Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Шумський Р.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Зарубіжний досвід побудови системи прибуткового оподаткування юридичних осіб

Діючий порядок оподаткування прибутку підприємств, що володіє досить суттєвим регулятивно - стимулюючим потенціалом, на сьогодні не в повній мірі відповідає цілям стратегічного курсу розвитку держави. Для досягнення поставлених цілей важливого значення набуває покращення механізму оподаткування прибутку підприємств, маючи на меті збільшення ефективності його впливу на фінансово - господарську діяльність підприємств, а дослідження зарубіжного досвіду у даному питанні дозволить прискорити виконання таких цілей.

У сучасній фінансовій науці зарубіжному досвіду оподаткування прибутку підприємств присвяченні праці В. Вишневського, А. Даниленка, О.Данілова, Я.Жаліла, Ю.Іванова, А.Крисоватого, В.Мельника, С.Онишко, А.Соколовської та інших.

У високорозвинутих зарубіжних країнах проблеми залучення інвестиційних ресурсів та ті, що виникають під час реалізації податкової політики є подібними і актуальними так як і в Україні. Відносно політики оподаткування корпоративного бізнесу то за кордоном вона направлена в основному на стимулювання підприємницької діяльності. Вона враховує та будується на базі поєднання державних інтересів, які не завжди є фіскальними та потреб приватного капіталу. Відзначимо, що механізми стимулювання для кожної країни вирізняються. Проаналізуємо найбільш використовувані та відомі механізми використання оподаткування прибутку у напрямку регулювання та стимулювання діяльності бізнесу.

Пратично в кожній розвинененій країні ставки податку диференціюються, проте вона запроваджується на різні цілі:

- стимулювати інвестиції у Німеччині, Іспанії, Греції, Ірландії, Канаді, Китаї;

- розвивати малий бізнес у Бельгії, Люксембурзі, Англії, Франції, Таїланді, Туркменістані;

- розвивати депресивні території у Португалії, Іспанії, Італії, Китаї, Білорусії;

- вирівнювати бюджети різного рівня у Італії, Португалії, Німеччині, Японії, Росії.

Зазначимо, що у багатьох іноземних країнах, якщо виникає необхідність збільшення бюджетних доходів, є практика не підвищувати загальну ставку податку, а вводити додатковий податок, який залежить від різних критеріїв. Для паприкладу, у Німеччині встанводено так званий додатковий «податок солідарності». Він складає 5,5% від загальноприйнятого податку на доходи корпорацій.

Отже, проаналізувавши функціонування оподаткування корпорацій можливо виокремити наступні головні критерії, які використовуються досліджуваними країнами у розмежуванні ставки оподаткування прибутків:

- абсолютні суми прибутків: прогресивні шкали оподаткування;

- джерела прибутків: при цьому беруться до уваги види діяльності підприємств – це прибутки від основних видів діяльності, капітальні прибутки від приросту капіталів підприємств;

- розміри підприємств: враховуються розміри підприємств – це малі або великі;

- територіальні аспекти: враховуються місця територіальної реєстрації, а також розміщеня керівного органу підприємств або безпосереднього проведння основних видів діяльності;

- секторальні фактори: враховуються види діяльності, сектори, галузі;

- форми організації підприємств: беруться до уваги організаційно-правові форми корпоративної діяльності.

Дослідженя зарубіжного досвіду використання систем податкових пільг з податку на прибуток засвідчує, що їх цільове направлення вступає у залежність від особливостей функціонування даного податку. В даному контексті можливо виокремити наступні головні види податкових пільг, направленні на:

- комплексне стимулювання виробничо-господарської діяльності;

- стимулювання підприємнцької активності;

- прискорення розвитку виділених територій або регіонів;

- реалізацію завадань соціального характеру.

Аналіз світової тенденції при формуванні систем пільг з податку на прибуток є необхідність звернути увагу на те, що в країнах Єврозони, навіть за відсутності гармонізації оподаткування корпорацій країн – членів Європейського Союзу, є досить розгалужена система пільг. Специфіка їх проявляється у тому, що такі пільги носять інвестиційне спрямування. 

Одними із найважливіших податкових пільг які стимулюють інвестиційну діяльність є інвестиційні податкові кредити і інвестиційні податкові знижки. Інвестиційні податкові знижки на інвестиції і видатки пов’язанні з науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами передбачають право підприємства на зменшення величини прибутку ще не оподатковуваного на визначену частку зазначених витрат. Інвестиційні податкові кредити передбачають скороченя податкового зобов’язання підприємства з досліджуваного податку у розмірі, який дорівнює частці видатків поточного періоду (податкового), які протягом такого періоду спрямовувалися на фінансування дослідних робіт чи інвестиційних проектів. Основна сутність і мета податкових кредитів – це забезпечення відстрочки перерахуваня частини податку на прибуток підприємства і надання останьої на невизначені терміни, маючи на меті збільшити власні фінансові ресурси, а також подальший розвиток діяльності підприємства.