Економічні науки/ 2. Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н. Чернишова Л.О., Літвін Г.Ю.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Особливості конкуренції в міжнародному

ресторанному бізнесі

В умовах ринкової економіки конкуренція є формою економічної боротьби між окремими суб'єктами міжнародного ринку за кращі умови господарювання та задоволення свого попиту. В ресторанній сфері, як одній з високорентабельних галузей світової економіки, що є провідним напрямом економічного та соціального розвитку багатьох країн світу, необхідною передумовою підвищення міжнародної конкурентоспроможності є сучасна інфраструктура послуг. Сьогодні саме сфера послуг формує економіку багатьох держав, регіонів, стає важливим чинником стабільного розвитку світової індустрії гостинності.

Бурхливе розширення ємності міжнародного ресторанного ринку є наслідком сприятливих умов розвитку цього виду бізнесу. Адже складність та різноманітність попиту на продукцію ресторанної сфери в умовах формування різних запитів, смаків, пріоритетів клієнтів створюють широкі підприємницькі можливості в області вибору власної конкурентної ніші на міжнародному ринку.

Конкуренція в міжнародному ресторанному бізнесі загострюється в період економічного підйому та слабшає в період спаду. Це пояснюється тим, що на етапі інтенсивності розвитку економіки країни, регіону результати діяльності підприємств міжнародного ресторанного бізнесу задовольняють не лише фізіологічні потреби – потреби в харчуванні, а й потреби більш високих рівнів – приналежність до певної соціальної групи, соціалізація, певний вид дозвілля й т. п. [1].

У сфері міжнародного ресторанного бізнесу існують принципові особливості дії конкурентних сил, а саме:

1. Формування конкурентної позиції підприємства міжнародного ресторанного бізнесу обумовлюється сутнісними характеристиками послуг. Зокрема, у зв'язку з нерозривністю процесів виробництва та споживання послуги важливу роль на конкурентному ринку ресторанного бізнесу відіграє раціональність взаємодії виробників і споживачів. Мінливість якості ресторанної продукції змушує підприємства галузі постійно вишукувати конкурентні переваги за допомогою впровадження систем стандартизації продукції, посиленого контролю за якістю, поставки неосновних послуг супутнього характеру й т. п.

2. Масштаби ресторанного бізнесу суб'єктів господарювання не є визначальними у конкурентній боротьбі. Великі міжнародні ресторанні комплекси далеко не завжди мають явні економічні переваги на масштабах (традиційно властиві іншим сферам бізнесу) перед малими формами ресторанного бізнесу. Навпаки, у ряді випадків малі форми господарювання в галузі виявляються більш перспективними та успішними [2].

3. Формування конкурентної стратегії підприємства в значній мірі визначається характером регіону обслуговування. Територіальний сегмент, на якому працює підприємство міжнародного ресторанного бізнесу, може бути визначальним чинником у формуванні або коригуванні філософії бізнесу, вибору його маркетингової концепції та стратегії.

4. На конкурентному ринку ресторанних послуг багатьох держав все більше підприємств-нерезидентів успішно конкурують з резидентами. Роль іноземного капіталу в галузі неухильно зростає. За своєю суттю ресторанний бізнес носить інтернаціональний характер, тому можливості експорту-імпорту капіталу та продукції в цій галузі досить різноманітні. Відкриття іноземних та спільних підприємств, пропаганда національних кухонь різних народів світу, організація та проведення різного роду акцій, свят з активною участю міжнародного капіталу стають сучасною закономірністю розвитку сфери ресторанного бізнесу. Постійно взаємодіючи з такими інтернаціональними сферами, як готельний та туристичний бізнес, ресторанне господарство об'єктивно вимагає зростаючих можливостей розвитку міжнародного співробітництва [3].

5. За певних умов потенційними та реальними конкурентами підприємств галузі можуть бути суб'єкти господарювання інших галузей – магазини, культурно-розважальні центри тощо, які здатні задовольнити потребу покупця іншими технологіями та формами. У цьому зв’язку, міжгалузеві конкурентні сили певним чином можуть посилювати пропозицію та одночасно стимулювати зростання попиту (як за обсягом, так і за структурою) у сфері міжнародного ресторанного бізнесу.

6. У завуальованій формі сфера міжнародного ресторанного бізнесу конкурує з домогосподарствами. З одного боку, ефективно працююче міжнародне підприємство галузі об'єктивно стимулює попит у потенційного клієнта, а з іншого – безліч чинників у сучасних умовах високо мотивують багато домогосподарств до приготування їжі вдома.

Таким чином, міжнародний ресторанний бізнес є однією із найбільш значущих складових індустрії гостинності. Водночас він є одним із засобів високоліквідного використання капіталу та середовищем із високим ступенем конкуренції.

Література:

1. Антонова В. А. Ресторанный бизнес: механизм и эффективность управления стратегическим развитием: монография / В. А. Антонова. – Донец. нац. ун-т экономики и торговли им. М. Туган-Барановского. – Донецк: ДонНУЭТ, 2009. – 227 с.

2. Винниченко А. Особенности ресторанного бизнеса в регионах Украины / А. Винниченко // Ресторатор. – 2015. – № 6(74).– С. 16-19.

3. Обзор рынка услуг ресторанов: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: Http://www. marketing-ua. com/articles. php.