Баланюк Людмила

   Науковий керівник : Урбан В.В.

  Буковинська Державна Фінансова Академія

Україна

Міжкультурні ділові комунікації

Актуальність теми. На етапі транснаціоналізації економіки, дедалі більшого значення набуває необхідність дотримання теоретичних засад ділових міжкультурних комунікацій та взаємовідносин. В умовах гострого дефіциту робочих місць, пов’язаних з поглибленням глобалізаційних та інтеграційних процесів, набуває розповсюдження необхідность вивчення та дотримання міжкультурної ділової етики для встановлення міцних ділових зв’язків між партнерами. Бурхливий розвиток міжнародних зв’язків в епоху глобалізації зумовлює необхідність підготовки фахівців з відповідними компетенціями. Не тільки в Україні, а й в усьому світі існує нагальна потреба у фахівцях, які можуть успішно співпрацювати з представниками інших країн і культур.

Метою роботи є теоретичне обгрунтування змісту міжкультурних комунікацій, розгляд деяких важливих аспектів особливостей спілкування ділових партнерів різних національностей для подолання між культурних бар’єрів при переговорах.

Інформаційна база. Основні засади та проблеми функціонування і дії механізму міжкультурної комунікації розглядали такі науковці, як   Безрукова В.С.,  Каган М.С., Лазарев Ф.В., Трифонова М.К., Потєряхін О.Л.

     Серед них великий внесок у розвиток теоретичних і практичних питань міжкультурних комунікацій та обґрунтування введення ділових переговорів, але за всієї значимості проведених наукових пошуків окремі питання міжкультурних ділових комунікацій досліджені недостатньо. У наукових джерелах немає конкретних підходів до  вирішення  проблем, які виникають під час процесу введення ділових переговорів з іноземними партнерами, недостатньо розглянуті окремі особливості різних національностей для усунення міжкультурних бар’єрів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Міжкультурні комунікації відображають свою суть у національних особливостях спілкування, що містять у собі сукупність певних традицій, стандартів, рис, норм поведінки, що притаманні лише певній нації. Та складність визначення змісту міжкультурної комунікації багато його учасників вбачають у тому, що культура кожного народу за об’єктивними законами постійно розвивається і разом з цим також змінюється зміст між культурних комунікацій  (МКК) [3].

Національні особливості позначаються на ділових відносинах в усіх сферах, тому потрібно розглянути характеристику особливостей представників різних народів, які  необхідно враховувати  при проведенні з ними ділових переговорів.

Тож, при веденні переговорів з англійцями слід знати, що вони відрізняються поміркованістю в роботі, терпимі до чужої думки, суворо розподіляють свій час та гроші, дуже пунктуальні. Головною метою для англійців є накопичення капіталу, незалежно від професії, проте у них високо розвинене почуття справедливості, завжди ведуть чесну гру, засуджують хитрість та лицемірство. Під час переговорів з англійськими партнерами ніколи не варто боятись мовчати, бо вони скептично сприймають людину, яка говорить без упину та нав’язує  себе іншим, неприязно ставляться до будь-якого відкритого виявлення почуттів. Традиційно переговори починають з обговорення погоди, спорту, а рішення приймають повільно, тому не варто їх підганяти. Чесне слово є ототожненням письмово засвідченої домовленості. До переговорів ставляться прагматично, з готовністю реагують на ініціативу партнерів, та власна позиція є досить жорсткою [4].

Щодо іспанців, то вони переговори традиційно починають з обговорення тем погоди, місцевих  визначних місць. Непунктуальні, крім того, їм  ніколи не треба призначати ділову зустріч в полудень – це час сієсти. Спілкуються підвищеним тоном на близьких відстанях, ділові переговори ведуть не дуже динамічно, тому у день переговорів з іспанцем, не варто планувати інших зустрічей [2, 210].

Італійці велику увагу звертають на рівень проведення переговорів. Для того, щоб встановити ділові відносини з фірмою, достатньо обмінятися  офіційними листами та офертами. Енергійні та активні в питаннях налагодження ділових контактів. Бізнесмени надають великого значення неформальним відносинам з партнерами, бо вважають, що це полегшує прийняття взаємовигідного рішення. Найкращий спосіб здобути їх симпатію – це зацікавитись італійською історією та культурою. З італійцями легко укласти угоду, але після підписання спільних ділових документів, продовження контактів з ними стає проблематичним [3].

Для ведення переговорів з французами потрібно знати французьку мову, хоч всі французькі бізнесмени володіють англійською мовою, та користуються нею дуже рідко. У Франції не люблять мовчазних людей, французи розмовляють енергійно та невимушено. Переговори прийнято призначати на 11.00., бо вони , як правило,  тривають довго. Непунктуальні. Чим вищий статус працівника, тим пізніше він приходить. Велике значення надають освіті, тому на візитній картці рекомендується вказати, який вищий навчальний заклад ви закінчили [2, 158].

Німці відрізняються особливою працездатністю розрахунком і скептицизмом. Надзвичайно пунктуальні  та дуже цінують ці риси у своїх ділових партнерів. Ретельно готуються до переговорів і намагаються почати  їх лише тоді, коли шанси прийти до взаємовигідної домовленості високі. Під час переговорів обговорюють усі питання послідовно, одне за  одним, педантично розглядаючи усі деталі. Дуже акуратні та вимогливі, бездоганно виконують свої зобов’язання і вимагають від партнерів такого ж ставлення. У процесі обговорення варто  користуватися чіткими та короткими висловлюваннями. Усі пропозиції  та зауваження повинні бути зроблені тільки по суті. Рідко запрошують своїх ділових партнерів додому [3].

Американці характеризуються вмінням ставити цілі та досягати їх. Переговори ведуть інтенсивно, не затрачаючи часу на формальності. Вважають, що в бізнесі всі деталі суттєві, тому до переговорів готуються ретельно. Професіоналізм -  це одна із головних рис, в американській делегації не зустрічається некомпетентних осіб. Дотримуються принципу « час – гроші», тому на ділову зустріч слід приходити вчасно. Розмовляють зазвичай голосно, бо  розмова тихим голосом викликає підозру [1].

Араби при знайомстві з партнерами переважно демонструють прихильність та привітність. Арабське привітання – це справжня церемонія, яка супроводжується запитаннями про ваше здоровя та справи. Іноземець не повинен звертатись з питанням чи проханням до жінки, оскільки це розцінюється як грубе порушення правил пристойності. Під час ділової зустрічі не потрібно вимагати від партнера відповісти «так» або «ні», тому що арабський етикет забороняє бути категоричним. Діловим жінкам, які пропонують вести переговори з арабами, рекомендується внести в свій імідж романтизму та загадковості. В арабів розвинена мова жестів, тому якщо добре вивчити  невербальне спілкування, можна легко провести переговори. Ніколи не можна арабам протягувати лівої руки, а дистанція, при якій ведуться переговори, має бути 20 – 40 см. [4].

В японців   яскраво вираженні прагнення до колективізму, стриманість, економність. Розмовляти люблять на близьких відстанях, що створює атмосферу довіри. При першій зустрічі обов’язково слід обмінятись візитками, при цьому їх необхідно тримати обома руками та уважно читати отримані. Для японців головною інформацією на візитці є належність людини до певної групи, а не її професія, чи статус. На зустріч слід приходити вчасно, адже почуття обов’язку, відповідальність є традиційними рисами японського характеру, які вони цінують і в своїх партнерах. Вимагають, щоб усі пункти контракту були детально обговорені у процесі переговорів та узгоджені, тому контракти, які укладаються,  дуже великі за обсягом. В японській практиці  прийнято робити партнерам подарунки, квіти не слід дарувати, якщо мало відомо про японську квіткову символіку [2].

Головні риси євреїв – це почуття власної гідності, сміливість. На переговорах – сильні та небезпечні противники, хитрі, не завжди чесні. Часто проводять переговори в неофіційній формі. Значно спокійніше від представників інших націй реагують на авторитети, на ситуації, яким приділяється значна увага [1] .

Російська нація відрізняється великою життєздатністю та наполегливістю, характерні простота у спілкуванні відкритість, щирість. Стиль переговорів росіян є досить закритим та настороженим, перевага надається жорсткій стратегії ведення переговорів. На переговорах не є ініціативними, вони вислуховують пропозиції партнерів, розглядають їх та оцінюють. Вважається, що росіяни не вміють торгуватися, тому іноземні партнери зазвичай пропонують значно вищі ціни, розраховуючи на те, що російські партнери не поцікавляться реальним рівнем світових цін. Дуже емоційні під час ведення переговорів, часта зміна настроїв: від надзвичайної доброзичливості до ненависті [4,31] .

Отже, для формування та розвитку ділових відносин з представниками іноземних держав важливо мати інформацію про особливості їх діяльності, національний характер, манери поведінки, культурні особливості, деталі та нюанси невербального спілкування, які відрізняються від загальновідомих .

Список використаних джерел.

  1. Безрукова В.С.Комуникацыи / В.С. Безрукава // Проективная педагогика. – Екатеринбург: Деловая книга, 2008. – 342 с.
  2. Каган М.С.Человеческая деятельность на международному уровне. (Опыт системного анализа) / М.С.Каган // М.: Политиздат, 2008. - 328 с.
  3. Лазарев Ф.В., Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь: СОНАТ, 2007. – 352 с.
  4. Потєряхін О.Л.  Психологія між культурного спілкування / О.Л. Потєряхін // К: Афера, 2007, - 97с.