Экономические науки / 7.Учет и аудит

К.е.н. Маначинська Ю.А.

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Бухгалтерський актуарний облік в умовах корпоративної форми керування бізнес-процесами

В умовах зростання присутності на вітчизняному ринку підприємств корпоративної форми управління, у тому числі із іноземними інвестиціями, все більш нагальною стає проблема раціональної організації облікових процедур саме для суб’єктів холдингової структури керування бізнесом. Адже великі корпорації все більшими темпами захоплюють світові ринки, в тому числі й вітчизняні, при цьому збільшується їх присутність на ринку капіталу, що зумовлює поглинання вітчизняних господарюючих суб’єктів.

За рахунок таких процесів поглинання, суб’єкти бізнесу корпоративної форми керування бізнесу стають все сильнішими, незалежними, та здатними вистояти у будь-якій конкурентній боротьбі. Проте навіть в силу такої могутності, переважна більшість із них, стикається із проблемою врегулювання конфліктів між керівниками вищих ланок керування (топ-менеджерами) та власниками бізнесу. Оскільки обидві із означених сторін переслідують різні інтереси, що породжує конфлікт, подолання якого, на нашу думку, можливе лише за рахунок впровадження цілковито нової концепції до побудови бухгалтерського обліку.

Новий підхід, полягає в тому, що традиційна облікова парадигма не здатна вирішити зазначений конфлікт, оскільки не формує необхідне інформаційне наповнення, яке б змогло забезпечити всезростаючі потреби менеджерів вищих ланок управління та власників корпорацій холдингової структури. Таке наповнення можливо сформувати лише в системі актуарного бухгалтерського обліку – в основі якого лежить інформація про приріст ринкової вартості суб’єкта бізнесу, яка базується на трьохвимірній системі рахівництва, та методах простого, подвійного та дескриптивного записів.

На думку Ж. Рішара [1], бухгалтерський облік у ході такого конфлікту розглядається не в якості джерела інформації про діє менеджерів, як засіб покращення їх становища, а також ситуації акціонерів у питанні про виплату дивідендів. Тобто, іншими словами, це питання не було питанням «справедливих контрактів», або «справедливої інформації». Головна ідея полягає в тому, що бухгалтерський облік, можна розглядати в якості інформаційного пристрою, що може застосовуватися в ході процесу видачі справедливих контрактів між менеджерами і зовнішніми заявниками [1, c.99].

Окрім менеджерів та власників, у конфліктній ситуації можуть опинитися й кредитори холдингової компанії, проте за такої ситуації, менеджери з власниками опиняються по одну сторону конфлікту, а кредитори по іншу, на думку зарубіжних вчених за таких обставин, інколи приходиться говорити по можливий союз між першою групою суб’єктів.

В силу таких тенденцій цілковито змінюються завдання бухгалтерського обліку, на перший план виходить не проблема формування необхідного своєчасного оформлення інформаційного наповнення системи керування бізнесом, а проблема розподілу надбаного в ході господарської діяльності «багатства», що набуває форми позитивного результативного показника бізнесу, тобто прибутку (його споживання, розподіл дивідендів між власниками, тощо). Саме система актуарного бухгалтерського обліку покликана сформувати таке облікове наповнення актуарних звітних форм, яке сприятиме вирішенню означених конфліктів, та забезпечить раціональну дивідендну політику холдингової компанії.

Відомо, що ціллю діяльності будь-якого суб’єкта господарювання виступає максимізація власності (багатства) її акціонерів, а це зводиться до максимізації ціни акцій фірми. Досить відомо, що менеджери фірми можуть мати й інші цілі, які за своїм змістовим наповненням конкурують із максимізацією багатства акціонерів. Той факт, що власники фірми – її акціонери – представляють менеджерам право прийняття рішень, створює конфлікт інтересів, який розглядається в рамках загальної концепції, що називається теорія агентських відносин (agency theory) [1].

Причина цих протиріч – в притаманній ринковій економіці розриві між тими, що належать власникам і виступають ключовим елементом права власності функцією розпорядження по відношенню до долі фірми і стратегії її розвитку, з однієї сторони, і функцією поточного управління і контролю за станом та зміною майна фірми з іншої [2].

Agency relations concept – одна із базових концепцій фінансового менеджменту, зміст якої полягає в тому, що по відношенню до будь-якої фірми завжди можна відокремити групи осіб, які заінтересовані в її діяльності, але інтереси яких, як правило не співпадають [3].

Отже, бухгалтерський актуарний облік, слід першочергово активно впроваджувати саме на підприємствах корпоративної форми керування бізнесом, оскільки описані конфлікти, що носять назву «теорії агентських відносин» більшою мірою характерні для великих корпорацій, що активно функціонують на ринках однієї або ж багатьох країн.

Література:

1. Ж. Ришар Победа «динамического» бухгалтерського учета прусских железных дорог над финансовой и патримональной моделями учета (1838 – 1884): ранняя иллюстрация появления второй стадии капиталистического финансового учета и свидетельства против теории агенства и теории оправданий / Ж. Ришар // Вестник Челябинского государственного университета. – 2014, №18(347). – Экономика. Вып. 46. – С. 94 – 102.

2. Теория агентських онтошений / [Электронный ресурс]. – Режим доступа: // http://www.psu.ru/files/docs/personalnye-stranitsy-prepodavatelej/pazdnikova/teoria_agentskih_otnoshenij.pdf

3. Тарасевич Л. С. Макроэкономика / Л. С. Тарасевич, П. И. Гребенников, А. И. Леусский : Учебник. – 6-е изд., испр. и доп. – М. : Высшее образование, 2006. – 654 с.