Педагогические науки. Проблемы подготовки специалистов

Ст. викладач Пономаренко О.Г.

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна

Особливості організації та проведення профорієнтаційної роботи щодо орієнтації на сільськогосподарські професії в середніх навчальних закладах України

Розглядається питання необхідності здійснення профорієнтаційної роботи в середніх навчальних закладах освіти на всіх етапах розвитку особистості. Система підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням професійно-практичної освіти.

Ключові слова: профорієнтаційна робота, професія, педагогічні умови, структура, принципи, учень, особистість.

Key words: vocational guidance, profession, pedagogical conditions, structure, principles, pupil, person.

The questions of vocational guidance at all stages of secondary education in secondary schools highlights. The system of qualified professionals is the main task of vocational and practical education.

Сучасний етап розвитку України характеризується дедалі більшим зростанням ролі її аграрного сектора, покликаного забезпечити продовольчу безпеку країни. Водночас, з огляду на світову економічну кризу, сільське господарство нашої країни набуває важливого значення у міжнародному масштабі. Однак, на селі існує ціла низка проблем, більшість з яких пов’язана з кадровим забезпеченням аграрної галузі економіки України. Невипадково розвиток агропромислового комплексу та соціальний розвиток села визнані державою пріоритетними, що закріплено у Законі України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року».

Соціальне замовлення, сформоване сучасним суспільством, визначає завдання не тільки професійної освіти, а й професійної орієнтації. В нинішніх умовах соціальне замовлення на профорієнтаційні послуги сформувалося у нашому суспільстві внаслідок появи такого феномену як безробіття, яке останнім часом зростає. З іншого боку, виникла парадоксальна ситуація – на фоні зростання кількості безробітних водночас відбувається зростання дефіциту кадрів у сільському господарстві. До того ж, низька мотивація студентів до оволодіння сільськогосподарськими професіями детермінується недостатнім рівнем їхньої професійної спрямованості, що, у свою чергу, призводить до поповнення сільськогосподарських підприємств некомпетентними, слабко підготовленими фахівцями. Тому особливої гостроти набуває проблема орієнтації учнівської молоді на подальше навчання у аграрних коледжах й університетах та професійну діяльність в аграрному секторі.

Реформування економіки, зокрема, аграрної галузі, і модернізація освітньої сфери, спрямована на наближення її до соціально-економічних потреб суспільства, що покладають на середню школу складний обов’язок – поетапно здійснювати профорієнтаційну роботу у середніх навчальних закладах і готувати молодь до майбутньої професійної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури дозволив констатувати, що професійні якості засвоюються особистістю і стають її набутком лише тоді, коли вони відповідають бажанням і потребам самого студента – вчорашнього учня. Такі потреби можуть і повинні бути виявлені або ж сформовані у школі.

Вивченням різних аспектів професійної спрямованості особистості займалися такі науковці, як С.Я. Батишев, В.І. Ковальов, М.І. Махмутов, Ю.П. Платонов та інші. Низка вчених (Л.О. Каніщенко, В.М. Литвин, О.Т. Лебедєв, Г.І. Деркевич, А.А. Вербицький, В.Д. Шадріков та ін.) присвятили свої дослідження питанням формування й розвитку професіоналізму, вказуючи при цьому на якісну віддаленість навчальної діяльності від професійної. Орієнтація школярів на сільськогосподарські професії вивчається у психолого-педагогічних дослідженнях вітчизняних (М. І. Бардіж, Г. Г. Бас, В. С. Люльки, Г. П. Манхеєва, Н. Ю. Матяш, В. С. Салієнко, В. Ф. Соловйова) і зарубіжних (D. E. Super, C. W. Brodhead,) учених. Крім того, педагогічні аспекти проблеми профспрямованості аналізуються авторами у зв'язку з дослідженням питань політехнічної освіти, трудового навчання, виховання та профорієнтації на базі сільськогосподарського виробництва (П. М. Олійник, В. К. Сидоренко, М. А. Пригодій, Д. О. Сметанін).

Цілеспрямовано організовуючи навчально-виховний процес в аспекті профорієнтації, можна впливати на професійну спрямованість як динамічну властивість особистості. Професійна спрямованість, яка поєднує особисті й професійно значущі якості особистості, стає одночасно мотивом і регулятором професійних дій, сприяє задоволенню провідних потреб та інтересів особистості, є результатом профорієнтаційної роботи.

Структура профорієнтаційної роботи у підготовці молоді до професійної сільськогосподарської діяльності у середніх навчальних закладах України містить такі компоненти:

- інформування про професії;

- консультування щодо вибору професії.

Зміст профорієнтаційної роботи пов'язаний із відповідним її етапом, що, в свою чергу, зумовлений урахуванням вікових особливостей школярів. Вітчизняне «Положення про професійну орієнтацію молоді» регламентує такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

- початковий (пропедевтичний). Ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результат – сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

- пізнавально-пошуковий (5 – 7 класи). Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки. Результат – вибір напряму (профілю) навчання, продовження освіти у 8 – 9 класах.

- базовий (визначальний) (8 – 9 класи, 8 – 12 класи). Вивчаються наукові основи вибору професії, класифікаційні ознаки професії, вимоги професій до людини, основні професійно важливі якості, правила вибору професії; оволодіння методиками самопізнання, самооцінки; розвиток індивідуальних професійно важливих якостей; формування вміння зіставляти вимоги, необхідні для здобуття конкретної професії, з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу; проведення професійного відбору для випускників загальноосвітніх навчально-виховних закладів). Результат – сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, готовність до зміни професійної спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей учнів і результатів профвідбору[1, 2, 4].

У нашій країні провідна роль у проведенні профорієнтаційної роботи належить класному керівникові та вчителеві технологій, які використовуючи різні форми (шкільні та позашкільні), інформують учнів про певні професії.

Оскільки одним із завдань профорієнтаційної роботи є підготовка учнів старшої школи до самостійного вибору майбутньої професії, воно передбачає необхідність узгодження особистісних потреб та динамічного попиту ринку праці у висококваліфікованих фахівцях аграрного профілю. Всебічне та комплексне вивчення особистості учня у цьому процесі має стати основою для вибору майбутньої професійної діяльності. З огляду на це вважаємо важливим запровадження для учнів середньої школи консультацій фахівця – профконсультанта з метою підготовки школяра до самостійного і свідомого вибору майбутньої професії [3].

Однак, на нашу думку, проведення профконсультаційних заходів не повинно обмежуватись віком учнів старших класів. Їх доцільно розпочинати з підготовки школярів до професійного самовизначення і структурувати зміст профконсультаційної роботи за такими блоками:

- ознайомлення школярів із професіографічною інформацією (значення вибору майбутньої професії, види та умови праці, професії та їх вимоги, кон’юнктура ринку праці тощо) та формування у дитини на цій основі уявлення про «світ професій»;

- вивчення індивідуальних особливостей особистості старшокласника (інтереси, мотиви, наміри, здібності тощо) та формування у школяра уявлення про власні потреби;

- формування самостійності учнівської молоді в питаннях професійного самовизначення і сприяння вибору майбутньої професії.

Спільна мета системи роботи профорієнтації – підготовка учнів до обґрунтованого вибору професії, що задовольняє як особисті інтереси, так і громадські потреби.

Список використаної літератури:

1. Вітковська О. І. Професійне самовизначення як життєва проблема особистості / О. І. Вітковська // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 3. – С. 171 – 179.

2. Войтасік Б. Освітньо – професійна орієнтація і консультація як процеси, що підтримують ціложиттєвий професійний розвиток людини. / Б. Войтасік // Професійна освіта: педагогіка і психологія. – 2001. – №3. – С. 303 – 319.

3. Євдокимова Г. О. Вибір професії – вибір способу життя / Г. О. Євдокимова // Рідна школа. – 1999. – №10. – С. 53 – 54.

4. Жемера Н. Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнів старших класів / Н. Жемера // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. – № 4. – С. 26 – 30.