ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ ПРИ ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ

Штефан Н.М., Савенко А.К.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

Інвестиції в реальні проекти — тривалий за часом процес. Тому при їх оцінці необхідно враховувати: а)ризик проектів — чим довше термін окупності витрат, тим вище інвестиційний ризик; б) тимчасову вартість грошей, оскільки з часом гроші втрачають свою цінність унаслідок інфляції;

в) привабливість проекту в порівнянні з альтернативними варіантами вкладення капіталу з погляду максимізації доходу і зростання курсової вартості акцій компанії при мінімальному рівні ризику.

 Пропонується багато різних підходів до визначення ризику вкладання інвестицій в той чи інший інвестиційний проект. Ризик залежить від:
- коливань в економіці країни: більше мінливості в економіці – більша премія за ризик;
 - політичного ризику: для країн з високим потенціалом політичної нестабільності, що трансформується в економічну дестабілізацію, премія за ризик буде вищою.
- структури фінансового ринку: премія за ризик при інвестуванні в цінні папери буде збільшуватись в залежності від того, наскільки малі та ризиковані компанії будуть розміщуватись у лістингу.
 Заслуговує уваги дослідження А. Дамодарана, за яким на базі премії за ризик у розмірі 5,50% (розраховано як геометричне середнє за даними рівня доходності облігацій державного казначейства США за період з 1926 по 1990 р.) пропонується розрахунок премії за ризик для різних фінансових ринків[1]:
- від 3.5% + рівень доходності облігацій державного казначейства США – для розвинутих ринків з лімітованим лістингом та стабільною економікою;
- до 8.5% + рівень доходності облігацій державного казначейства США для ринків, що розвиваються, з високим політичним ризиком - Південна Америка, Східна Європа.
 Врахування ризику при визначенні ефективності інвестицій здійснюється при визначенні ставки дисконтування, яка застосовується для визначення поточної вартості очікуваних грошових потоків від інвестицій.

Одним із найбільш поширених на практиці способів визначення ставки дисконтування є кумулятивний метод оцінки премії за ризик. В основі цього методу лежать припущення про те, що:

- якби інвестиції були безризиковими, то інвестори вимагали б безризикову прибутковість на свій капітал (тобто норму прибутковості, відповідну нормі прибутковості вкладень у безризикові активи);

- чим вище інвестор оцінює ризик проекту, тим вищі вимоги він пред’являє до його прибутковості.

За безризикову ставку доходності у світовій практиці звичайно використовується ставка доходу по довгострокових державних боргових зобов’язаннях (облігаціях або векселях). Проте в Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою, державні цінні папери не сприймаються як безризикові. Для визначення ставки дисконту за безризикову найчастіше використовується ставка за вкладеннями, що характеризуються найменшим рівнем ризику (наприклад, ставка за валютними депозитами Нацбанку або інших найбільш надійних банків) або облікова ставка НБУ[2].

Для визначення кінцевого значення ставки дисконтування застосовують і інші поправки до величини ризику.

Література:

1.Дамодаран. А. Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых активов[Електронний ресурс] / А. Дамодаран: Пер. с англ.-7-е изд.-М.:Альпина Паблишер,2011-1340с. – Режим доступу : http://institutiones.com/download/books/1739-investicionnaya-ocenka-damodaran-asvat.html

2.Грошово-кредитна та фінансова статистика. Облікова ставка національного банку України.- Режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647