Бондар О.Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

В умовах глобалізації сучасного суспільства міжнародне співробітництво у сфері бізнесу, інтенсифікація політичних зв’язків та розвиток всесвітньої комунікації спричинили потребу у підготовці фахівців з іноземних мов, які б мали не тільки високий рівень мовної підготовки, а також навички міжкультурного спілкування. Виходячи з реалій сьогодення, перспективність навчання іноземній мові з урахуванням психологічних ознак культури не викликає ніяких сумнівів. До цих ознак належать риси характеру, особливості темпераменту, специфічні ознаки поведінки, що виявляються в міжособистісній взаємодії представників різних культур, у їх ставленні до світу, праці, простору, в якому вони мешкають, до часу. Успішне навчання іноземній мові неможливе без вивчення іншої культури, подолання психологічних бар’єрів та стереотипів під час спілкування, розуміння понять культурного шоку та соціальної дистанції. Культура – це контекст, в якому ми існуємо, думаємо, відчуваємо та взаємодіємо з іншими. Також культуру можна визначити як ідеї, звичаї, уміння що характеризують дану групу людей у даний період часу. Але культура – це більше, ніж сума цих складових, це – система інтегрованих моделей, більшість яких існує за межами свідомості, та все-таки керує поведінкою людей.

На думку багатьох вчених, різні моделі поведінки, тобто різні культури, мають спільні характеристики. Наприклад, Джордж Пітер Мердок пропонує сім універсальних рис культурних моделей поведінки: 1) вони виникають у людському розумі; 2) вони полегшують взаємодію між людьми та середовищем; 3) вони задовольняють основні людські потреби; 4) вони накопичуються та пристосовуються до змін зовнішніх та внутрішніх умов; 5) вони мають тенденцію створювати постійну структуру; 6) вони вивчаються та розподіляються між усіма членами суспільства; 7) вони передаються новим поколінням.

Таким чином, культура встановлює для кожної людини контекст когнітивної та емоціональної поведінки, проектує її власне та соціальне існування. Дуже часто ми сприймаємо чужу культуру в контексті нашої власної, ми утворюємо реальність, яка не завжди є об’єктивною. Так виникають культурні стереотипи, які мають позитивний ефект у тому разі, якщо людина усвідомлює, що вони вірні в зображенні типового представника культури, а не окремої людини. Процес адаптації до нової культури під час вивчення іноземної мови дуже складний, враховуючи переорієнтацію мислення та спілкування для тих, хто її вивчає. На цьому шляху вони стикаються з явищем культурного шоку, який відчувається від легкої дратівливості до глибокої психологічної паніки. Викладачі іноземної мови мають бути чутливими до студентів, які відчувають вплив психологічних проблем, викликаних культурним шоком, та допомогти їм сприймати його як досвід крос-культурного навчання. Ролеві ігри ефективно допомагають подолати зазначені негативні наслідки, стимулюючи процес крос-культурного діалогу та пропонуючи чудову можливість усного спілкування одночасно. Особистісно-орієнтовані завдання, виконання яких передбачає виявлення власного ставлення до проблеми розуміння культурних розбіжностей та звернення до індивідуального досвіду спілкування з представниками різних культур, допоможуть перетворити навчання на позитивний досвід. Багато інших навчальних матеріалів та методик можуть бути використані викладачами іноземної мови на шляху занурення у мовне середовище на заняттях: тексти для читання, фільми, ігри-симуляції тощо.

Поняття соціальної дистанції має відношення до когнітивної та емоційної подібності різних культур. Існує думка, що чим менша соціальна дистанція між двома культурами, тим краща ситуація для оволодіння іноземною мовою.

Підбиваючи підсумки, слід зазаначити, що навчання іноземній мові – це ознайомлення, занурення та прийняття іншої культури. Студенти і викладачі повинні усвідомлювати культурні розбіжності та поважати їх. Досвідчений викладач має враховувати соціокультурні фактори та використовувати ефективні методики подолання психологічних проблем, які можуть виникати на шляху вивчення іноземної мови. Результативним кроком підвищення ефективності навчання у соціокультурному контексті може стати практика надання міжкультурних оцінок представниками однієї культури тих рис особистості, які вони вважають привабливими у представників інших культур. Таким чином, для сучасного фахівця з іноземної мови не достатньо вільного володіння мовою, важливим також є вміння правильного спілкування з представниками різних культур з метою уникнення непорозумінь на грунті міжкультурних розбіжностей.