К.ф.н. Осовська І.М.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Інвективи у німецькомовному сімейному конфронтативному дискурсі

В сучасній лінгвістичній літературі поняття сімейного спілкування не отримало статус терміну та не має чіткого визначення, номінуючись як «сімейно-побутове спілкування», «домашня фразеологія», «сімейний діалект», «сімейний діалог», «сімейні номінації», «сімейна мова», «сімейне спілкування», «сімейне мовлення», «сімейний дискурс» [1; 3; 4; 7-9]. Дослідники сімейного мовлення підкреслюють складність класифікації та типізації тих чи інших мовних явищ у цій сфері, оскільки неповторний світ кожної сім'ї неможливо обмежити певними рамками.

Очевидно, що поняття сім'я володіє національною соціокультурною специфікою: для європейця - це чоловік, дружина (та) їхні діти, українці зарахують сюди також батьків, бабусю з дідусем, брата, сестру, інколи домашню тварину і навіть річ, наприклад машину чи іграшку. З огляду на необхідність включення у визначення поняття сім'ї фактору безпосереднього контакту її членів, спільного мешкання та ведення господарства, сімейним дискурсом слід вважати процес використання мови (мовленнєву діяльність), зумовлений та детермінований особливими типами соціальної активності споріднених сімейними зв’язками осіб, що спільно мешкають, який переслідує конкретні цілі і завдання та відбувається в умовах спільності соціально-культурних та конкретних індивідуальних параметрів реалізації. Сімейному дискурсу притаманні: іррелевантність офіційної регламентації комунікативної поведінки, відсутність жорсткого сценарію комунікації, часової і протокольної регламентованості, порядку передачі комунікативних ходів, залежна від статі, віку та різновиду сімейної одиниці статусно-рольова конфігурація [1].

Основною формою реалізації міжособистісних сімейних стосунків є розмовне мовлення - безпосереднє персональне спілкування, що передбачає ситуаційну зумовленість та спільність апперцепційної бази мовців [7].

Залежно від механізму взаємодії інтенцій комунікантів виділяємо два типи сімейного дискурсу:

– кооперативний, що характеризується узгодженістю (або нейтральністю) інтенцій комунікантів та спрямованістю на реалізацію спільної мети; слід зазначити, що сюди ми відносимо і комунікацію, що відбувається в інтересах хоча б одного з комунікантів та не викликає спротиву з боку іншого. На основі цього кооперативний тип представлений двома підтипами: консенсусний (наявні сигнали співпраці з боку обох комунікантів), координуючий, що розвивається в інтересах одного з комунікантів. В свою чергу координуючий підтип представлений двома видами: маніпулятивним, мета якого – домогтися змінити поведінку чи дії адресата, та інформативним, мета якого – отримати інформацію.

– конфронтативний, що характеризується розбіжністю вихідних інтенцій комунікантів та/або спрямований на вербалізацію конфлікту інтересів або цінностей.

Черговою метою комплексного аналізу сімейного дискурсу вважаємо фіксацію та опис мовних складових конфронтативного сімейного дискурсу, а саме інвективів як однієї із груп вербалізаторів сімейного конфлікту.

Аналіз мовного матеріалу з (сценаріїв) фільмів німецьких кіностудій, особистих записів автора, анкетування респондентів, проведеного під час стажування в університеті м.Геттінгена, та сайту Інституту німецької мови м. Манхайма дозволяє виділити певний арсенал сімейного конфліктного словника із того широкого пласту лайливої лексики, що складає основу німецької інвективної стратегії.

Основою лайливих номінацій виступають лексеми Arsch, Dreck, Furz, Mist, Scheiße (Arschnase, Arschbacke, Arschbackengesicht, Arschfresse, Arschloch, Arschlecker, Arschfresse Scheißkerl, Scheißer, Scheißdreck, Heimscheißer, Klugscheißer, Scheißheislkaktus; Dreckskerl, Dreckhaufen, Dreckschlampe, Drecksfotze, Dreckbande, Dreckschleuder, Dreckstück, Drecksack; Miststück, Misthaufen, Mistkerl, Mistkind, Mistweib, gottverdammter Mist; kleiner Furz, Furzfabrik, Furzfänger, Furzduse, Furzgurke, Furzgesicht, Furzknoten, Furzköpfiger, Furzschlucker):

– Verflucht! Verdammter Mist! Andreas, ich finde hier nichts! – Wieso schreist du so rum? – Ich hatte hier eine gute Zervelatwurst... wollte den Kindern Brötchen machen.

– Was machst du hier? – Was ich hier mache, geht dich einen Scheißdreck an! –Du kannst machen, was du willst, ich kümmere mich einen Dreck darum.

– Hörst du mir überhaupt zu? Oder hast du Dreck in den Ohren? Ich sag's dir, wer sich diese Pillen ausgedacht hat, muss ein Oberarschloch gewesen sein.

Маркерами дисенсусного статусу ситуації є лайлива лексика зоонімного походження. Найпродуктивнішими зоонімними денотатами є Schwein (Fettschwein, Leistungsschwein, Robenschwein, verdammtes / dummes Schwein, Dummschwein, Schweinebacke, Schweinebraten, Schweinefotze, Schweinehirt, Schweinehüter, Schweinsblase, Schweinskopf), Sau (Fettsau, Dummsau, dumme / blöde Sau, Wildsau, Pottsau, Rennsau, Sauzeck, Saubock, Sausack, Saukopf, Saukerl, Sauvieh, kahle Sau), Affe ((geleckter/ blöder) Affe, Oberaffe, Affenkopf, Affenschwanz, Affenmensch, Affensack, Affentüte) та Hund (Hollenhund, Hundehaufen, Hundejunge, Hundesohn, Hundetochter, Hundling, Sauhund, Hundstoff, gemeiner Schweinhund, blöder Hund, scharfer Hund, falscher Hund):

– Ich war bereit, mein ganzes Leben für dich zu verändern... Und wie sitze ich jetzt da? – Das ist die gerechte Strafe für deinen Ehebruch, du Sau.

– Michael, du bist ein Sauhund! – Halt den Mund, du Affe!

Фразеологічний фонд німецької мови теж фіксує негативно-конотовані вирази із зазначеними зоонімними елементами: die wilde Sau spielen, die Sau rauslassen, besoffen wie ein Schwein, wie eine gesengte Sau, unter aller Sau, jmdn. zur Sau machen, wie ein gestochenes Schwein schreien, wie ein Schwein schwitzen, jmdn. wie einen Hund behandeln, schmecken wie Hund.

Іллокутивна сила образи часто вербалізується в зоовокативах Esel, Gans, Hyäne, Kobra, Kuh, Ratte, Schaf, Vieh, Ziege:

– Kannst du dich nicht schneller bewegen, du Kamel.

– Lassen wir das. – Gar nichts lassen wir, du dumme Ziege!

Імпліцитно образа функціонує через номінування частини тіла людини частиною тварини: Halt's Maul / die Schnauze / den Schnabel! Mach / Sperr den Schnabel auf! Pfoten weg!.

Відоме та детально проаналізоване в лінгвістичній літературі призначення скатологізмів і зоонімів як словотвірних елементів для імпліцитної передачі стану мовця через його негативне ставлення до об'єкту чи ситуації [10]: Affenschande, Affenpossen, Affenhaus, Affenhitze, Affenspektakel, Affentheater, Affenkomödie, Affenliebe, Affentanz, Drecknest, Dreckwetter, Dreckloch, Dreckfote, Dreckzeug, Furzkiste, Furzmulde, Mistblatt, Mistding, Mistkarre, Mistkram, Mistzeug, Mistladen, Scheißkram, Scheißwetter, Scheißangst, Schweinepriester, Schweine-/ Sauarbeit, Schweine-/ Saubande, Saukerl, saublöd, sauegal.

– So ein Scheißwetter, dabei ist es bereits Mai! – Das hat dir noch nie gestört, das Dreckwetter.

– Kann jemand das alles wegschmeißen? Hier liegt überall noch dieses Mistzeug herum! – Es ist mir scheißegal, tu, was du willst! – Wieso soll ich diese Sauarbeit machen?

Дисенсус в діалозі вербалізується й через вирази з скатологічними елементами, частота вживання яких загалом обернено пропорційна статусу сім'ї: der letzte Dreck sein, jmdn. durch den Dreck ziehen; einen Furz im Kopf haben, einen Furz gefrühstückt haben; (an)scheißen, bescheißen, Scheiß reden, jmdn. durch die Scheiße ziehen, Scheiße im Kopf haben, in der Scheiße sitzen/ liegen, beschissen, scheiß drauf; Arsch mit Beinen/ Ohren, den Arsch offen haben, Arschlochkarte ziehen, in den Arsch gehen, jmdn. nicht mit dem Arsch ansehen, arschklar sein:

– Wenn du glaubst, du kannst mich verscheißern, da bist du falsch hier. – Weißt du was, du kannst mich mal! – Du hast wohl einen Furz gefrühstückt, uns hier so anzubrüllen!

Матримоніальний високоемоційний конфліктний дискурс умовно дозволяє скатологічні інвективи з компонентами Kack- (Kacker, Kackschlampe, Kackfass), Kotz- (Kotzfresse/-r); Kot- (Kotnascher, Kotentsorger, Kotkotzer), Pisse- (Pissetrinker, Pissfleck, Pissgesicht, Pisskachel, Pisspantoffel, Hosenpisser):

– Was du gemacht hast, ist alles Касkе! – Du Pisser, nicht anderes hast du verdient!

Інтенсифікація експресивності досягається поєднанням скатологічного елементу та зооніму [8]: Affenarsch, Arschkuh, Arschsau, Affenarschimplantant, Affenarsch mit Ohren, Affenfurz, Affenhintern, Affenarschpopper, Drecksau, Drecksaugesicht, Dreckschwein, Dreckfink, Dreckspatz, Dreckhammel, Dreckamsel, Fischarsch, Fliegenfurz, Hirschenarsch, Kackfrosch, Kackvogel, Klowurm, Kotzsau, Mistamsel, Mistbiene, Mistkäfer, Mistsau, Mistfink, Mistvieh, Mistbock, Misthund, Pavianarsch, Pissvogel, Pissameise, Pferdearsch, Schweinearsch, Saudreck, Schweinefurz, Scheißhausfliege, Walarsch:

– Ich kriege keinen Urlaub, das weißt du ja, du Mistkäfer! – Тu du's doch, du verfressene Drecksau, wie du's bisher ja auch immer getan hast! – Hаu ab, du Mistvieh, du störst mich.

Спірним є питання віднесення богохульних висловлень [8] до проявів конфліктного дискурсу, оскільки їх вживання на сьогодні припускає цілий спектр ситуацій – від позитивно заряджених до фамільярних та радикально негативно протікаючих. Ситуативна конфліктна спрямованість в сімейному дискурсі може вербалізуватися наступними богохульними висловленнями: Allmächtiger / großer / guter / gütiger Gott! Mein Gott! Gott im Himmel! Herr Gott (neunmal / noch mal)! Gott verdamm mich! (Gerechter / gütiger) Himmel! Himmel noch (ein)mal! Himmel, Kreuz, Donnerwetter! Himmel und Holle! Teufel noch (ein)mal! Pfui Teufel! Zum Teufel! Im Teufelsnamen! Hol's der Teufel! Sakrament! Jesus, Maria! Особливості німецького словотвору дозволяють створювати довгі ланцюги лайок: Himmelsakra(ment)! Himmeldonnerwetter (noch mal)! Himmelherrgott(sakra)! Himmelkreuzbombendonnerwetter! Himmelherrgottkruzifixalleluja!

– Kannst du mir denn mal genau zuhören, wenn ich etwas erkläre, Teufel noch mal! Himmelherrgott, mach endlich das Radio leiser! – Jesus, Maria, lass mich doch in Ruh!

Маркерами конфліктного матримоніального дискурсу виступають інвективи сексуального характеру зі значенням певних непристойних типів сексуальної поведінки: Hinterlader, Hure, Rottler, Schwanzlutscher, Tunte, Wichser. Непристойна поведінка дружини може отримувати наступні номінації Dorfmatratze, Flittchen, Fotze, Gertrud, Lausmensch, Luxusnutte, Matratze, Nutte, Querfotze, Schlampe, Schnalle, Schnepfe, Toppsau, Zuchtsau. В свою чергу, негативна оцінка поведінки чоловіка вербалізується номінаціями Blaubart, Hurenbeutel, Poppstar, Schürzenjäger, gemeiner Stier/Bock.

– Liebster, du bist'n Arschloch! – Und du bist'ne Tunte!

Отже, в результаті проведеного аналізу німецькомовного сімейного конфліктного словника можна стверджувати, що німецький сімейний конфліктний дискурс є тлом для функціонування широкого арсеналу інвективів, найбільш грубим порушенням кооперативного принципу консенсусу є вживання лайок, що містять скатологічні елементи.

Література:

1. Бігарі А.А. Дискурс сучасної англомовної сім'ї: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. – Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 21 с.

2. Дементьев В.В. Теория речевых жанров. – М.: Знак, 2010. – 600с.

3. Занадворова А.В. Домашние номинации и социальная структура семьи // Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество: Тез. докл. междунар. конф. – Ялта, 1999. – C. 126-130.

4. Занадворова А.В. Прозвище и обращение в семейном речевом общении // Сб. Русский язык сегодня. – М. : Азбуковник, 2001. – С. 260 – 267.

5. Карасик В.И. Языковая кристаллизация смысла. – М.: Гнозис, 2010. – 351 с.

6. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации. Курс лекций. – М.: Гнозис, 2001. – 270 с.

7. Осовська І.М. Стратегії і преферентні тактики парентального німецькомовного дискурсу// Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія». – Вип. 16. – 2010. – С. 240-246.

8. Романова Є.В. Этический аспект немецкого обиходного языка: Автореф. дис…. канд. филол. наук. – 10.02.04. – германские языки. – М.: МГПИ, 2007. – 23с.

9. Сиротинина О.Б. О терминах «разговорная речь», «разговорность» и «разговорный тип речевой культуры» // Лики языка : Сб. науч. статей. (К 45-летию Е.А. Земской). – М.: Наследие, 1998. – С. 348 – 354.

10. Третьякова B.C. Речевой конфликт и гармонизация общения: Дис. ... док. филол. наук. – Екатеринбург, 2003. – 301 с.