Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

К.е.н. Штангрет А.М., Гнатковська О.А

Українська академія друкарства

Передумови та процес створення системи економічної безпеки на підприємствах видавничо-поліграфічної галузі

 

Ефективність функціонування підприємства і його існування, особливо в неста­більних умовах перехідної та ринкової економіки, великою мірою залежить від ефективності системи гарантування економічної безпеки.

Серед зарубіжних учених проблему економічної безпеки підприємства досліджують: П. Друкер, П. Бернс, Е. Олейников, Р. Качалов, Т. Клейнер,         В. Тамбовцев, В. Сенчагов, А. Шаваєв, В. Ярочкін, В. Шликов та ін. В працях зазначених науковців висвітлені  економічні, правові та інституційні засади економічної безпеки підприємства, визначено ключові принципи та напрями вдосконалення системи управління економічною безпекою.

Вагомий внесок у дослідження проблеми економічної безпеки держави і підприємництва зробили вітчизняні вчені: О. Ареф’єва, І. Бінько, В. Геєць,      В. Духов, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, С. Злупко, Т. Кузенко, О. Кузьмін, І. Михасюк, С. Мочерний, В. Мунтіян, Г. Пастернак-Таранушенко,                        С. Покропивний, А. Ревенко, О. Терещенко, Н. Реверчук, В. Шлемко,                М. Фоміната ін.

У працях вітчизняних науковців достатньо глибоко досліджено необхідність, причини та функції економічної безпеки підприємства в умовах ринкових трансформацій, подальшого розвитку набули теорія економічних ризиків та теорія антикризового управління підприємством, розроблено загальні підходи до аналізу та оцінки функціональних складових економічної безпеки підприємства.

Вивчення напрацювань вітчизняних та закордонних науковців дозволило авторам  стверджувати, що економічна безпека підприємства – це:

− система захисту підприємства від негативного впливу зовнішнього та внутрішнього середовища;

− стан максимально ефективного використання наявних корпоративних ресурсів;

− стабілізатор розвитку у відповідності до обраної місії.

Про низький рівень економічної безпеки підприємств видавничо-поліграфічної галузі Укра­їни свідчать такі дані: упродовж 2004-2005 рр. попри позитивне зростання загальної кількості підприємств збитковими були 40-43,4%  видавничих структур та 35,8-41,9% поліграфічних підприємств, хоча помітна і позитивна тенденція до зменшення рівня збитковості підприємницьких структур (дані представлені в таблиці отримані          Дурняком Б.В., Мельниковим О.В та Штангретом А.М. в результаті роботи безпосередньо у Держкомстаті України). Для порівняння необхідно зазначити, що в обробній промисловості у 2004 р. частка збиткових підприємств була на рівні 47,12%, а у 2005 р. – 35,2%.

За результатами проведеного дослідження помітно, що за КВЕД 22.1 у 2005 р. відбулося зменшення величини чистого доходу на 4,97% та отриманого прибутку від операційної діяльності на 16,52%; попри позитивне зростання величини прибутку до оподаткування та чистого прибутку, темпи приросту збитків, за відповідними показниками, були вищими. Дещо кращі були результати у підприємницьких структур, які здійснюють діяльність за КВЕД 22.2, зокрема відбулося зростання рівня чистого доходу на 44,13%, а темп приросту чистого прибутку становив 91,02% при одночасному зростанні чистих збитків лише на 30,27%.

Середній рівень збитків в розрахунку на одне підприємство був найвищим за КВЕД 22.1 у підприємницьких структур державної (2004 р. – 417,8 тис. грн., 2005 р. – 94,5 тис. грн.) та приватної (2005 р. – 107,7 тис. грн.) форм власності. Аналогічний показник розрахований для поліграфічної діяльності вказує на їх найбільший рівень у державних підприємств (2004 р. – 266,6 тис. грн., 2005 р. – 252,9 тис. грн.).

Таблиця. Основні показники розвитку видавничо-поліграфічної галузі

Вид діяльності

Рік

2004

2005

КВЕД 21.1 „Видавнича справа”

 

 

Загальна кількість підприємств

2854

2926

Кількість збиткових підприємств

1236

1170

% збиткових підприємств

43,31

39,99

Чистий дохід від реалізації продукції, млн. грн.

3644,6

3463,4

Фінансові результати від операційної діяльності*, млн. грн.

 

 

- прибуток

249,17

208,0

- збиток

34,29

34,9

Фінансові результати до оподаткування, млн. грн.

 

 

- прибуток

212,2

254,7

- збиток

31,25

38,6

Чистий прибуток (збиток), млн. грн.

 

 

- прибуток

222,0

273,0

- збиток

73,6

97,5

КВЕД 22.2 „Поліграфічна діяльність”

 

 

Загальна кількість підприємств

2880

3027

Кількість збиткових підприємств

1208

1083

% збиткових підприємств

41,94

35,78

Чистий дохід від реалізації продукції, млн. грн.

2341,5

3374,8

Фінансові результати від операційної діяльності, млн. грн.

 

 

- прибуток

87,83

227,7

- збиток

27,59

24,0

Фінансові результати до оподаткування, млн. грн.

 

 

- прибуток

76,62

213,0

- збиток

28,78

39,5

Чистий прибуток (збиток), млн. грн.

 

 

- прибуток

111,3

212,6

- збиток

52,2

68,0

 

Безперечно, трактувати представлені результати необхідно із врахуванням наступного:

по-перше, не викликає сумніву, що частина підприємницьких структур навмисно показує у фінансовій звітності збитки для уникнення оподаткування, нажаль це практично стало нормою для вітчизняної економіки;

по-друге, збитковість може мати характер „тимчасової” і бути спричинено як прорахунками в управлінні підприємством, так і наслідком негативних змін в економіці, тоді вона притаманна лише певному періоду;

по-третє, збитковість, яка викликана низькою конкурентноздатністю, технічним та технологічним відставанням, залежністю від імпорту матеріалів і устаткування тощо може спричинити банкрутство, і не одного підприємства, а галузі.

В країнах із розвинутою ринковою економікою традиційним є наявність на більшості підприємств підрозділу економічної безпеки або окремого працівника, який відповідає за цей напрямок системи управління. Для прикладу, згідно закордонного досвіду, зокрема, досвіду США, за прийнятими там критеріями вважають, що коли фірма має мі­сячний прибуток понад 10000 доларів, а штат фірми перевищує три чоловіки, то один зі спів­робітників зобов'язаний займатися, крім усього іншого, питаннями безпеки.

Узагальнення доробку вітчизняних та закордонних науковців дозволило авторові запропонувати наступну послідовність створення системи економічної безпеки підприємства:

1.     Визначення переліку функціональних складових економічної безпеки підприємства.

2.     Формування бази даних щодо можливих небезпек та загроз із зовнішнього та внутрішнього середовища.

3.     Ранжування небезпеки та визначення джерел їх виникнення.

4.     Вибір та систематизація показників для визначення рівня економічної безпеки щодо  окремих функціональних складових.

5.     Визначення нормального (бажаного) рівня економічної безпеки.

6.     Створення системи моніторингу.

7.     Визначення ключових параметрів функціонування системи економічної безпеки в умовах підприємства (кількість працівників, обов’язки, підпорядкування та ін.).

8.     Розроблення програми дій щодо попередження можливих загроз та ліквідації наслідків.  

Іноземні та вітчизняні науковці наголошують на помилковості розрахунку ефективності функціонування системи безпеки через можливе зростання прибутковості підприємства. Хибність такого підходу зрозуміла, адже в основі економічного обґрунтування мають зістав­лятися розрахунки наявних і можливих еко­номічних втрат, яких би зазнало підприємство при від­сутності такої системи, а не можливий (до­сить умовний) прибуток.

Ґрунтуючись на зазначеному, можна стверджувати, що рівень економічної безпеки підприємства визначається ефективністю дій відповідної служби по усуненню збитків, які спричинені впливом негативних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.

Поряд із важливістю та необхідністю створення систем економічної безпеки на вітчизняних підприємствах як обов’язкового елемента розвитку та виживання в умовах ринкової економіки, існує ряд проблем, які потребують вирішення та подальшого дослідження По-перше, потребує розроблення ефективна методика оцінки рівня безпеки. По-друге, важливим є створення цілісної концепції управління економічною безпекою підприємства.

Література:

 

1.     Барановський О. Фінансова безпека: Монографія. − К.: Фенікс, 1999. − 338 с.

2.     Дурняк Б.В., Штангрет А.М., Мельников О.В. Видавничо-поліграфічна галузь України: Стан, проблеми, тенденції: Статистично-графічний огляд: Моногр. – Львів: УАД, 2006. – 274 с.

3.     Реверчук Н. Й. Управління економічною безпекою підприємницьких структур: Монографія. − Львів: ЛБІ НБУ, 2004. − 195 с.

4.     Фоміна М.В. Проблеми   економічно   безпечного  розвитку   підприємств:   теорія   і практика: Монографія. − Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. − 140 с.