Асистент кафедри української та класичних мов Федоренко А.А.

Студенти педагогічного факультету Капітан О.Г., Сердюк О.І.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Формування національної свідомості на засадах українознавства в освіті

Ключові слова: українознавство, формування, національна свідомість, освіта.

Keywords: Ukrainoznavstvo, formation, national consciousness, education.

Анотація. Дана стаття присвячена особливостям формування національної свідомості та самосвідомості на засадах українознавства, розкриває національно-виховний аспект українознавчих надбань у сфері освіти, питання реалізації українознавства у дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах через відповідні програми, а також наводить їх основні принципи.

Сьогоднішній світ – надскладна і суперечлива система взаємовідносин країн і народів. Найважливішим завданням України на нинішньому етапі є визначення її місця в новій системі міжнародних відносин. Окрім позитивних моментів, така глобалізація спричинює поширення взаємозалежності між країнами в економічній, політичній і культурній сферах, відбувається процес нівелювання українських національних цінностей за рахунок, так званої, асиміляції закордонної культури з українською.

Питання формування національної свідомості українців на засадах українознавства і зумовлює актуальність нашої теми перед загрозами, що несе глобалізація. Людина-громадянин – це, насамперед, складова частина певної національної спільноти, котра є носієм її культури, самобутності, ментальності тощо. Людина корисна для суспільства лише тоді, коли є національно свідомою особистістю [5].

Предметом дослідження є формування національної свідомості особистості в освіті на засадах українознавства.

Мета – дослідити особливості формування національної свідомості в сучасній освіті через основні програми з українознавства.

Основа національної свідомості – національна самоідентифікація особистості, тобто розуміння та осягнення національних інтересів, цінностей, історії. Становлення національної свідомості неможливе без самосвідомості, котра виникає у процесі соціалізації людини.

Любов та знання до свого народу, його культурних надбань необхідно прищеплювати ще з малих літ. Головним осередком, де відбувається процес засвоєння національного досвіду та на його основі формується свідомість у маленьких українців – це школа.

Українознавство в освіті й вихованні виступає як інтегрований самостійний науково-методологічний предмет. Українознавство у розвитку національного шкільництва, вітчизняної педагогічної думки вивчають Т. Завгородня, В. Майборода, О. Сухомлинська, Т. Усатенко, методичні аспекти українознавства як навчальної дисципліни розглядаються А. Богуш, Л. Касян, О. Семенюченком, М. Стельмаховичем, формування духовних, загальнолюдських, національних цінностей особистості на різних ступенях навчання – предмет дослідження Г. Балла, І. Беха, А. Киричука, П. Кононенка, О. Сухомлинської, Г. Шевченко та ін.

Формування українського духу, високої національної свідомості як сукупності уявлень про соціальні цінності, норми є визначальним для віднесення особистості до національної спільноти українців.

Однією з пріоритетних функцій українознавства є формування всебічно розвиненої особистості, вироблення у молоді наукового, національно-державного світогляду, почуття патріотизму, утвердження етнічної і громадянської ідентичності українців.

Сучасна школа, надаючи пріоритет навчанню і вихованню молодого покоління на засадах українознавства, здатна підготувати громадян, котрі усвідомлюватимуть хто вони є, котрі пишатимуться своїм минулим та теперішнім. Знання історії становлення своєї держави, засвоєння та усвідомлення національної культури, менталітету, характеру унеможливлює знищення української національної самобутності глобалізаційними процесами та іншими чинниками як з середини, так із зовні країни.

Державні освітні документи перш за все проголошують національну спрямованість освіти, збереження та розвиток культури українського народу. Одним із основних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні до 2021р. є побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості [6].

Реалізація українознавства в освітньому просторі дошкільного, загальноосвітнього, вищого навчального закладів здійснюється через відповідні програми. Нами було вивчено програми з українознавства, розроблені в Національному науково-дослідному інституті українознавства та всесвітньої історії [1; 2; 3; 4], які рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Комплекс програм з українознавства відображає цілісність викладання цього курсу від дошкільної до вищої освіти та базується на таких принципах:

– формування національної свідомості, почуття національної гідності, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати для розвитку держави, готовності її захищати;

– забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

– формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою, пошана до державних та національних свят;

– прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх етносів, що населяють Україну;

– утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, добра, працелюбності, інших доброчинностей;

– формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– формування у дітей і молоді вміння міжособистісного спілкування, творчої активності, самостійності та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.

Отже, українознавство відіграє важливу роль у поєднанні надбань минулих поколінь із сьогоденням. Національна самосвідомість допомагає кожній людині розкрити себе серед індивідуумів, не загубити своє призначення на землі та у суспільстві, які б чинники на неї не впливали. Особливе місце у формуванні національної свідомості відіграє освіта. Враховуючи українознавчий досвід та надаючи йому прерогативу в навчально-виховних процесах, школа здатна виховати справжніх громадян-патріотів, для котрих «українець/українка» – це не пусті слова. Бути українцем означає усвідомлення своєї національної приналежності, своєї культури, історії, походження і т.д.; це закликає до обов’язку бути відповідальним за імідж своєї нації, за її визнання у світі, до необхідності несення відповідальності перед собою за ту честь, що випала саме Вам: честь бути українцем.

Література

1. Кононенко П., Касян Л., Семенюченко О. Програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець» / [за заг. ред. П. П. Кононенка]. – http://nrius.org.ua/

2. Кононенко П., Касян Л., Семенюченко О. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українознавство. 5–12 класи / [за заг. ред. П. П. Кононенка]. –http://nrius.org.ua/

3. Кононенко П., Касян Л., Семенюченко О. Програма навчальної дисципліни «Українознавство» для ВНЗ / [за заг. ред. П. П. Кононенка]. – http://nrius.org.ua/

4. Кононенко П., Присяжна Т. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українознавство. 1–4 класи / [за заг. ред. П. П. Кононенка]. – http://nrius.org.ua/

5. Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси. – К., 1998. – 391 с.

6. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. – http://zakon4.rada.gov