Гнеп М. С., Коропатніцька Т. П.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Морфологічні засоби вираження порівняння в німецькій мові

Метою цієї роботи є дослідження морфологічних мовних засобів вираження порівняння в німецькій мові, які утворюють прототипічне ядро порівняння німецької мови, аналіз синтетизму й аналітизму в структурі ступенів порівняння німецької мови.

Матеріалом для дослідження слугували «Das Parfum. Die Geschichte eines Mörders“ П. Зюскінда та «Märchenmonds Erben. Eine fantastische Geschichte» В.Гольбайна.

Різноманіття багаторівневих засобів вираження порівняння базується на логічній структурі порівняння. Відмінність мовного аспекту порівняння від логічного полягає в тому, що логічний аспект завжди є процес, складний рух думки від заданих елементів до тих, що потрібно знайти. В той час як мовна конструкція фіксує результат порівняння.

Прототипічним ядром порівняння в німецькій мові є морфологічні засоби (прикметники, прислівники), об'єднані інваріантною функцією подібності/відмінності. Периферійними засобами, що виражають інваріантну функцію подібності/відмінності, виступають лексичні засоби, словотворчі, лексико-синтаксичні, синтаксичні, засоби, порівняльні фразеологізми й метафора [Захарова 2009: 15].

Прикметники класифікують за їх абстрактними семантичними властивостями. Серед типових, тобто серед рестриктивних, розрізняють абсолютні та відносні прикметники. Такий поділ ми зустрічаємо ще у Сепіра [Сэпир 1944: 96]. Абсолютні прикметники позначають первинні, справжні властивості. Абсолютні прикметники є контекстуально незалежні [Еіsenberg 2006: 107], їх особливістю є те, що таке речення, як „das ist [абсолютний прикметник]“ і без контексту має сенс. Семантичний поділ на класи абсолютних прикметників відбувається залежно від того, які властивості позначаються (пор. Eisenberg 1976; Rachidi 1989). Безсумнівно, до абсолютних прикметників відносять: прикметники rund, viereckig, eisern, männlich і такі дієприкметники як getauft, immatrikuliert, entdeckt, verheiratet, прикметники на позначення кольору (schwarz, grau, rot); прикметники, які вказують кінцеву точку на шкалі (ganz або perfekt), прикметники (tot, blind, kinderlos, leer), матеріальні прикметники (hölzern або seiden) та ін. Ці прикметники переважно не градуюються, однак деякі можуть виступати в переносному значені, передавати властивість, і тоді вони можуть градуюватися. Напр.: der eisernste Kanzler; er ist jetzt noch verheirateter als früher; die schwärzeste Tour der Geschichte (див. також Thurmair 2000).

Абсолютні прикметники протиставлені відносним прикметникам. Вони градуюються. Відносні прикметники в позитиві сильно контекстуально залежні. Речення „das ist [відносний прикметник]“ незрозуміле без контексту або мало зрозуміле. Як приклад пропонуємо безспірні релятивні прикметники розміру groß чи alt. Такі вирази, як - Das ist groß. Das ist alt - можуть бути інтерпретовані лише в певному контексті. До категорії відносних прикметників відносяться прикметники виміру groß - klein, lang - kurz, hoch - tief, прикметники оцінки gut - schlecht, schön - häßlich. Деякі прикметники, що стосуються вдачі й поведінки, напр. froh - traurig, klug - dumm.

У сучасній німецькій мові система ступенів порівняння представляє домінанту мікрополя якісного порівняння [Федосєєва 1997: 10]. У якості вихідного визначення ступенів порівняння скористаємося визначенням І. А. Мельчука, згідно з яким, категорією ступенів порівняння називається така категорія, грамеми якої характеризують ступінь інтенсивності даної властивості або щодо такої ж властивості іншого об'єкта, або всіх об'єктів, які можливі у даній ситуації, або стосовно тієї ж властивості того ж об'єкта, але в інший момент часу. Слід зазначити той факт, що категорія ступенів порівняння проявляється тільки в якісних прикметниках. У відносних прикметників, ужитих у прямому значенні, дана категорія не проявляється (Мельчук, 1998).

У німецькій мові не існує єдиної думки щодо кількості складових категорії ступенів порівняння прикметників. На думку одних лінгвістів (В. Юнг (1954), В. Флеміг (1991), Н. Г. Ретцер (1986), Е. І. Шендельс (1988), В.Г. Адмоні (1982), К.Д. Бюнтінг (1996), Г. Кауфман (1973)), існує три ступені порівняння: позитив (lang, weit, häßlich), компаратив (hoch - höher, gut - besser), суперлатив (leicht - leichter - am leichtesten). Інша група вчених (В. Шмідт (1966), Г. Хельбіг (1984), X. Дерінг (1959), І. Буша (1989/1995)) виділяє в німецькій мові чотири ступені порівняння, розглядаючи елатив не як різновид суперлатива, а як самостійну ступінь. Відмінності у підходах до розмежування ступенів порівняння не безпідставні, вони обумовлені, насамперед, семантикою ступенів порівняння. Ми дотримуємося першої позиції й уважаємо, що категорія ступенів порівняння представлено трьома складовими: позитивом, компаративом і суперлативом. Ступені порівняння прикметників виражають різні значення: значення абсолютної та часткової нерівності/відмінності, абсолютної та часткової подібності/рівності, компонента значення високого ступеня якості, компонента значення супервисокого ступеня якості.

Порівняльна/вища ступінь прикметників (компаратив) у німецькій мові утворюється синтетично, шляхом приєднання суфікса -er:

Sie sind schlimmer wie die Ratten. (Hohlbein, 1998).

У низці випадків (arm, alt, klug) у формах порівняльного й найвищого ступенів відбувається чергування кореневого голосного в порівнянні з формою позитива (älter, ärmer, klüger):

Sie mieden die Kiste, in der er lag, und rückten auf ihren Schlafgestellen enger zusammen, als wäre es kälter geworden im Zimmer. (Süsskind, 1985).

Найвища ступінь утворюється шляхом приєднання суфікса -st:

Ihr feines sommersprossenübersprenkeltes Gesicht, den roten Mund, die großen funkelnd grünen Augen sah er nicht, denn er hielt seine Augen fest geschlossen, während er sie würgte, und hatte nur die eine Sorge, von ihrem Duft nicht das geringste zu verlieren. (Süsskind, 1985).

Ряд прикметників, що закінчаються на d, t, tz, z, sch, ss, а також прикметники, що утворені від дієприкметника слабких дієслів, утворюють найвищий ступінь за допомогою допоміжного -е (wildeste, beliebteste).

У низці випадків ступені порівняння утворюються суплетивно: gut - besser — beste, viel - mehr - meiste. Такі прикметники частотні у вживанні й надзвичайно важливі семантично.

У ході дослідження нами проаналізовано 398 випадків уживання прикметників у порівняльному/вищому ступені. В 245 випадках (61,6%) дана форма утворена синтетично, в 153 випадках (38,4%) - суплетивно. Як видно з наведених даних, в аналізованому матеріалі кількість синтетичних форм перевищує кількість суплетивних форм. Далі нами було проаналізовано 257 випадків уживання прикметників у формі суперлатива: з них 169 випадків (65,8%) використання синтетичної форми й 88 випадків (34,2%) використання суплетивної форми.

Таблиця 1.Співвідношення уживання форм компаратива та суперлатива

	Синтетично	Суплетивно
Компаратив	61,6%	38,4%
Суперлатив	65,8%	34,2%

Розглянувши співвідношення синтетичних і суплетивних форм компаратива й суперлатива (Таблиця 1), можна зробити деякі висновки: спостерігається тенденція до переваги синтетичних форм над суплетивними; у формах компаратива частка суплетивних форм вище, ніж у формах суперлатива.

Література

1. Захарова Т. В. Концепт сравнения и его репрезентация в немецком и русском языках: автореф. дис. …канд. филол. наук : 10.02.19. „" / Т. В. Захарова. - Уфа, 2009.- 25 с.

2. Федосеева Н. С. Функционально-семантическое поле сравнения в современном немецком языке : : автореф. … канд. филол. наук : 10.02.04. . „" / Н. С. Федосеева. – Нижний Новгород, 1997. – 17 с.

3. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik [Текст] / P. Eisenberg // Der Satz. Band 1.-3. Auflage.-Weimar: Verlag J.B. Metzler Stuttgart, 2006.- 564 S.

4. Sapir E. Grading, A Study in Semantics [Електронний ресурс] / E. Sapir // Philosophy of Science, Vol. 11, No. 2 (Apr., 1944), pp. 93-116. – Режим доступу: http://www.jstor.org/page/info/about/policies/terms.jsp