того, щоб управляти дебіторською заборгованістю, підприємство повинно сформулювати кредитну політику стосовно використання дебіторської заборгованості. Перш за все, кредитна політика передбачає вибір її типу для покупців продукції. Також кредитна політика повинна сформулювати розмір кредиту, строк надання кредиту, систему штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань покупцями. Для управління дебіторською заборгованістю необхідно також визначити можливу суму оборотного капіталу, розрахунок цієї суми враховує в себе обсяг запланованої реалізації продукції в кредит, коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції, яка реалізується в кредит. Необхідно розробити комплексний підхід до формування оцінки покупців, що передбачає визначення кредитоспроможності окремих груп, визначити ступень ризику несплати рахунків та надати рекомендації щодо зменшення неплатоспроможності покупців. Важливу роль виконує в управлінні дебіторської заборгованості контроль роботи з дебіторами: треба формувати кредитний рейтинг клієнтів, класифікувати дебіторську заборгованість за видами, дати оцінку її реальної вартості. В управлінні дебіторською заборгованістю потрібно використовувати процес клірингу, облік векселя та факторингу, надання замовникам знижок, а також проводити контроль за використанням фінансових планів за місяць і квартал у частині погашення дебіторської заборгованості підприємства. Якщо оцінювати дебіторську заборгованість, то можна визначити ефективність кредитної політики, визначити її недоліки і врахувати їх у розроблені нової кредитної політики. В управління дебіторської заборгованості має важливе значення організація інформаційного забезпечення дебіторської заборгованості на підприємстві будь якої форми власності, оскільки сприяє достовірності даних із операцій за борговими правами. Керівник підприємства з метою отримання повної інформації щодо різних видів дебіторської заборгованості, які становлять значну частку у структурі оборотних коштів, доцільно забезпечити організацію цієї ділянки обліку із залученням відповідних фахівців [3, 39].

Таким чином, можна зробити висновок, що управлінню дебіторської заборгованості сприяє сукупність підсистем. Така структуризація управління дає змогу здійснювати системний та цілеспрямований пошук шляхів поєднання всіх основних компонентів організаційно-економічного забезпечення внутрішньо фірмового управління для концентрації зусиль і управлінських впливів на чинники, що визначають внутрішній потенціал підприємства, який дає змогу забезпечити підвищення його конкурентних можливостей. Підприємствам необхідно приділяти більше уваги організації обліку перелічених операцій в управлінні дебіторської заборгованості.

Література:

1. Бірюкова А.О. Умови виникнення дебіторської заборгованості на підприємстві / А.О. Бірюкова // Вісник: – Чернігівського державного технологічного університету, 2010. – 56 с.

2. Лищенко О.Г. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління підприємством / О. Г. Лищенко, Г. М. Бескоста. – К. : Держава та регіони, 2009. – 117 с.

3. Сліпачук О. Управління дебіторською заборгованістю / О. Сліпачук // Контроль. – 2010. – №1. – 37–48 с.