Горицька К.М.
Одеський національний політехнічний
університет
Науковий керівник: к.е.н., доцент Продіус Ю.І.
ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ
Стратегічний менеджмент —
це, перш за все безперервний процес, а не одноразове зусилля по розробці
стабільного стратегічного плану.
Кожне підприємство
прагне ефективно функціонувати на ринку. Для цього необхідно розробити таку
стратегію розвитку, дотримуючись якої підприємство зможе стати
конкурентоспроможним і отримати максимум прибутку. При виборі стратегії чітко
визначається позиція на ринку, виявляються стратегічні завдання, альтернативні
способи їх вирішення. Всі заходи по створенню стратегії розвитку повинні бути
орієнтовані на довготривалі цілі, пов'язані з ресурсів і часу, а також повинні
ефективно поєднуватися і доповнювати один одного з точки зору завдань
структурних підрозділів фірми.
Мета даної роботи полягає в уточненні сутності поняття
стратегії зовнішньоекономічної діяльності
та визначення впливу на діяльність організації в цілому.
Стратегія зовнішньоекономічної діяльності − розробка заходів щодо
розширення зовнішніх ринків збуту, підвищення ефективності зовнішньоекономічних
зв’язків підприємства.
Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну
діяльність» поширеним є таке визначення: зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД)
− це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних
суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що
має місце як на території України, так і за її межами[2].
Суть стратегічного управління полягає в тому,
що в організації, існує чітко організоване комплексне стратегічне планування,
щоб забезпечити вироблення довгострокової стратегії для досягнення цілей фірми
і створення управлінських механізмів реалізації цієї стратегії через систему
планів . Тому нагальною стає проблема стратегічного планування та управління
підприємством у всій їх складності і суперечливості[1].
Нестабільність
умов господарювання в ринковій економіці (особливо у віддаленій перспективі)
потребує використання різноманітних підходів до розробки стратегічних планів.
Альтернативність привноситься у процес планування на стадії розробки планів
шляхом пророблення трьох сценаріїв: оптимістичного, песимістичного і найбільш
імовірного.
При розробці
стратегії особлива увага приділяється вже існуючим конкурентним перевагам. Це
може бути і здатність продавати продукцію за низькими цінами, і забезпечення
високої якості продукції, і комплекс сервісних послуг, і вигідне місце
розташування фірми або її філій. Але найважливіше, стратегія повинна не тільки
підтримувати наявні конкурентні переваги, а й ініціювати нові.
Наступний етап при
створенні стратегії це аналіз потенціалу фірми і її конкурентоспроможності. Це
два абсолютно різних, але взаємодоповнюючих компонента успішної стратегії
розвитку.
Важливим у процесі
стратегічного управління є визначення пріоритетів розвитку фірми, на які будуть
спрямовані її головні зусилля і ресурси.
У загальному вигляді
стратегії розвитку можуть бути структуровані як корпоративні, стратегії бізнесу
і функціональні. Відмінність в тому, що корпоративні стратегії є загальними для
всіх підрозділів підприємства, стратегії бізнесу розробляються за напрямками
діяльності підприємства, а функціональні розробляються для окремих сторін
організації: маркетингу, персоналу та ін.
Процес вибору
стратегії полягає в наступному. Спочатку розробляється стратегія, яка дозволить
досягти поставлених цілей. При цьому важливо взяти в розробка якомога більше альтернативних стратегій. Далі проводиться аналіз і оцінка
альтернатив в рамках обраної єдиної стратегії і їх оцінка придатності для
досягнення головних цілей організації.
Завершальним етапом
являється коригування загальної стратегії а також розробка супутніх, тобто
підтримують альтернативних стратегій.
Необхідно також
взяти до уваги численні фактори, які сильно впливають на вибір стратегії
розвитку підприємства. Даними факторами можуть бути: характер цілей, цінності
підприємства, рівень ризику, досвід попередніх стратегій, непередбачуваність
зовнішнього середовищ а також фактор часу[4].
Робимо висновок, що
реалізація стратегії фірми залежить від ефективності системи стратегічних змін,
головними з яких є зміни в організаційній структурі і організаційній культурі.
Правильне вибір стратегії розвитку підприємства - запорука ефективного та
успішного функціонування підприємства на ринку.
Література:
1.
Грушенко В.І.: Менеджмент. Сприйняття сутності
менеджменту в
умовах стратегічних змін/ В.І. Грушенко – М.: ИНФРА –М, 2011.
2.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: ВВР
від 04.02.2009, № 27, ст. 349.
3. Козик В.В. Міжнародні економічні
відносини: навч. посібник / Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. – 8-ме вид., перероб.
і доп. – К.: Знання, 2011. – 470 с.
4. Маркова, В.Д. Стратегічний
менеджмент: поняття, концепції, інструменти прийняття рішень: Довідковий
посібник / В.Д. Маркова, С.А. Кузнецова. – М: ІНФРА – М, 2012. – 320c.
5. Томпсон, А.А. Стратегічний менеджмент:
концепції й ситуації для аналізу / А.А. Томпсон,
А.Д. Стрікленд; Пров.
з англ. А.Р. Ганиева, Е.В. Кондукова. –
М .: Вільямс, 2013. – 928 c.