Мотроненко В.В.

Національний технічний університет України «КПІ»

Принципова апаратурно-технологічна

схема виробництва пеніциліну

 

Неможливо уявити сучасну медицину без антибіотиків, особливо без пеніциліну. З його допомогою ведуть успішну боротьбу з багатьма інфекційними захворюваннями, як людей, так і тварин, і щорічно допомагають врятувати мільйони життів.

На сьогоднішній день, пеніцилін виробляють з грибів роду Penicillium біотехнологічним способом. Апаратурно-технологічна схема лінії виробництва пеніциліну, що на рисунку 1, основними стадіями виробничого процесу є підготовка поживного середовища та посівного матеріалу, основна ферментація та виділення цільового продукту.

C:\Users\Сергій\Desktop\0_AC.jpg

Рисунок 1 – Принципова апаратурно-технологічна схема виробництва пеніциліну

Поживне середовище, до складу якого входять термостабільні компоненти, готується в реактор-змішувач Р-5, звідки частина насосом Н-7 відразу подається на установку безперервної стерилізації, а інша частина йде в міжтрубний простір теплообмінника типу «труба в трубі» Т-6, далі подається на колонку швидкісного нагріву К-7 і нагрівається до температури 120°С.  Витримування поживного середовища проводять у 3-ьох витримувачах ВМ-9, звідки подається у трубний простір теплообмінника типу «труба в трубі» Т-6 і охолоджується холодним поживним середовищем, що у міжтрубному, а потім у трубний простір теплообмінника типу «труба в трубі» Т-10, де охолоджується холодною водою, що подається у міжтрубний простір. На виході ми отримуємо поживне середовище з температурою 36°С. Лактозу, як термолабільний компонент поживного середовища готують окремо в реакторі-змішувачі Р-2, де відбувається, не лише його приготування, а й стерилізація.

Спорова культура, яка використовується для засіву інокулятора, вирощується на пшоні у скляних флаконах, висушується і в такому вигляді зберігається при кімнатній температурі. Її виробництво відбувається окремо і не входить до складу представленої лінії. Посів роблять сухими спорами з 2-3 флаконів відразу в інокулятор ІН-11.

Вирощування посівного міцелію триває 36-50 годин. Міцелій, вирощений в інокуляторі ІН-11, перісівається в кількості 10% за обсягом від номінального значення в інокулятор ІН-14, де культивується протягом 12-18 годин при заданих умовах, а потім пересівається в виробничий ферментер Ф-17 в кількості 15-20% від номінального об’єму заповнення апарату. Процес вирощування посівного міцелію 1-ї і 2-ї генерації та основної ферментації здійснюється при температурі 34-36°С та постійному рівні рН з дотриманням асептичних умов. Основними показниками, що свідчать про закінчення ферментації, є повне зникнення вуглеводів в культуральній рідині і припинення біосинтезу антибіотика. Процес ферментації у виробничих умовах з триває 120-125 годин. Виробництво пеніциліну, вирощування посівного міцелію та основна ферментація здійснюють при безперервному перемішуванні механічними перемішуючими пристроями і безперебійній подачі повітря в апарати в кількості 1,2-1,5% від об'єму повітря на один об'єм середовища за хвилину. Повітря в апарати подається через індивідуальні фільтри очистки ІФ-12, ІФ-15, ІФ-18.

Для відділення міцелію від культуральної рідини застосовують вакуум-барабанний фільтр БФ-20 безперервної дії. Нативний розчин (фільтрат культуральної рідини) являє собою більш-менш каламутну, забарвлену в жовто-коричневий або зеленувато-коричневий колір рідина. Величина рН середовища залежно від штаму продуцента, складу середовища і тривалості процесу ферментації зазвичай коливається від 6,2 до 8,2. Нативний розчин містить 3-6% сухих речовин. На мінеральні речовини припадає 30-40% сухого залишку, від 15 до 30% припадає на пеніцилін, а інше являє складну суміш органічних речовин, включаючи білки, поліпептиди, низькомолекулярні азотисті сполуки, вуглеводи, різні органічні кислоти і, залежно від штаму продуцента, ту чи іншу кількість пігменту.

У промисловості витяг активної речовини з нативного розчину засноване на екстракції.  Перед екстракцією відбувається поділ емульсії на сепараторі С-25. На стадії екстракції пеніциліну з нативного розчину використовуються  трьохступінчасті екстрактори Е-26, Е-30 і Е-34, в яких і відбувається бутилацетатна екстракція. Співвідношення фаз при проведенні бутилацетатної екстракції пеніциліну з нативного розчину становить 1,0: 0,3-0,45, температура 4-3°С.

Найбільш надійним методом, що забезпечує отримання кристалічного пеніциліну хорошої якості, є виділення бензилпеніциліну з бутилацетатного екстракту у вигляді концентрованого водного розчину калієвої солі з наступним упаренням води з бутанолом під вакуумом, що призводить до кристалізації калієвої солі з бутилового спирту. Зневоднення бутилацетатного екстракту шляхом охолодження до 16-18°С проходить за рахунок теплообмінника-охолоджувача ТО-38 з подальшою фільтрацією від льоду. Видалення пігментних забруднень обробкою активованим вугіллям здійснюється у вугільному фільтрі ВФ-39 і фільтрацією на охолодженому фільтрі Ф-40. Отримання концентрату калієвої солі бензилпеніциліну екстракцією 0,56-0,6 розчином їдкого калію, відбувається у тарілчастому екстракторі Е-42. Упарювання під вакуумом з бутиловим спиртом відбувається у випарних вакуум апаратах з виносними гріючими камерами В-45, В-47, В-49 при температурі 16-26°С. Обсяг кубового залишку повинен становити не більше 60-80% обсягу завантаженого концентрату. Гранулювання отриманої пасти і сушка калієвої солі відбувається в сушарці-грануляторі з псевдозрідженим шаром СШ-52 при температурі 75-80 °С і залишковому тиску 10-20 мм рт. ст. При цьому виходить калієва сіль бензилпеніциліну у вигляді білого дрібнокристалічного порошку з активним вмістом бензилпеніциліну порядку 95% і виходом 70% від кількості антибіотика в нативному розчині. Далі висушений пеніцилін використовують для виробництва готових лікарських засобів.

Найважливішим вимогою, що пред'являються до одержуваного сухого порошку пеніциліну, є його повна стерильність. Термічна обробка препарату недостатня. Стерильність може бути забезпечена лише при проведенні заключних стадій процесу в строго асептичних умовах, що виключають можливість зараження продукту мікроорганізмами і їх спорами. Тому, починаючи зі стерилізованої фільтрації концентрату і бутанолу, всі операції проводяться в ізольованих стерильних приміщеннях і в стерильній апаратурі. Для забезпечення умов асептики здійснюється весь комплекс необхідних санітарних і технологічних заходів [4].

Литература

1.     Производство антибиотиков/Под ред. С. М. Навашина и др. M., 1970,     579 c.

2.     Машковский М.Д. Лекарственные средства. М., 1967.  607 с.

3.     Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках: Учебник. 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во МГУ; Наука, 2004. – 528 с.