Правовий статус депутатів місцевих рад

Шелудько О.О., студентка

Науковий керівник:

Верлос Н.В., к.ю.н., ст.. викладач

Запорізький національний університет

Із становленням системи місцевого самоврядування в Україні істотно змінилася природа рад як місцевих представницьких органів в цілому, так і стосовно кожного окремого інституту: депутатів, постійних комісій, виконавчих органів тощо.

Основним суб’єктом представницьких органів є депутат. Його статус відображає всі основні недоліки і переваги відповідних представницьких органів, його діяльність – рівень і ефективність роботи рад, його гарантії – забезпеченість роботи рад.

Питання правового статусу депутатів місцевих рад у свої працях розглядали: М.О. Баймуратов, О.В. Батанов, Д.М. Горшков, І.В. Дробуш, В.Б. Євдокимов, В.М. Кампо, В.В. Кравченко, П.М. Любченко, М.П. Орзіх, М.В. Пітцик, О.О. Кутафін, В.Ф. Погорілко, М.В. Постовий, С.Г. Рябов,, та інші вчені-практики.

Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради становлять загальний правовий статус особи, спеціальний правовий статус депутата та індивідуальний статус.[2]

У сучасному світі розрізняють два види депутатських мандатів: імперативний та вільний. Мандат депутата місцевої ради є імперативним: виборці можуть давати накази своїм депутатам, а депутат є відповідальним перед ними і їм підзвітним.[4]

Правовий статус депутатського мандата характеризується наступними моментами. По-нерше, депутат є виборною особою, яка набуває свого статусу за результатами виборів у конкретному виборчому окрузі. Таким чином, він обирається частиною виборців територіальної громади. При відносинах представництва у районній чи обласній раді депутати обираються від територіальних громад у багатомандатному виборчому окрузі, тобто від певної територіальної громади в цілому.[4]

По-друге, депутат представляє інтереси всієї територіальної громади у виборному органі влади, а не інтереси виборчого округу. Однак це не означає, що він не повинен бути у курсі справ виборчого округу, в якому був обраний. Депутат місцевої ради зобов´язаний підтримувати зв´язки з виборцями, колективами і об´єднаннями громадян, які висунули його кандидатом у депутати, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, державними органами, органами місцевого самоврядування та об´єднань громадян, розташованими на території виборчого округу.[2]

По-третє, депутат представляє відповідну місцеву раду перед своїми виборцями. Він підтримує постійний зв´язок зі своїми виборцями, регулярно інформує їх про роботу ради, виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, місцевих екологічних програм, рішень ради, бере участь в організації виконання рішень ради та її органів, у масових заходах, що проводяться на території виборчого округу, вивчає громадську думку, потреби населення, інформує про них раду, вживає інших заходів щодо задоволення колективних потреб та законних вимог громадян (ст. 13 Закону про статус депутатів місцевих рад). Також депутат розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, звітує перед виборцями не менше одного разу на рік або у будь-який час на вимогу виборців [1,3]

По-четверте, депутати місцевих рад здійснює свої повноваження не на постійній основі, суміщаючи їх з виробничою або службовою діяльністю.

По-п’яте, на депутатів місцевих рад не розповсюджується принцип недоторканості, властивий вільному мандату.

По-шосте, депутат місцевої ради може біти відкликаний виборцями на підставі Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». [1]

Депутат як повноважний представник територіальної громади має виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади або її частини — виборців свого виборчого округу, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Він зобов´язаний підтримувати зв´язки з виборцями, трудовими колективами і об´єднаннями громадян, які висунули його кандидатом у депутати, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, державними органами, органами самоврядування та органами об´єднань громадян, розташованими на території його виборчого округу.

Крім того, депутат місцевої ради має право:

— обирати і бути обраним до органів відповідної ради;

— пропонувати питання для розгляду радою та її органами;

— вносити пропозиції і зауваження щодо порядку денного засідання Ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

— вносити на розгляд проекти рішень, інших документів, що приймаються радою або її органами, поправки до них;

— висловлювати думку щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються нею;

— порушувати питання про недовіру органам, утвореним радою, особам, які входять до їх складу, а також особам, які обрані, призначені або затверджені радою;

— брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

— вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних ій, а також з питань, що входять до компетенції відповідної ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;

— виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;

— оголошувати на засіданнях ради та її органів у встановленому порядку тексти звернень, заяв, резолюцій, петицій громадян чи їх об´єднань, якщо вони мають суспільне значення.[2]

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» закріплює підстави і порядок відкликання депутата місцевої ради. Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата можуть бути: порушення положень Конституції і законів України; пропуск протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів; невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми; використання депутатського мандата в особистих чи корисливих цілях; систематичне порушення норм депутатської етики.[1]

Отже, конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад – це цілісний внутрішньо узгоджений комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених елементів, що поєднує нормативно регламентовані характеристики інституту депутата місцевої ради як представника територіальної громади, громадського діяча та суб’єкта представницького органу місцевого самоврядування, який здійснює функції та повноваження на підставі Конституції та законів України.

Список використаної літератури:

1. Про статус депутатів місцевих рад: Верховна Рада України; Закон від 11.07.2002 № 93-IV

2.Кравченко В. В., Пітцик М. В. Муніципальне право України: Навч. посіб. - К., 2003.-358 с.

3. Погорілко В. Ф.І, за ред. Баймуратова М. О.: Навч. посіб. - К: Правова єдність, 2009. -720 c.

4. Муніципальне право України: навчальний посібник для підготовки до іспитів. / упор. І.В. Тетарчук, Т.Є. Дяків. – К: «Центр учбової літератури», 2013. – 206 с