Педагогические
науки / 2. Проблемы подготовки специалистов
к.п.н. Кисельова О.Б.,
Ольховська О.К.
Комунальний заклад
«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради,
Україна
ЗАСТОСУВАННЯ КАРТ ЗНАНЬ
У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ
Реформування
дошкільної освіти, необхідність її інформатизації потребує науково-методичного
забезпечення використання в педагогічному процесі новітніх засобів навчання та
підготовку майбутніх фахівців, які досконало володіють сучасними інформаційно-комп’ютерними
технологіями. Для професійної діяльності майбутнього вихователя особливого
значення набувають ресурси мережі Інтернет, застосування яких надасть потужний
поштовх для розвитку та удосконалення змісту його праці у дитячому навчальному
закладі.
Важливість
використання соціальних сервісів Веб 2.0 в освітньому процесі навчальних
закладів різних рівнів висвітлено у працях багатьох вчених: Н.Балик,
О.Глазунової, Н.Діментієвської, А.Забарної, О.Круподерової, Н.Морзе,
Є.Патаракіна, М.Резніна, Richard E.Ferdig, Kaye D.Trammell та інших, які
зазначають, що впровадження зазначених технологій у практику навчання є однією з форм підвищення його ефективності.
У свою чергу дослідженням візуалізації освітньої інформації займалися П. Анохіна, Б. Депортер, В. Каган,
Г. Селевко, М. Хенакі, В. Якиманська та інші.
Проте, проблему застосування карт знань майбутніми вихователями у професійній
діяльності розглянуто недостатньо. Вирішення цього питання й становить мету даної
роботи.
Функцію
візуалізації, як стверджує М. Бершадський, може виконати
новий для вітчизняної педагогіки дидактичний метод, який має назву «метод карт
знань», який базується на ідеї структурної організації даних, яка є наслідком
теорії семантичних мереж, що акумулюють безліч відомостей індивідуума про
навколишній світ. Саме
принцип «радіантного мислення» є рушійною силою, яка спонукає використовувати
карти знань у
начальному процесі [1], зокрема у дошкільній
освіті.
Огляд праць
(Т.Б’юзен, Є.Волков, Х.Мюллер та інші) дозволив уточнити визначення поняття
«карти знань» (ментальні карти, інтелект-карти, карти розуму, карти пам'яті,
Mind Maps) як зручної техніки для представлення процесу мислення чи
структурування інформації у візуальній формі [2]. Їх використовують для планування будь-якого роду діяльності:
складання списків справ, розробки проектів різної складності, при розробці
презентації, ефективного спілкування, розвитку інтелектуальних здібностей,
вирішення особистих проблем, для мозкових штурмів тощо.
Для створення карт
знань існує велика кількість програмних засобів: безкоштовні (FreeMind, ThePersonalBrain, XMind,
ScreenHunter 5 Free тощо), ліцензійні (MindjetMindManager, ConceptDrawMindMap, iMindMap, MindMapperJr тощо), веб-сервіси (MindMeister, Bubbl.us, MindomoBasic, Mind42 тощо). Останній клас цікавий тим, що
надає можливість працювати в режимі он-лайн. Ці
інструменти мають як спільні риси, так і різні можливості.
Розглянемо алгоритм
створення карт знань вихователем у ДНЗ. Основна, центральна, тема заняття або
проблемне питання розташовується посередині карти. Вона повинна бути зформульована
якнайточніше або представлятися у вигляді зображення (наприклад, картографічне
зображення, контурна карта, яку вихователь готує заздалегідь та надає дітям для
розташування на карті знань). Назовні відходять розгалуження до різних головних
підрозділів, категорій, ознак, від яких у свою чергу – до інших підрозділів,
які представляють відповідну інформацію. У кінцевих розгалуженнях наводяться
ключові слова. Якість та ефективність зазначених карт можна покращувати за
допомогою кольору, графіки, символів і абревіатур, а також тривимірної глибини,
що дозволяє підвищити їх привабливість, оригінальність і ефективність. А це, в
свою чергу, дозволяє розвивати творчі здібності дитини, здатність до генерування
ідей, покращує запам'ятовування тощо.
За
допомогою карт знань вихователь може створювати, візуалізувати, структуризувати
та класифікувати ідеї як допоміжний засіб під час заняття, а також для організації мозкових штурмів,
розв'язання проблем, прийняття рішень, написання та оформлення документації
тощо. Узагальнене графічне представлення навчального матеріалу може допомогти
пригадати вже отримані знання [3]. Можливості ментальних карт дозволяють
поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи, генерувати ідеї, надихнули
на пошук рішення, продемонструвати концепції і діаграми, аналізувати результати
або події, структурувати роботу, підсумовувати інформацію, організувати
взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх.
Основною перевагою
використання карт знань на заняттях у ДНЗ є те, що редагувати, доповнювати
карту знань може не лише вихователь, а й дитина. Гнучкість створеної карти та
легкість інтерфейсу будь-якого сервісу її створення, наприклад Bubbl.us, дозволяють
використовувати цей ресурс під час занять для організації індивідуальної,
колективної або групової роботи.
Отже, робота з
картою знань є різновидом професійної діяльності вихователя у ДНЗ, спрямованої
на ефективну візуалізацію матеріалу, що допомагає зробити навчання цікавим та зрозумілим
для дітей.
Література:
2.
Кисельова О.Б. Використання карт знань для
самоосвітньої діяльності учнів [Електронний ресурс] / О.Б.Кисельова,
А.Ю.Москальчук, Н.А.Хміль // Збірник матеріалів Всеукраїнської
науково-практичної Iнтернет-конференції [„Автоматизація та
комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення,
перспективи розвитку”], (м.Черкаси, 18-22 березня 2013 р.). – Режим
доступу : http://conference.ikto.net/.
3.
Мюллер Х. Составление ментальных карт: метод
генерации и структурирования идей / Хорст Мюллер; [пер. с нем. В. В.
Мартыновой, М. М. Дремина]. – М. : Омега-Л, 2007. – 126 с.