Психологія та соціологія/7. Загальна психологія

Сімак А.А.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Ситуаційне поле як тригерний фактор запуску

копінг-стратегій

На протязі всього життєвого шляху людина неодноразово взаємодіє з критичними ситуаціями, що виникають при вирішенні екзестенційних проблем. Потрапляючи в критичну ситуацію або сприймаючи її як таку людина починає взаємодіяти з нею. Результат такої взаємодії відображається на когнітивній, емоційній та поведінкові сфері, що визначає специфіку поведінки людини. Існують життєві ситуації, знайомі кожній людині, які є настільки травматичними, що вимагають допомоги інших, оскільки сама людина подолати її переживання не може в силу дефіциту особистісних ресурсів або навпаки, в ситуаціях суб’єктивно екстремального характеру може відбувається мобілізація особистісного потенціалу і людина буде здатна подолати труднощі даної ситуації. На свідомому рівні суб’єктивність переживань та перцепції критичних ситуацій виступає у формі копінг-стратегій, як усвідомлених варіантів безсвідомих захистів.

В широкому розумінні копінг включає всі види взаємодії суб’єкта із складними життєвими ситуаціями у відповідності з їх значимістю в житті індивіда та його особистісно-середовищними ресурсами, які визначають поведінку людини, конструктивність або деструктивність спроб оволодіти або пом’якшити, адаптуватися або ухилитися від вимог проблемної ситуації [4].

Важливим на нашу думку, для розвитку функціонального, адаптивного копінгу в розрізі прикладного формату, є визначення ситуаційного поля в радіусі якого можлива активація копінгових-стратегій, поведінки яка спрямована на подолання труднощів. Враховуючи той факт, який був експлікований Р. Лазарусом та С. Фолкманом про те, що копінг-механізми як стратегії дій, використовуються людиною в ситуаціях психологічної загрози фізичному, особистісному та соціальному благополуччю, і виникають при зіткненні індивіда з небезпекою або вимогами, які він нездатен подолати за допомогою раніше засвоєних та звичних форм поведінки і що для вирішення такого роду проблем потребується формування нових підходів у вигляді конструктивних здогадок або подальшого розвитку тих здібностей які вже є чи активувати латентні раніше невідомі можливості особистості [3], варто зосередитися на змістовному наповненні ситуаційного поля. Тому, на нашу думку, складну критичну ситуацію, у розрізі копінгового феномену, необхідно кваліфікувати як тригерний фактор, що забезпечує зміну текучого стану особистості в інший активний функціональний чи дизфункціональний стан та сприяє запуску копінг-поведінки впливаючи на вибір людиною тих чи інших копінг-стратегій і щоб чітко дефініціювати механізм такого феномену як «копінг» необхідно прецизійно визначити етіологічне поле на якому відбувається розгортання даного феномену, тобто розглянути копінг-поведінку в контексті складної ситуації.

З огляду на це, С. Духновский денатотує критичну ситуацію як вид соціальної ситуації, що формується в результаті одномоментного сильного чи слабкого, але тривалого психологічного травмування сукупністю подій зовнішнього або внутрішнього світу, преломлених в психіці людини; критична ситуація супроводжується ситуаційними реакціями – захисними автоматизмами, які здатні переходити в стереотипи поведінки – стильовими захисними автоматизми, які можуть закріплюватися у вигляді захисно-компенсаторних утворень. В свою чергу Р. Харе висловлює думку, що складну ситуацію необхідно кваліфікувати як проблемні епізоди життя наголошуючи на тому, що в них активність людини максимальна, окрім цього, в проблемному епізоді людина певним чином інтерпретує ситуацію й у відповідності з обраним нею визначенням діє [2]. Важливою, на нашу думку, є позиція А. Амбрумової про визначення індивідуальних реакцій, що активуються складною ситуацією й зумовлюють певні поведінкові патерни. [1]. Так, А. Кочарян пропонує розглядати поведінку в емоційно складних ситуаціях як вектор в п’ятивимірному просторі, що утворюється: механізмами захисту, механізмами подолання, механізмами компенсації, механізмами розрядки та механізмами маніпуляції. Їх загальна неспецифічна функція полягає в редукції емоційної напруги, однак конфліктоутворююче плато може залишатися. Внаслідок цього переживання таких ситуацій може призводити до порушення адаптивності особистості в соціумі, а в більш тяжких випадках, до затяжного міжособистісного або внутрішньо особистісного конфлікту, до посилення внутрішньої напруги та порушеннь розвитку особистості. [2].

Враховуючи той факт, що копінг включає всі види взаємодії суб’єкта із складними життєвими ситуаціями визначаючи емоційно-поведінкові реакції різного характеру людини в континуумі конструктивності / деструктивності, можна заключити, що ситуаційне поле є необхідною умовою в розгортанні копінгового феномену в якості якого і виступає складна критична ситуація, яка, на нашу думку, кваліфікується як тригерний фактор, що забезпечує зміну текучого стану особистості в інший активний функціональний чи дизфункціональний стан та сприяє запуску копінг-поведінки впливаючи на вибір людиною тих чи інших копінг-стратегій.

Література:

1. Амбрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психологический журнал. – 1985. – № 6. – С. 107-115.

2. Духновский С.В. Психологическое сопровождение подростков в критических ситуациях: Учебное пособие. – Курган: Изд-во Курганского гос. ун-та, 2003 с., – 22-23.

3. Мамайчук И.И. Експертиза личности в судебно-следственной практике. СПб.: Речь, 2002. – с.18

4. Нартова-Бочавер С.К. «Coping bihevior» в системе понятий психологии личности. // Психологический журнал, Т. 18, № 5, 1997. С. 20-30.