УДК 332.1

Козирєва Олена Вадимівна, к.е.н., доцент, здобувач,

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України

(м. Харків)

 

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

 

Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних фахівців, присвячених визначенню факторів регіонального зростання в різних аспектах цього явища, дав змогу зробити висновок, що на сьогодні ще не існує остаточно сформованої їх структури та кількості. Різноманітність факторів економічного зростання регіонів обумовлена як складністю їх визначення, так і специфікою теоретичних та емпіричних досліджень.

Вчені та аналітики найбільш часто відносять до факторів економічного зростання регіонів такі, що характеризують людський потенціал, науково-технічну та інноваційну діяльність, управління та інституціональний потенціал. Менш розповсюдженими факторами, які фахівці та науковці зв’язують з економічним зростанням регіонів є такі, що характеризують навколишнє середовище, підприємницьку діяльність та соціально-політичні фактори, що пов’язано з труднощами їх кількісного визначення, але це, ні в якому разі, не зменшує їх значимість [1–8].

Метою проведеного дослідження є визначення ступеня економічного зростання регіонів України на основі аналізу трьох груп факторів: природничих – 7-м часткових показників; базових набутих – 7-м часткових показників та змінних факторів саморозвитку і самофінансування – 12-ть часткових показників (рис.1).

Рис. 1. Структурна схема оцінки факторів економічного зростання регіонів

 

Розрахунок інтегрального показника факторів економічного зростання (ІЕФ) регіонів України здійснено за допомогою адитивного методу згортки його часткових показників, елементів та компонент за даними, що охоплюють період 2001-2013 рр..

Результати розрахунку показали, що серед регіонів України лідером за значенням ІЕФ починаючи з 2005 р. є м. Київ (середнє значення ІЕФ за період, що аналізувався, перевищувало середній рівень по Україні більш ніж у 3 рази). Дещо менші значення ІЕФ мали Донецький та Дніпропетровський регіони (середнє значення ІЕФ за період, що аналізувався, перевищувало середній рівень по Україні більш ніж у 2 рази). Вищий від середнього рівень ІЕФ за період, що аналізувався, по Україні мали також Харківський, Львівський, Луганський, Київський, Запорізький та Одеський регіони. Інші 16-ть регіонів на протязі періоду, що аналізувався, в середньому мали рівень ІЕФ нижчий за середній по Україні.

Характерною рисою для всіх регіонів крім м. Київ, Миколаївського та Закарпатського регіонів було зниження значення ІЕФ на протязі періоду, що аналізувався, що пояснюється непропорційним збільшенням факторів економічного зростання м. Київ.

На першому рівні (компонент) за величиною вкладу у рівень інтегрального показника факторів економічного зростання регіонів України його компоненти розподілилися у такому порядку спадання значущості: «Змінні фактори саморозвитку та самофінансування», «Базові набуті фактори» та «Природничі фактори».

На другому рівні (елементів, з урахуванням ієрархії) за величиною вкладу в компоненти інтегрального показника факторів економічного зростання регіонів України елементи мають таку послідовність: «Інвестиції», «Експорт», «Науково-технічні та інноваційні», «Прогресивність структури економіки», «Людський потенціал», «Інфраструктура», «Агломераційність», «Природно-ресурсний потенціал», «Природничі фактори».

На третьому рівні (часткових показників, з урахуванням ієрархії) за величиною вкладу в елементи найбільш вагомими є «Прямі іноземні інвестиції», «Капітальні інвестиції», «Експорт послуг» та «Експорт товарів», найменш впливові: «Площа території», «Коефіцієнт форми» та «Відстань від геометричного центру».

Таким чином, проведений структурний аналіз складових інтегрального показника факторів економічного зростання регіонів та дослідження їхнього внеску, у представленій ієрархії, дав змогу визначити особливості загальної тенденції формування економічного зростання регіонів України.

 

Література

1. Омаров Ш.А. Стратегія сталого розвитку регіонів України: оцінка та прогнозування : монографія. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2014. – 288 с.

2. Белов А. В. К вопросу о пространственном размещении факторов производства в современной России / А. В. Белов // Пространственная экономика. – 2012. – № 2. – С. 9–28.

3. Васильева Л. П. Факторы сбалансированного социально-экономического развития региона / Л. П. Васильева // Вестник алтайской академии экономики и права. –  2013. –  № 4(31). – С. 7–10.

4. Корабейников И. Н. Факторы, влияющие на эффективное функционирование регионального производственного комплекса / Корабейников И. Н. [и др.] // Вестник Оренбургского государственного университета. – 2009. – №4.– С. 53–59.

5. Antonescu D. Theoretical approaches of regional development [Electronic resource] / Daniela Antonescu // MPRA Munich Personal Repec Archive. – Mode access : https://mpra.ub.uni-muenchen.de/60524

6. Krugman P. Increasing returns and economic geography/ P. Krugman // Journal of political economy. – 1991. – № 49. – P. 137–150.

7. Promoting growth in all regions [Electronic resource] / OECD Publishing (2012). – Mode access : http://www.oecd.org.

8. Wokoun R. Regional competitiveness and regional development factors in the Czech Republic [Electronic resource] / René Wokoun // 3rd Central European conference in regional science. – Mode access : http://www3.ekf.tuke.sk/cers/cers2009/PDF/02_67_Wokoun.pdf