Экономические науки/7. Учет и аудит

Болмат Г.А.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Класифікація запасів у вітчизняній та міжнародній практиці

На сьогодні перед економікою України поставлені жорсткі вимоги до якості обліково-аналітичної інформації, яка є підставою для прийняття необхідних управлінських рішень на підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання. Керівництву необхідна достовірна і повна інформація про результати діяльності господарюючого суб’єкта та його фінансовий стан. Це зумовлює необхідність удосконалення системи обліку як основи інформаційного забезпечення будь-якого процесу управління, в тому числі й управління запасами, що є складовою частиною оборотних фондів підприємства.

Жодне підприємство – як у сфері матеріального виробництва, так і у виробничій сфері не може обійтися без матеріальних ресурсів (запасів), що необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання. Важливою умовою правильної організації обліку виробничих запасів є їх відповідне групування. На різних підприємствах запаси можуть мати різне призначення залежно від функцій‚ яку вони виконують у процесі виробництва, тому важливо правильно згрупувати (класифікувати) запаси на підприємстві..

Відповідно до П(С)БО 9 запаси визначено як активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, управління підприємством.

Згідно МСБО 2 запаси - це активи, які: утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу; перебувають у процесі виробництва для такого продажу або існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Отже, порівнюючи термін «запаси», наведений в МСБО 2 та П(С)БО 9, можна стверджувати, що термін «запаси» за міжнародними та вітчизняними стандартами має аналогічний зміст.

Запаси є найбільш значною частиною активів підприємства. Вони займають домінуючу позицію у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, їх облік і оцінка впливає на результати господарської діяльності підприємства та на розкриття інформації про його фінансовий стан.

До запасів підприємства відносяться сировина, напівфабрикати, деталі, комплектування, матеріали, незавершена продукція, готова продукція тощо. Структура запасів залежить від виду діяльності та відповідної форми власності підприємства. Проаналізувавши та дослідивши вітчизняні наукові розробки можемо узагальнити і виділити такі основні класифікаційні ознаки запасів при їх поділі: місце знаходження, час зберігання на підприємстві, період використання, цільове призначення, форма власності, структура.

Найбільш поширеною є типова класифікація:

- за функціональною роллю та призначенням (основні й допоміжні);

- за роллю в процесі виробництва (матеріали, що постійно споживаються і від яких залежить безперервність виробничого процесу; матеріали, які використовуються постійно, але безпосередньо не пов’язані з виготовленням продукції; найменш затребувані матеріали);

- за призначенням (для реалізації та виробництва);

- за місцем перебування (у постачальників, посередників, роздрібній торгівлі, виробничому процесі, підзвітних осіб, на складах підприємства);

- за формою власності (власні, запозичені, на тимчасовому утриманні);

- за часом зберігання (швидколіквідні, тривалого зберігання, тимчасового зберігання);

- за цілями (поточні, тактичні, стратегічні);

- за структурою (сировина і матеріали, незавершене виробництво, готова продукція).

Підходи до визначення терміну «запаси» в різних країнах відрізняється. Даний об’єкт обліку в різних країнах має різні назви, такі як «Запаси», «Складські запаси», «Матеріально – виробничі запаси», «Товарно –матеріальні запаси» та інші. Зокрема, якщо в Україні запаси є активами, призначеними для виробництва продукції, надання послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, то в Великобританії та США запаси - це активи, призначені для продажу протягом одного звичайного ділового циклу, або використання протягом одного виробничого циклу, в Німеччині запаси –це предмети, призначені для короткострокового використання або перепродажу.

У Польщі до запасів відносять матеріали, придбані для власних цілей, вироблена чи перероблена готова продукція (виріб, послуги), напівфабрикати для продажу чи використання у процесі виробництва, а також товари для перепродажу.

Таким чином, ми розглянули різні підходи щодо класифікації запасів як у вітчизняні та і міжнародній практиці і дійшли висновку, сутність запасів єдина, а їх класифікація повинна впливати на формування достовірної інформації про запаси в обліковій політиці підприємства та підвищувати достовірність даних бухгалтерського обліку.

Література.

1. Канцуров О.О. Застосування термінології міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у нормативно-правовій базі України / О.О. Канцуров // Фінанси України. - 2006. - N8. - C. 51-58.

2. Лучко М.Р., Бенько І.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 311 с.

3. Морозюк Н.С. Порівняльні концепції визначення запасів в країнах світової співдружності / Н.С.Морозюк, О.П. Дяченко //Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) №4(28), 2014. - С. 271-275.