Мороз О.А (к.е.н. Сєкунова Юлія Володимирівна)

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ДУХОВНІ ОСНОВИ ПОЛІТИКИ

Сьогодні українське суспільство, на нашу думку, поступово переходить до переконання, що вся історія української епохи нанизана постійними проблемами та трагедіями. Можливо вже нарешті настав час переосмислити всі уроки історії та знайти оптимальні шляхи для покращення життя? Та що ж є основою того, з чого починати переосмислення? Відповідь досить проста ― духовна основа.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що кожен починає аналізувати світ з того, що його оточує. Духовний світ людини ― це насамперед її схильність, розум, любов, віра та воля, світогляд. Виходячи з цього можна говорити про особисте духовне життя людини (її духовний світ), про духовне життя класу, нації їх національний характер та культуру.

Метою даної статті ― є з’ясування духовної основи політики України, дослідження проявів її серед молоді, сучасний стан та відношення українців до даної проблеми.

Будь-яка політична діяльність не можлива без індивідів, а отже без їхніх схильностей, віри, характеру. Право та держава виникають із внутрішнього духовного світу людини, його могутності та здатності спровокувати націю для боротьби за волю й утвердження держави. Не можна не погодитись з Михайлом Гутором, що заглибившись в історію, важливо згадати про Відродження, велич та європейське значення Київської Русі, а саме про те, що в душах людей відбулося переосмислення цінностей: зло змінювалось на добро, не правда ― на правду. Цінним в житті людей стала пожертва заради ближнього та Вітчизни. Щось схоже ми маємо і зараз, чи не правда [2] ?

Духовні основи політики неможливі без політичної культури, національної ідеї, політичної свідомості, політичної ідеології та психології. Духовна культура формується в суспільстві разом з накопиченням досвіду поколінь, що передається, зберігається і збагачується новими надбаннями людства. Нове нерідко суперечливо уживається зі старими цінностями, це може призводити до конфлікту поколінь, цінностей, народів. Українське суспільство є суспільством трансформаційним, яке орієнтовано на нові пріоритети, центром, яких виступають демократичні цінності. На жаль, частина молоді орієнтована на західні цінності, «духовність» яких має досить умовний характер, все це негативно позначається на свідомості молоді. Як вважає автор Ольга Целякова, молоде покоління – національно свідоме, патріотичне, готове взяти на себе відповідальність за розвиток і збереження духовності та культурних здобутків української держави, активно і конструктивно приєднатися до суспільних процесів, наскільки ініціативно воно бере участь у процесі соціально-економічних і політичних перетворень, значною мірою залежить доля країни, її національні інтереси.

Сьогодення нам говорить наступне, що сучасне українське покоління знаходиться на етапі зміни ідейних, моральних орієнтирів. Воно надто складно й досить повільно визначає свої позиції як у політичній, так і в інших сферах життя [3, С. 30]. Молодь ― є політично та соціально активною групою населення,але разом з тим молоде покоління досить чітко розуміє шляхи виходу на політичну арену, а також ресурси та якості, які необхідні для цього.

На нашу думку, потрібно розуміти, що важливу роль в політиці, та й взагалі в державі відіграють молоді люди та їх політична культура. Тому виникає питання, яка політична культура в сучасній Україні?

З точки зору Михайла Остапенка, політична культура – це історично і соціально зумовлений продукт політичної життєдіяльності людей, їх політичної творчості, який відбиває процес опанування суспільством, націями, класами, індивідами політичних відносин, а також розвиток їх власної сутності і діяльність суб’єктів політичного життя.

Також важливим питанням є довіра до політики, політичний партій, політичної системи. Через призму подій, які поряд з нами проходять в буденному житті, ми розуміємо потрібність нас та наших дій, а отже маємо сформувати свою політичну культуру, ідеологію, ідею відповідно до потреб, до тієї цілі, яка вже 10 років пронесена в наших серцях та очах. А що ж з національною ідеєю? Адже це теж одна з духовних основ політики.

За результатами соціологічного дослідження, проведеного компанією Research & Branding Group у травні 2011 року, 68% опитаних вважають, що в українському суспільстві несформована національна ідея, а 12% опитаних під цим поняттям мають на увазі єдність всіх регіонів України, по 6% ― подолання бідності й об'єднання для підйому рівня життя, а також патріотизм, національну самоідентифікацію й гордість. Крім того, 5% респондентів визначили національну ідею як незалежність, самостійність, демократію й територіальну цілісність, 4% ― відродження й збереження українських традицій, по 3% - українську мову, любов і гордість за Україну, українську культуру, 2% ― знання історії, по 1% ― об'єднання для відродження України й євроінтеграцію [1].

За даними дослідження «Український характер», проведеного центром «Софія», більшість (55,4%) опитаних вважають Україну «звичайною країною, не кращою й не гіршою, ніж інші». Пишаються Україною і вважають її найкращою у світі країною тільки 17,8% респондентів. Практично стільки ж (18,1%) жалкують, що їм доводиться жити в цій країні [1].

Отже, на наш погляд, не варто чекати на диво ― наше майбутнє у наших руках, тому потібно розвиватися і змінювати світ у кращий бік. А починати, насамперед, треба із себе. Становлення духовності – це вища мета кожної особистості, адже в міцному ґрунті духовності зростає і особистість людини, а значить і суспільства в цілому. Тому духовний розвиток – дуже важливе питання для усього світу.

Українська молодь важлива та особлива суспільна сила з розвиненою політичною культурою, розумінням політичної поведінки та політичних особливостей. Визначення та подолання перешкод, які стають сьогодні на нашому шляху ― є передумовою залучення молоді до державотворчих процесів, та насамперед «використання» нашої енергії, усвідомлення політичної основи політки та її формування. Завзятість та позитивний настрій молодого покоління у справі розвитку держави – дуже серйозне та особливе питання сьогодення.

Література:

1. Стяжкіна О. Національна ідея України // Український тиждень. – 2011. – С. 16.

2. Гутор М. Духовна основа політики // Християнський Демократ. – 2014. – С. 18

3. Остапенко М. Політична свідомість студентської молоді в сучасній Україні //Духовна основа політики. – 2014. С. 28.

4. Целякова О. В. Духовність і ціннісні орієнтації студентської молоді України в трансформаційному суспільстві // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2013. – С. 56.

5. Василюк Р. А. Духовний світ сучасної української молоді: аспекти, проблеми, перспективи. – 2013. – С. 122

6. Голембіовська А. Єдність нації - національна ідея України //Молодіжна альтернатива. – 2014. – 10 с.