Соловей Анастасія Денисівна

Учениця 8-А класу Полтавська гімназія № 6,Україна

Науковий керівник: Кочеткова Ірина Анатоліївна

Учитель історії вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель, Україна.

Партія народної самооборони «Чорні Пантери»

Після еміграції населення Африки до США чорношкіре населення було в досить поганому становищі. Чорношкірі люди працювали в галузях важкої промисловості,на шкідливому хімічному виробництві, Конституційні права не закріплювалися за чорношкірим населенням в цей час,а саме в період 1960-1970 років в США. У цей період було дуже багато конфліктів, щодо побиття представниками правоохоронних органів чорношкірих, гноблення їх у суспільстві, відсутність перспективи в соціальному розвитку, гноблення чорношкірих білошкірим населенням США. Всі ці конфлікти не карались законом США, насамперед відносно чорношкірого населення. За даними Поліцейського Департаменту США в період 1963-1967 років було близько 420 справ, щодо побиття чорношкірих людей працівниками поліції до смерті без вагомих причин, з цих справ жодна не була відправлена на дорозслідування щодо перебільшення повноважень працівників Правоохоронних органів і все це відбувалося в одній з найбільш демократичних країн світу.

У світлі цих подій була створена партія народної самооборони «Чорні Пантери», яка почала своє існування в жовтні 1966 року в місті Окленд. Її організували двоє чорношкірих чоловіків :Хью Ньютон та Боббі Сіл. Початком агітації партії було розповсюдженням її програми, так званих « 10ти пунктів». Спочатку партія не мала високої популярності, але після організації озброєних патрулів, що спостерігали за роботою поліцейських, «Чорні Пантери» почали набувати популярність в 60-70 роках минулого сторіччя серед темношкірого населення. Основний лозунг Партії «Чорні Пантери» - «Вся влада народу!». Назва партії також мала певну особливість. Хью Ньютон так її аргументував: «Пантера – це дика тварина. Разом з тим, вона ніколи не буде нападати першою, поки її не заженуть в кут. В такому випадку, пантера зробить стрибок».

Так звані «10 пунктів» політичної програми звучали так:

1.Ми хочемо волі.

2.Ми хочемо забезпечення повної зайнятості для нашого народу.

3.Ми хочемо покласти край пограбуванням, яким піддається наша громада з боку капіталістів.

4.Ми хочемо пристойного житла, що задовольняє потреби людини.

5.Ми хочемо, щоб наш народ отримував таку освіту, яка розкриває справжню природу американського суспільства.

6.Ми хочемо, щоб всі чорношкірі були звільнені від несення військової служби.

7.Ми хочемо негайно покласти кінець жорстокості поліції і вбивствам чорношкірих.

8. Ми хочемо,щоб випустили на волю всіх негрів, які відбувають покарання у федеральних в`язницях, в`язницях штатів і окружних в`язницях, а також в інших місцях позбавлення волі, або відправити їхні карні справи на переогляд суддів.

9.Ми хочемо, щоб всі чорношкірі, що потрапляють до суду в якості обвинувачуваних, були судимі присяжними, обраними в їх громадах, як сказано в Конституції.

10.Ми хочемо землі, хліба, житла, освіти, одягу, справедливості і миру. А наша головна політична мета полягає у проведенні всеамериканського плебісциту в негритянській колонії під наглядом представників ООН. У голосуванні повинні брати участь виключно чорношкірі, щоб дійсно з`ясувати, якою вони бачать свою долю.

Така протестантська програма роздобула широкий резонанс серед американського суспільства. Зіткнувшись з натовпом озброєних негрів, які добре знають закони і шанують їх (а пантери слідували букві закону майже з маніакальною точністю), поліцейські стали дуже швидко втрачати обличчя і вихоплювати зброю. Щоб отримати психологічну перевагу в таких протистояннях, пантери масово перейшли на носіння дробовиків. Влада Півдня відреагували миттєво - вже в 1967 році сенатом штату Каліфорнія був прийнятий закон про те, що носіння зарядженої зброї є протизаконним. У той час було повно всіляких збройних формувань, в основному ультраправого спрямування: рейнджери, Ку-Клукс-Клан, які мали у себе цілі арсенали зброї,але при цьому не займалися патрулюванням,тому закон не бив по ним так сильно, як за пантерами. Вони були змушені припинити патрулювання.

У статті « При правильному підході до революції»(липень 1967 року) Ньютон різко засуджує тактику масових заворушень,кажучи,що вони занадто дорого обходяться і розраховані тільки на короткочасний локальний успіх. На противагу цьому, він висуває необхідність створення партії,що представляє інтереси всього чорношкірого населення. Пріоритетними завданнями такої партії в сформованій ситуації Ньютон вважав підвищення освітнього рівня громад і відкрите та публічне протистояння влади,на всіх можливих майданчиках, в тому числі-підконтрольних самої влади. Така політика сприяла поліпшенню умов життя темношкірих. Так , у 1967році, 17% темношкірих людей, за даними ВВС, були звільнені з тюрем та інших місць позбавлення волі за формулюванням – брак доказів. Цей факт зображує кількість судових помилок щодо темношкірого населення, зріст робочих місць на 29%, збудовано 184 школи. Після таких вражаючих результатів «Чорні Пантери» не збирались зупинятись, але вбивство в 1968 році Мартіна Лютера Кінга ( найвідоміший темношкірий баптистський проповідник, яскравий оратор, лідер Руху за цивільні права чорношкірих в США)відіграло свою роль . Партія розкололась на 2 частини. Залишки партії хотіли продовжувати відстоювати конституційні права мирним, демократичним шляхом, а більша частина партії, обурена вбивством Кінга та тим, що поліція не хотіла шукати вбивцю, перейшла до озброєного повстання. В 1969 поліція провела масштабні акції по знищенню ЧП, в результаті якої було вбито 28 лідерів, а сотні рядових членів партії заарештовані.

У період діяльності партії «Чорні Пантери» ми можемо побачити те, що ця політична сила зробила вагомий внесок у демократизацію та знищення расизму. На наш погляд, платформа 10 пунктів партії зараз дуже актуальна для боротьби з бідністю в країнах Африки таких, як Кенія,Конго,Нігер та інші. Також, вона важлива для подолання міжрасових конфліктів в Європі мирним шляхом.

Література

1.Остін, Кертіс 2006. « Чорна Пантера». Університет Арканзасу.

2.Дулі, Браян.(1998). Чорний і Зелений: Боротьба за Громадянські Права в Північній Ірландії і Чорній Америці.

3. Джессіка Крістіна Харріс. Революційний Чорний Націоналізм: Партія «Чорні Пантери». Журнал «Black History» , випуск 3(Літо 2000 року), стр.162-174.

4.Хью Персі Ньютон за участі Германа Блейка. «Революційне Самогубство» (1972).