Экономические науки/7.Учет и аудит

к.е.н., ст. викл. Коцеруба Н.В., Вовчок Ю.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

 

Загальна оцінка балансу підприємства

 

Основним звітним документом підприємства є Баланс, який є моментальним знімком фінансово-господарського стану на конкретну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак підприємства. З точки зору облікової практики, поняття балансу зводиться до звітної форми, тобто таблиці, що має певну будову. Наука ж, під балансом розглядає певну модель, яка об’єднує характеристики включених у нього елементів.

Питанням дослідження оцінки балансу суб’єкту господарювання  займалися такі видатні науковці, як: Ф. Ф. Бутинець, П. Я. Хомин, Н.  М.  Ткаченко, В. В. Сопко, та ін.

Метою дослідження є вивчення загальної оцінки балансу підприємства.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Бухгалтерський баланс це двостороння таблиця, у лівій частині – активу балансу – міститься інформація про активи підприємства з погляду їхнього складу і розміщення, а в правій частині – пасиву балансу – міститься інформація про джерела фінансування активів і склад цих джерел з погляду власного чи позикового капіталу [1]. Між складовими елементами балансу існує зв'язок, що відображається за формулою:

Активи = Зобов’язання + Капітал.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень. За даними балансу оцінюється автономність підприємства, його ліквідність, плато – і кредитоспроможність, тощо [3].

В активі балансу відображаються вартість майна і боргових прав; в пасиві - джерела фінансових ресурсів і зобов’язання підприємства по позиках і кредиторській заборгованості.

Кожен із цих засобів і джерел покриття називаються статтею, а близькі за економічним змістом статті об’єднуються у розділи, всередині їх  у групи.

Уміння читати й аналізувати баланс означає знати зміст кожної його статті, способи її оцінки та взаємозв’язок з іншими статтями; характер можливих змін кожної статті і вплив їх на фінансовий стан підприємства [4].

Показники, які містяться в балансі підприємства (Ф № 1), є моментними, тому аналіз лише за даними балансу проводиться за значеннями їх на початок і кінець звітного періоду.

Загальний аналіз балансу підприємства включає:

-       порівняльний аналіз темпів зміни валюти балансу (підсумкове значення активу або пасиву); обсягу реалізації, величини прибутку;

-       горизонтальний аналіз балансу;

-       вертикальний аналіз балансу.

Горизонтальний аналіз це порівняння величин окремих статей, розділів і валюти балансу за кілька періодів, на підставі чого визначають напрямки і тенденції змін цих показників (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту). Даний вид аналізу називають ще трендовим.

У першу чергу порівнюють валюту балансу за два і більше періоди, зростання якої у загальному випадку свідчить про позитивні зміни господарської діяльності. Водночас слід звернути увагу на те, за рахунок яких розділів або статей пов’язані ці зміни і які наслідки вони спричиняють [5].

Вертикальний аналіз дозволяє оцінити якість балансу з точки зору його структури і тенденції її зміни.

Обов’язковим елементом такого аналізу є формування динамічних рядів частки окремих статей або розділів активу і пасиву балансу, що дозволяє на підставі останніх оцінювати структурні зміни і прогнозувати їх. Порівнюючи структурні зміни в активі і пасиві балансу, можна відмітити зміни в джерелах притоку нових коштів і напрямках їх розміщення [4].

Ознаками “гарного” балансу з погляду підвищення (росту) ефективності можна назвати наступні показники:  коефіцієнт поточної ліквідності http://www.rusnauka.com/6_PNI_2011/Economics/10_80090.doc.files/image002.gif 2,4,  забезпеченість підприємства власними оборотним капіталом http://www.rusnauka.com/6_PNI_2011/Economics/10_80090.doc.files/image003.gif 0,1, ріст власного капіталу,  відсутність різких змін в окремих статтях балансу, дебіторська заборгованість знаходитися у відповідності (рівновазі) з розмірами кредиторської заборгованості, у підприємства запаси не перевищують мінімальну величину джерел їхнього формування.

Узагальнююче вираження результату аналізу балансу відображається співвідношенням темпів зростання: основного капіталу, оборотного капіталу, основного капіталу, реальних активів, власного капіталу, джерел коштів, обсягу реалізації і прибутку. При значенні коефіцієнтів більше одиниці можна зробити висновок про позитивну динаміку якості балансу.

Таким чином, умовою ефективної діяльності підприємства є оптимізація структури активів, гармонізація співвідношення між різними видами майна, а також вартістю майна і фінансовими результатами.

 

Література:

1.                     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : наказ Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 / [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

2.                     Хомин П. Я. Звітність підприємств: навч. посібник / П.Я.Хомин; Г.П.Журавель. – К.:ВД «Професіонал», 2010. – 656 с.

3.                     Грабовецький Б. Є.  Економічний аналіз: навч. посібник / Б. Є. Грабовецький. -  К: «Центр учбової літератури», 2009. - 256с. 

4.                     Черниш С. С. Економічний аналіз: навч. посібник / С. С. Черниш.- К: Центр учбової літератури, 2010. - 312 с.