Економічні науки / 3.Фінансові відносини

К.е.н. Цимбалюк І.О., Глущук Д.Я.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Податкове регулювання на сьогодні є необхідною умовою зміцнення та розвитку податкової системи країни. Наявний світовий досвід свідчить про необхідність державного впливу на економіку, яка зумовлена неспроможністю суто ринкових механізмів вирішити найгостріші економічні та соціальні проблеми та забезпечити гарантії соціально-економічних прав людини. На сьогодні саме податкова система є основою механізму податкового регулювання економічної активності суб’єктів підприємництва та одним із найважливіших ринкових регуляторів соціально-економічних процесів.

Податкове регулювання соціально-економічного розвитку країни здійснюється шляхом поступової реалізації притаманних йому функцій, які, в свою чергу, об’єднують етапи податкового регулювання економічної активності підприємництва та передбачають застосування відповідних методів та інструментів податкового механізму [1, с. 90].

Узагальнюючи різні наукові підходи, можна стверджувати, що податкове регулювання економічної активності суб’єктів підприємництва – це система заходів цілеспрямованого економічного і законодавчого впливу держави на учасників економічних відносин за допомогою інструментів податкової політики з метою досягнення бажаних соціально-економічних результатів.

Кожен суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа самостійно за своїм бажанням може обрати одну із існуючих систем оподаткування, яка найбільш відповідає умовам і особливостям здійснення його підприємницької діяльності, а саме:

- загальну систему оподаткування;

- загальну систему оподаткування для осіб, що ведуть незалежну професійну діяльність;

- спеціальний режим оподаткування [2].

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Вона може бути обрана юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем, якщо така особа відповідає встановленим вимогам, наведеним у Податковому кодексі України [3].

Спеціальний податковий режим у вигляді спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності передбачено в податковій системі України для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва. Спрощена система оподаткування передбачає лише один вид податку – єдиний податок, який сплачується в місцевий бюджет. Крім того, платники єдиного податку сплачують ще й єдиний соціальний внесок, що зараховується на рахунки органів Пенсійного фонду України.

Головними факторами, що впливають на рішення малого підприємства до переходу на спрощену систему оподаткування є підвищення ефективності діяльності такого підприємства внаслідок зниження податкових платежів та податкового навантаження.

Беручи до уваги світовий досвід забезпечення розвитку малого підприємництва слід зауважити, що пряме запозичення практики регулювання суб’єктів підприємництва в країнах з розвинутою ринковою економікою на сьогоднішній день виявляється неефективним для України, але є дуже корисною з погляду перспективних напрямків подальшого розвитку й підтримки підприємництва. На відміну від розвинутих країн країни, що розвиваються,  мають набагато менше ресурсів для фінансування підтримки підприємництва і здійснюється вона в умовах, коли процес створення сприятливого підприємницького середовища ще далеко від завершення. Усе це характерно і для України. Тому досвід саме цих країн має великий інтерес для системи державної підтримки малого бізнесу, що формується  в Україні [4].

Таким чином, в умовах сучасної економічної нестабільності та кризової ситуації назріла необхідність у кардинальних змінах податкової системи, переорієнтації її із фіскального спрямування на активізацію регулюючого потенціалу. Реалізувати це необхідно в першу чергу шляхом лібералізації оподаткування та зниження податкового навантаження.

Збільшення надходжень до бюджету шляхом підвищення ставок податків та розширенням кола платників уже, на нашу думку, вичерпало свої фіскальні можливості і може призвести в подальшому до негативних наслідків. Тому, податкові реформи повинні бути спрямовані на активізацію підприємницької діяльності та мати стимулюючий напрям.

Література:

1. Свищук А. С. Методологічні засади податкового регулювання [Електронний ресурс] / А.С.Свищук // Вісник КНЕУ. – №5. – 2014. – С. 89-104. – Режим доступу: http://visnik.knteu.kiev.ua/files/2014/05/10.pdf

2. Сідельнікова Л.П. Оподаткування суб’єктів підприємництва: Навч.посібник / Л.П.Сідельнікова, Т.В. Чижова, Я.В. Якуша. – К.: Видавництво Ліра-К, 2013. – 424с.

3. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р. № 2755_VI [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради. – Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua.

4. Ольвінська Ю. О. Особливості державного регулювання малого підприємництва у країнах світу [Електронний ресурс] / Ю. О. Ольвінська // Державне управління: удосконалення та розвиток: Електронне наукове фахове видання. – 2015. – № 2. – Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=814