Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент.

Криворучко О.С.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

Конкурентні переваги торговельних підприємств

Конкурентоспроможність торговельного підприємства залежить від наявних конкурентних переваг, формування та розвиток яких є основою конкурентної стратегії, здатної забезпечити підприємству досягнення вищого рівня прибутковості та стабільності функціонування на ринку.

Дослідження сутності конкурентних переваг дозволило виявити, що вітчизняні та зарубіжні вчені розглядають їх з точки зору таких основних підходів: ресурсного (Д. Барабась, В. Бурр, А. Градов, М. Портер), компаративного (Г. Азоєв, Л. Балабанова, Ю. Іванов, В. Попов), ціннісно-компетентісного (І. Білецька, П. Забєлін, Н. Моісєєва, Дж. О'Шонессі), які втілюють у собі відмітні характеристики конкурентних переваг та особливості їхнього формування у межах кожного із підходів, що визначають певною мірою поведінку підприємства на ринку та його конкурентну позицію у коротко- та довгостроковій перспективі.

На думку науковців, які підтримують ресурсний підхід, підприємство може сформувати та утримувати конкурентні переваги лише за рахунок ефективного використання наявних і формування джерел потенційних ресурсів як основи майбутніх переваг, оскільки кожне підприємство відрізняється власним специфічним ресурсним набором, що визначає їхню прибутковість, стійкість функціонування, конкурентну позицію на ринку та передумови розвитку.

Досить поширеним в економічній літературі, присвяченій дослідженню конкурентних переваг підприємства, є компаративний підхід, сутність якого полягає у їхньому трактуванні даного поняття з точки зору можливості випереджати своїх конкурентів, оскільки сама конкурентна перевага має порівняльний характер, і піддається оцінюванню лише шляхом порівняння певних характеристик різних підприємств, що надає загальне уявлення про здатність підприємства успішно конкурувати на визначеному ринку.

Ціннісно-компетентісний підхід до визначення конкурентних переваг підприємства полягає у дослідженні їхньої сутності з точки зору можливості використання актуальних і перспективних компетенцій та/або цінностей підприємства, як основи його стійкого функціонування, джерела розвитку переваг та формування стратегічних напрямів забезпечення відповідного конкурентного статусу.

Для забезпечення можливості набуття та утримання конкурентних переваг у довготривалій перспективі торговельним підприємствам необхідно, насамперед, переглянути існуючі та чітко окреслити нові напрями своєї діяльності, враховуючи достатність та можливості нарощування ресурсного потенціалу підприємства, умови конкурентного середовища; дослідити відповідність товарів/послуг, що реалізуються потребам конкретного сегмента ринку.

Спираючись на погляди науковців, що представляють основні підходи досліджуваної категорії, структуру конкурентних переваг торговельного підприємства можна представити наступним чином (рис. 1), виділивши структурні, управлінські, ресурсні, технічні та ринкові конкурентні переваги

 

Рис. 1. Класифікація конкурентних переваг торговельного підприємства

 

Згідно ресурсного підходу конкурентні переваги організації визначаються унікальною здатністю організації у використанні ресурсів, якими вона володіє, а отже до конкурентних переваг даного типу можна віднести усю сукупність управлінських, маркетингових, виробничих, фінансових, кадрових ресурсів,  а також ефективність їх використання, яка визначається тим, що підприємство володіючи тим самим набором ресурсів, що і конкуренти, здатне перетворювати їх з меншими витратами в більш якісні послуги чи товари.

Зміст ринкових конкурентних переваг полягає у вмінні використовувати закони та механізми функціонування ринку для підвищення ефективності діяльності торговельних підприємств. До переваг такого виду можна віднести – унікальність товару підприємства, організацію системи постачання, організацію збутової мережі, позицію підприємства на ринку, якістю послуг.

Важливим чинником, що визначає ефективність конкурентної стратегії торговельного підприємства є управлінські переваги, які пов’язані з результативністю діючої системи менеджменту та дієвістю системи мотивування та розвитку персоналу.

Враховуючи, що основу діяльності підприємства становлять виробничі, невиробничі (торговельні) та інші процеси, які здійснюються у відповідних підрозділах (службах), важливим є дослідження сутності структурних переваг, які формуються за рахунок результативної роботи сукупності всіх виробничих, невиробничих (торговельних) та управлінських підрозділів та відповідного забезпечення (інформаційне, правове, матеріально-технічне забезпечення).

Технічні конкурентні переваги визначаються високим рівнем якості обладнання та устаткування. Для торговельних підприємств, що займаються продажем товарів  власного виробництва – якістю сировини та продукції.

Отже, формування конкурентних переваг у широкому значенні трансформується в завдання адаптації системи управління до змін конкурентного середовища, що надає змогу швидко і точно визначати напрями підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства.