Савченко Тетяна Леонідівна

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

дОСЛІДЖЕННЯ професійнОГО самоздійснення вчителів загальноосвітніх закладів

Постановка проблеми. Досліджуючи життя людини, ми звикли аналізувати його з точки зору успішної реалізації особистістю своїх життєвих планів і цілей. У сучасній психології ця реалізація стала розглядатися під терміном «самоздійснення». Термін «самоздійснення» використовувався з незапам’ятних часів у східних релігіях і, пізніше, у християнстві [3]. Філософський аспект проблеми самоздійснення як пошуку і реалізації сенсу життя та призначення людини, практично усі філософи розглядали через аналіз онтологічних питань буття. Самоздійснення людини, як багатогранне поняття, котре має різноманітні прикладні сфери, може здійснюватись у багатьох напрямках. Нами досліджується професійне самоздійснення індивіду.

Виступаючи як одне із найважливіших видів життєвого самоздійснення, професійне самоздійснення характеризується високим рівнем розкриття особистісного та професійного потенціалу, широким використанням професійного досвіду та здобутків попередників, а також розвитком здібностей та навичок, котрі безпосередньо притаманні даній професійній діяльності [1].

Методи досліджень та експериментальна база. Згідно меті планового дослідження, нами досліджувались особливості професійного самоздійснення вчителів середніх загальноосвітніх закладів. Експериментальним майданчиком стали середня загальноосвітня школа і ліцей міста Києва. Загальна кількість досліджуваних вчителів – 101 особа.

У дослідженнях було використано наступні методики:

· Шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема;

· Мотивація професійної діяльності (К. Замфір у модифікації А. Реана);

· Самоактуалізаційний тест Е. Шострома (САТ) [2].

Результати досліджень. Порівняння фахівців різних вікових груп за всіма показниками опитувальника професійного самоздійснення показало, що вікові групи до 30 років, 31-40 років, 41-50 років та 50-хх між собою достовірно не відрізняються. Вікова група хх-40 відрізнялась від 41-хх лише за показником «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями», p£0,005.

За показниками професійного самоздійснення, котрі досліджувались за шкалою: низький, нижче за середній, середній, вище за середній та високий, середній рівень мали 20% досліджуваних, вищий за середній – 59% і 21% – високий. За показником внутрішньопрофесійного самоздійснення середній рівень мали 20% опитуваних, вищий за середній – 54% і 26% – високий. Що показово, зовнішньопрофесійне самоздійснення поступалося загальному і внутрішньопрофесійному. Високий рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення мали лише 15% респондентів, у той час як вище за середній – 44% і середній – 41% відповідно (Таблиця 1).

Таблиця 1. Розподіл вчителів за показниками професійного самоздійснення

№	Рівень професійного самоздійснення	Загальний		Внутрішньопрофесійний		Зовнішньопрофесійний
		Бали	%	бали	%	бали	%
1	Низький	≤ 45	-	≤ 21	-	≤ 19	-
2	Нижчий за середній	46 – 63	-	22 – 32	-	20 – 30	-
3	Середній	64 – 81	20%	33 – 42	20%	31 – 40	41%
4	Вищий за середній	82 – 99	59%	43 – 51	54%	41 – 49	44%
5	Високий	³ 100	21%	³ 52	26%	³ 50	15%

Можна сказати, що опитувані вчителі почувають себе на більш високому рівні внутрішньопрофесійного самоздійснення ніж це відбувається в реальності. Інакше кажучи, за власним відчуттям їх чесноти і досягнення, а також потенційні можливості недооцінені суспільством і не мають належного «майданчику» для реалізації.

Статистична обробка показала досить тісні кореляційні зв’язки між загальним рівнем професійного самоздійснення, а також рівнями внутрішньопрофесійного і зовнішньопрофесійного самоздійснення і такими показниками як «наявність проекту власного професійного розвитку» і «формування особистого життєво-професійного простору», «розкриття особистісного потенціалу і «здібностей у професії», а також «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» і «потреба у професійному вдосконаленні». Кореляція між цими показниками достовірна на рівні p£0,01. При цьому виявлений достовірний зв’язок між «рівнем професійного самоздійснення» і «постійною постановкою нових професійних цілей і їх досягненням», p£0,01; «задоволенням від власних професійних досягнень» і «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством», p£0,05.

Нами визначено кореляційні зв’язки між показниками ознак внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення. Найбільш значущими виявились показники «формування власного «життєво-професійного простору»», «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності», котрі напряму позитивно корелюють с усіма 10 показниками. На другому місці знаходяться «наявність проекту власного професійного розвитку», «досягнення поставлених професійних цілей», «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством». Загальний рівень професійного самоздійснення напряму корелює з показником «Самоповаги», p£0,001, а також показниками «компетентністю у часі», «підтримкою», «ціннісними орієнтаціями», «спонтанністю», «самоприйняттям», «прийняттям агресії», «пізнавальними потребами», p£0,05.

Нами також досліджувались кореляційні зв’язки між шкалами Самоактуалізаційного тесту і ознаками внутрішньопрофесійного самоздійснення, такі як «потреба у професійному вдосконаленні», «наявність проекту власного професійного розвитку», «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями», «постійна постановка нових професійних цілей», «формування власного «життєво-професійного простору»». Так, серед ознак внутрішньопрофесійного самоздійснення, найбільш вагомою виявилось «формування власного життєво-професійного простору», котре напряму корелює з «підтримкою», «спонтанністю» і «прийняттям агресії» з достовірністю p£0,01, а також з «компетентністю у часі», «формуванням ціннісних орієнтацій», «самоповагою», «самоприйняттям» і «пізнавальними потребами», з достовірністю p£0,05.

Друге місце по кількості кореляційних зв’язків займає «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями», котре напряму корелює з «підтримкою» і «прийняттям агресії», з достовірністю p£0,05, а також «формуванням ціннісних орієнтацій» і «самоповагою» з достовірністю p£0,01. «Потреба у професійному вдосконаленні», корелює з показниками «ціннісні орієнтації» і «синергія» з достовірністю p£0,05. Такі ознаки внутрішньо професійного самоздійснення як «наявність проекту власного професійного розвитку» і «постійна постановка нових професійних цілей» не показали достовірних кореляційних зв’язків с показниками шкали САТ.

Найбільш інформативними виявились «досягнення поставлених професійних цілей» і «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством». «Досягнення поставлених професійних цілей» напряму корелює с такими показниками Шкали САТ, як «підтримка», «самоповага», «самоприйняття» і «контактність» – p£0,05. «Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством» напряму корелює з такими показниками шкал САТ як, «компетентність в часі», «підтримка», «самоповага», «ціннісні орієнтації», «самоприйняття», p£0,01 і «ціннісні орієнтації», «спонтанність», «прийняття агресії», «контактність», p£0,05. «Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» напряму корелює з показником «самоповага», p£0,01. Такі ознаки зовнішньо професійного самоздійснення як «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями» і «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії» не мали достовірних кореляційних зв’язків с показниками САТ. Визначено кореляційні зв’язки показників професійного самоздійснення із показниками професійної самоефективності. Самоефективність напряму позитивно корелює з усіма 13 показниками самоздійснення, з високим ступенем достовірності – p£0,01.

Нами досліджувалось 3 види мотивації: внутрішня (ВМ), зовнішня позитивна (ЗПМ) і зовнішня негативна (ЗНМ). Усі вони у тій чи іншій мірі корелюють з показниками самоздійснення. Зокрема, ВМ корелює з 8 показниками самоздійснення, найбільш показовими з яких є «загальний рівень професійного самоздійснення фахівця», «рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення», «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями», p£0,01. Кореляція з показниками «рівень внутрішньопрофесійного самоздійснення», «наявність проекту власного професійного розвитку», «формування власного «життєво-професійного простору»», «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством», «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії», відбувається на рівні p£0,05. ЗПМ напряму корелює з «рівень внутрішньопрофесійного самоздійснення», «формування власного життєво-професійного простору», «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності», з достовірністю p£0,01. А також з «загальним рівнем професійного самоздійснення фахівця», p£0,05. ЗНМ корелює з «постійна постановка нових професійних цілей», p£0,01 і «формування власного життєво-професійного простору», p£0,05.

Висновки. Нами проведено експериментальне дослідження професійного самоздійснення вчителів середніх загальноосвітніх закладів. Подано результати статистичної обробки отриманих даних, котрі демонструють особливості професійного самоздійснення педагогів різного віку та рівня кваліфікації. На нашу думку, подальше дослідження проблеми професійного самоздійснення, як усвідомленого саморозвитку людини, допоможе особистості розкривати потенційні можливості і досягати вищих професійних результатів.

Список використаних джерел

1. Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионала. - М.: Изд. Моск. психо.-социального института. - Воронеж: НПО МОДЭК, 2004. - 752 с.

2. Кокун О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Монографія / О.М. Кокун. - К.: ДП "Інформ.-аналіт. агенство", 2012. - 200 с.

3. Савченко Т.Л. Генеза терміну «самоздійснення особистості» та роль уваги у цьому процесі. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. Том V: Психофізіологія. - Вип. 13. - К.: “ДП Інформ.-аналіт. агенство”, 2013. - С. 251-257.