Ветеринарні науки/2 Зооінженерія

К.с.-г.н. Литвиненко Т.В.,  Невінчана О.М.

Національний Університет Біоресурсів і природокористування України м. Київ

Взаємозв’язок показників молочної продуктивності у корів-рекордисток української чорно-рябої молочної породи

 

Ефективність селекції за ознаками молочної продуктивності корів у значній мірі зумовлена кореляційними зв’язками між ними. При відборі тварин за однією ознакою, крім прямого ефекту, очікується побічний, зумовлений одночасною зміною інших ознак, які певною мірою пов’язані з нею. Спрямованість і величина зв’язку між ознаками визначає кінцеві результати відбору. Не можна вести односторонню селекцію за  однією ознакою не знаючи її ефекту  впливу на іншу.

Аналіз численних матеріалів по чорно-рябій породі показав, що у процесі відбору мінливість одного із фенотипових показників залежить від мінливості інших господарськи корисних ознак. Так, мінливість вмісту жиру в молоці залежить від мінливості удою корів. У свою чергу мінливість удою залежить від мінливості живої маси, віку тварин при першому отеленні, тривалості сухостійного  та сервіс-періоду, сезону отелення та інших факторів [2].

У молочному тваринництві найбільше значення приділяється характеру і величині кореляційних зв'язків між рівнем надою і вмістом жиру в молоці. За даними вітчизняних і зарубіжних учених, у більшості порід взаємозв'язок між цими ознаками негативний. У цілому у племінних стадах молочної худоби, кореляційний зв'язок між рівнем надою і живою масою корів позитивний              (r = +0,92 – +0,98) [1].

Останнім часом в селекції молочної худоби все більше уваги приділяється білковості молока. Більшість авторів вважають, що не існує тісної лінійної залежності між вмістом жиру та білка у молоці. Вміст білка в молоці змінюється не завжди відповідно до його жирності. В середньому при підвищенні жирності молока на 1%, вміст білка збільшується лише на 0,3% [3].

 

Метою нашого дослідження було вивчення кореляційних зв’язків між показниками молочної продуктивності високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи.

Матеріал в методика досліджень. Дослідження проведені в умовах племінного репродуктора з розведення української чорно-рябої молочної худоби Навчально-дослідного господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, «Агростанція» Київської області. Було відібрано 10 високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи із закінченою лактацією. Оцінку молочної продуктивності піддослідних корів проводили згідно даних зоотехнічного і племінного обліку. Молочну продуктивність визначали шляхом проведення щодекадних контрольних доїнь і щомісячного визначення вмісту жиру в молоці протягом  лактації. Живу масу корів досліджували зважуванням на 2-3 місяці лактації. Одержані результати опрацьовані статистично за загальноприйнятими методикам і з використанням комп’ютерних програм.

Результати досліджень. У корів-рекордисток господарства надій за закінчену лактацію становив 6968±230,9 кг із вмістом жиру 4,08±0,22 % і білка 3,09±0,02% та кількістю молочного жиру 281,3±11,58 кг і білка 215,2±6,51 кг. Вміст жиру в молоці у корів-рекордисток господарства  коливався в межах 3,40 – 5,47 % , білка – 3,00 – 3,16 %. Середня жива маса корів дослідної групи була 568,7±61,5 кг.

В результаті цілеспрямованого добору корів за молочністю спостерігаються невисокі коефіцієнти мінливості надою ( Cv 10,5%), молочного жиру (Cv 13%) та  молочного білка (Cv – 9,6%). Порівняно високий коефіцієнт варіації (Cv – 17,2 %) за вмістом жиру в молоці свідчить про відсутність консолідації тварин за даною ознакою.

За ознаками молочної продуктивності високою кореляційною залежністю характеризується надій і молочний білок (r= + 0,99). Вихід молочного жиру в більшій мірі зумовлений вмістом жиру (r=+ 0,82).  У корів-рекордисток стада  встановлений найбільший від’ємний кореляційний зв'язок між надоєм і вмістом жиру в молоці (r = – 0,6), надоєм і молочним жиром (r = – 0,04), надоєм і вмістом білка в молоці (r = – 0,53). Між вмістом жиру і білка в молоці існує пряма але дуже слабка  кореляція (r = 0,05).

Позитивний але незначний кореляційний зв'язок встановлено між надоєм і живою масою корів  (r = +0,01). Встановлена закономірність спостерігалась  за живою масою корів та іншими показниками молочності: жирністю молока (0,12); виходом молочного жиру (0,18), вмістом білка в молоці (0,23) і виходом молочного білка (0,03).

Висновок. Встановлені кореляційні зв’язки дозволяють стверджувати, що подальше нарощування генетичного потенціалу в поколіннях тварин стада необхідно проводити через бугаїв-плідників, з високим генетичним потенціалом, у яких  жирність молока добре поєднується із високим вмістом білка у молоці.

Література:

1. Винничyк Д.Т., Меpежкo П.М. Шляxи cтвopення виcoкoпpoдyктивнoгo мoлoчнoгo oтapcтвa. -К.: Уpoжaй, 1983

2. Пабат В.А. Теоретические и практические аспекты молочной продуктивности / В.А. Пабат, Д.Т. Винничук. – Видавничий центр «ДрУк» . – 1999,– 184 с.

3. Рудик І.А. Селекція молочної та молочно-мясної худоби/ І.А. Рудик // В кн. Селекція сільськогосподарських тварин / за заг. ред. Мельника Ю.Ф. В.П. Коваленка та А.М. Угнівенка. – К: «Інтас», 2008. С. 55-125.