Секція «Педагогічні науки»,

підсекція №5 (Сучасні методи викладання)

Шаран Олександра

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Методи та організаційні форми проведення

курсів за вибором

Провідною тенденцією в розвитку українського державотворення є ставлення до людини, як найвищої цінності, що визначає всі інші прогресивні процеси. Насамперед, це перенесення в освітніх системах акцентів із масових педагогічних явищ на самоцінність особистості, здатної реалізувати свій творчий потенціал у динамічних соціально-економічних умовах.

Сучасні напрями розвитку освіти зумовлюють пошук нових форм і методів організації навчального процесу. Особистісний підхід до навчання, зокрема, реалізується за допомогою спеціальних курсів за вибором. Створюється можливість гнучкої варіативності змісту математичної освіти згідно інтересів, нахилів, здібностей учнів та їх орієнтації на майбутню професію. Включення спецкурсів в особистісно орієнтовану систему навчання дозволяє глибше ознайомити учнів з математичними ідеями та методами, спонукає до перших математичних досліджень.

Програма курсу за вибором “Комплексні числа та їх застосування” [2] передбачає розширення та поглиблення змісту теми “Поле комплексних чисел”, орієнтованої на вивчення учнями профільних математичних класів, за рахунок розв’язування значно більшої кількості прикладних задач з використанням комплексних чисел.

Ефективність відповідної методичної системи багато в чому залежить від адекватного вибору методів та організаційних форм навчання в рамках традиційної для старшої школи лекційно-практичної системи навчання. Шкільна математична освіта і, зокрема, вивчення комплексних чисел передбачає формування в учнів математичних понять і фактів, навчання доведень математичних тверджень, навчання розв’язування задач. Залежно від поставленої мети домінуючим вибирається той чи інший метод.

Розвиток творчих здібностей, мислення математично обдарованих дітей досягається, в основному, застосуванням проблемних методів навчання. До проблемних методів відносять: проблемний виклад, евристичну бесіду та дослідницький метод. Ці методи відрізняються один від одного рівнями самостійності учнів. Основною методичною вимогою до постановки проблемних завдань є те, що вони повинні викликати в учнів пізнавальний інтерес, спиратися на попередній досвід та знаходитися в „зоні найближчого розвитку” старшокласників відповідно до концепції розвиваючого навчання.

Не можна, однак, нехтувати репродуктивним методом. У викладанні математики в профільних класах цей метод є також потрібним, оскільки потрібно забезпечити необхідний мінімум знань та способів дій, а також досягти певної автоматизації базових операцій, необхідних для вивчення програмового матеріалу. Зокрема, це вміння виконувати операції над комплексними числами в різних формах запису.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів пояснювально-ілюстративний метод подання вчителем готової інформації учням використовують у поєднанні з методами розповіді, пояснення, лекції, бесіди, зокрема евристичної, роботи з підручником та ін. Метод бесіди відкриває унікальні можливості для залучення учнів до формулювання висновків і узагальнень. Корисно використовувати метод бесіди для аналізу розв’язання задачі, обговорення можливих його шляхів, вибору з них варіанту, найбільш раціонального з погляду швидкості, лаконічності, економності і оригінальності.

Особливе значення для підвищення ефективності репродуктивного методу засвоєння знань при підготовці до семінарських занять має самостійна робота учнів за підручником, посібником та іншою довідковою літературою, науково-популярними виданнями, у процесі якої учні засвоюють різні логічні прийоми добування знань, зокрема: індукція та дедукція, аналіз і синтез, порівняння та аналогія, узагальнення, класифікація.

Лише раціональне поєднання репродуктивної і творчої діяльності учнів у навчанні математики спроможне вплинути на характер учіння і виступити в ролі засобу активізації навчання школярів.

Отже, особливістю роботи вчителя з учнями профільних класів в процесі вивчення курсу за вибором є перенесення центру ваги з навчання на учіння, на самостійну переробку і засвоєння інформації, відпрацювання вмінь і навичок. Методи навчання базуються на діяльнісній основі, що формує в учнів основи рефлексивного, діалектичного мислення.

Досвід роботи в класах фізико-математичного профілю переконує в тому, що широке застосування міжпредметних зв’язків сприяє не тільки успішному засвоєнню програмного матеріалу, але й допомагає систематизувати і глибше засвоїти весь матеріал шкільного курсу математики, зробити його ближчим до сучасної математичної науки, показати багатоманітність застосувань математичних методів, їх результативність. Зокрема, вивчення абстрактних понять, не підкріплених практичним призначенням, призводить до втрати інтересу до навчання. Це застереження було враховано при розробці курсу за вибором „Комплексні числа та їх застосування” та доповнення системи задач чинного підручника прикладними задачами. Широка область застосувань комплексних чисел дозволяє вибрати застосування найбільш цікаві для старшокласників, що дозволяють наочно ілюструвати необхідність існування даних чисел.

Організація і управління пізнавальною діяльністю учнів як на уроці, так і при вивченні курсу за вибором неможливі без знання та вмілого використання різноманітних форм організації навчального процесу.

Для профільних класів ефективним є використання лекційно-практичної системи навчання, оскільки за її допомогою реалізується діяльнісний підхід до навчання, активно використовуються всі три форми організації навчальної діяльності учнів у їх доцільному поєднанні, в результаті чого реалізується розвиваюча функція навчання. Основне при цьому – забезпечення диференційованого підходу до кожного учня. З цією метою широко застосовується групова та індивідуальна форми роботи з учнями.

Контрольно-регулюючий компонент процесу навчання відповідатиме принципу гуманізації, якщо вчитель враховуватиме індивідуальні можливості й здібності кожного учня. Система оцінювання має бути досить гнучкою, не копіювати практики оцінювання в обов’язковому курсі. Потрібно заохочуючи учнів, які опрацьовують курс за вибором, в жодному разі не можна залякувати їх негативними оцінками і відштовхувати від роботи, яку вони вибрали за власним бажанням.

Отже, специфіка методів навчання й технологій у профільних класах, як стверджує М. Кларін [1], пов’язана перш за все з тим, що учні мають стійкий інтерес і виражені нахили та здібності до вибраних ними предметів, зокрема, до математики.

Погоджуючись із цим положенням, доповнюємо його тим, що ця специфіка під час проведення курсів за вибором виражається:

– у більшій частині самостійної роботи учнів із літературою при вивченні нового матеріалу, розв’язуванні прикладних задач, виконанні творчих завдань;

– в інтенсифікації навчання за рахунок лекційно-практичної форми навчання, укрупнення блоків засвоєння, використання НІТН та традиційних засобів навчання;

– в посиленні індивідуальної роботи вчителя з учнями як на уроці, так і в позаурочний час;

– у створенні особливої атмосфери довір’я, співробітництва, настрою на навчання, що самостимулює тривалу розумову діяльність та працю.

Література

1. Кларин М. Б. Обучение на основе полного усвоения // Дифференциация как система. – М.: Новая школа, 1992. – 64 с.

2. Шаран О. Комплексні числа та їх застосування (10-11 класи) / Програми курсів за вибором // Математика в школі. – 2004. - №6. – С. 46-49.