Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

Канд. філол. наук, доц. Кикоть В. М., Шаповалов М. С.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Черкаси, Україна

Відтворення ритмомелодики поетичного тексту в перекладі

Ритмомелодійні елементи вірша не тільки сприяють утворенню упорядкованої організації поетичного мовлення, а й увиразнюють його змістово-експресивні акценти. Ритмічні та мелодійні компоненти поетичного твору функціонують не ізольовано, а в постійній взаємодії, утворюючи єдиний ритмомелодійний комплекс.

Повноцінність відтворення мовою перекладу ритмомелодики віршового твору є одним із засобів репрезентації змісту оригіналу в перекладі. Однак сам термін ритмомелодики потребує певного уточнення. Щоб встановити необхідні і достатні ознаки поняття ритмомелодики необхідно розглянути діалектику формування його складників, тобто ритму й мелодики.

Дослідниця О. Я. Івасюк визначає ритм як «засіб увиразнення змістово-експресивних акцентів віршового твору, який полягає у повторенні певних сутностей у співвідносних рядах одного або різних рівнів» [1, с. 96]. Вона ж пропонує розглядати мелодику як актуалізацію закладених у структурі вірша звукових характеристик, спрямованих на увиразнення змістово-експресивних акцентів цього твору [2, с. 119].

Зіставивши наведені визначення ритму та мелодики, можна встановити, що спільною їхньою характеристикою є функціональний аспект, тобто змістово-емоційна роль. Враховуючи цю тотожність в дефініціях, а також взаємодію ритму та мелодики у структурі поетичного твору, можна вести мову про поняття ритмомелодики як засобу увиразнення змістово-експресивних акцентів віршового твору, що полягає в повторенні певних елементів у співвідносних рядах одного або різних рівнів та в актуалізації закладених у структурі вірша звукових характеристик.

Найпоширенішими засобами ритмомелодійної організації поезії є повтори елементів різних текстових рівнів (фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного), таких як: звукові повтори (звуконаслідування, звукосимволізми); певне (закономірне або ж незакономірне) чергування наголошених та ненаголошених складів; римування; повтори лексичних одиниць (анафори, епіфори, однорідні члени речення); фразові повтори; повтори споріднених синтаксичних конструкцій; певне (закономірне й незакономірне) чергування рядків; чергування строф [3, с. 14–15].

Щоб визначити міру відтворення ритмомелодики оригіналу в перекладі, розгляньмо для прикладу сонет Р. Фроста “A Dream Pang” та її переклад «Біль уві сні», виконаний В. Кикотем:

I had withdrawn in forest, and my song

Was swallowed up in leaves that blew alway;

And to the forest edge you came one day

(This was my dream) and looked and pondered long,

But did not enter, though the wish was strong:

You shook your pensive head as who should say,

‘I dare not – too far in his footsteps stray

He must seek me would he undo the wrong.

Not far, but near, I stood and saw it all

Behind low boughs the trees let down outside;

And the sweet pang it cost me not to call

And tell you that I saw does still abide.

But ‘tis not true that thus I dwelt aloof,

For the wood wakes, and you are here for proof [4, р. 210].

Я в ліс подався, і мої пісні

Невпинний шелест листя враз поглинув;

Край лісу й ти в одну з’явилась днину

Й стояла там (це все було вві сні),

Та не ввійшла у хащі у лісні,

Хоча й вагалась не одну хвилину,

Сказавши врешт: «Це він мене покинув.

То ж і шукати першій – не мені».

Я близько був, і бачив все відтіль,

Де на чагар гілля рясне спадає,

Покликати ж тебе завадив біль.

Його ще й досі серце відчуває.

І все ж не був самотнім я між віт, –

Це стверджує шум лісу й твій прихід [5, с. 326].

Основними елементами ритмомелодики поезії Р. Фроста є:

1) звукоімітації (звуконаслідування шуму лісу);

2) звукосимволізми, що асоціюються із певними поняттями та почуттями людини (відчуттям неминучості змін людського життя, почуттям самотності та приреченості, розпачу перед фатумом);

3) специфічна строфіка та система римування, до якої автор вдавався з метою відтворення розмовних інтонацій, зміни подій, руху, динаміки.

Роберту Фросту вдалося досягти вищезазначених звукоімітацій, звукосимволізмів, паралелізмів та специфічної строфічної системи завдяки вживанню повторів на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях. У перекладі вони відтворені повноцінно шляхом використання українських інтерпретацій аналогічних повторів. До останніх належать як еквіваленти, так і функціональні компенсації. Зокрема, щоб зберегти оригінальні звукоповтори, перекладач використав як українські відповідники певних звуків (с, з, р, л, ш), так і фонокомпенсації (ш, шч, ч, ж, дж). Щоб повністю відтворити специфіку строфічної організації поезії Р. Фроста, перекладач використав аналогічну або максимально близьку до оригіналу довжину рядків та різновид строфем, а також зберіг певну систему римування.

Кожен автор використовує повтори (звукові, морфологічні, синтаксичні) як елементи ритмомелодійної організації віршового твору з певною стилістичною метою, яку прагнули відтворити перекладачі. Таким чином, повноцінне відтворення ритмомелодики першотвору в оригіналі можливе, але воно вимагає текстового аналізу оригіналу на попередньому етапі перекладу.

Література:

1. Івасюк О. Я. Відтворення ритмічних і мелодійних домінант як засіб досягнення адекватності перекладу віршованого тексту / О. Я. Івасюк // Іноземна філологія: респ. міжвідом. наук. зб. – Львів: Вид-во Львів. нац. ун-ту, 1990. – Вип. 98. – С. 96‒97.

2. Івасюк О. Я. Перекладознавче трактування термінів «домінанта» і «ритмомелодійна домінанта» / О. Я. Івасюк // Проблеми української науково-технічної термінології : матеріали ІІ Міжн. наук. конфер., 21-23 березня 1993 р., Львівський нац. ун-т. – Львів: Вид-во Львів. нац. ун-ту, 1993. – С. 119‒121.

3. Івасюк О. Я. Відтворення ритмомелодійних особливостей оригіналу як засіб репрезентації його змісту (на матеріалі перекладів сучасної англомовної поезії українською мовою) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.19 «Теорія мовознавства» / О. Я. Івасюк. – Київ, 1994. – 24 с.

4. The Poetry of Robert Frost. The collected poems, complete and unabridged / Robert Frost / [ed. by E. C. Lathem]. – N. Y.: Henry Holt and Company, 1979. – 610 p.

5. Кикоть В. Квітка у вогні. Поезії, проза, переклади / Валерій Кикоть. – Черкаси: Брама-Україна, 2007. – 504 с.