Pевенко Ж.А., Павлович Л.Б., Бицко Н.І., Леонова М.О.

Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет"

ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА ПОШИРЕНОСТІ НА ПАТОЛОГІЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ НА БУКОВИНІ

Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) останнім часом привертають значну увагу. З одного боку, це пов’язано з тим, що саме ЩЗ активно реагує на геохімічний стан довкілля з подальшим виникненням тих чи інших її захворювань. З іншого боку, у сучасних умовах населення залишається сам на сам з несприятливим впливом навколишнього середовища, оскільки ефективний досвід світової спільноти в боротьбі з йодним дефіцитом не впроваджений в Україні.

В структурі ендокринної патології серед дорослого населення чернівецької області домінують захворювання щитоподібної залози.

Структура ендокринної патології щитоподібної залози

на Буковині

Таблиця № 1

	9 міс 2014р.		9 міс 2015р.
	абс. число	%	абс. число	%
Всього на обліку	77697	100	82480	100
Патологія щитоподібної залози, в тому числі:	34511	44,4	36859	44,7
-дифузний токсичний зоб	1295	1,7	1375
- гіпотиреоз	1775	2,3	2024	2,4
-тиреоїдит	2351	3,0	2473	3,0
- вузловий зоб	4144	5,3	4538	5,5
- дифузний зоб І-ІІІ ст.	24572	31,6	26033	31,6
-рак щитоподібної залози	374	0,5	416	0,5

Ендемічною щодо зобу вважається місцевість, в якій поширеність гіперплазії щитоподібної залози першого ступеня досягає 5% і більше серед дитячого населення або 30% і більше серед дорослих. Буковина, а зокрема чернівецька область, є ендемічною зоною з низьким вмістом йоду в навколишньому середовищі. Не існує жодного регіону України, населення котрого не відчувало б дефіцит йоду Особливу небезпеку викликає йодна недостатність у вагітних, внаслідок чого підвищується ризик народження дітей із низькою масою тіла, нейросенсорною глухотою, спастичним паралічем, кретинізмом, а також мертвонароджень та викиднів. Недостатність йоду відчутно впливає на розумовий розвиток дітей старшого віку.

Дослідження проблеми поширеності захворювань ЩЗ раніше розглядалися в аспекті загальної ендокринної захворюваності та стосувалися попередніх років. Аналіз офіційних статистичних даних виявив значну поширеність ендокринних захворювань. За цими критеріями патологія ендокринної системи посідає одне з провідних місць у структурі загальної захворюваності населення. В Україні відзначається зростання числа хворих на різні ендокринопатії, найбільш поширені серед них — цукровий діабет (ЦД) та захворювання ЩЗ. Структура ендокринних захворювань подана на рис. 1.

Рис. 1 Структура ендокринної патології серед дорослого населення України.

Привертає увагу, що провідними захворюваннями є дифузний еутиреоїдний зоб та ЦД. А якщо врахувати той факт, що до захворювань ЩЗ також належать тиреотоксикоз, гіпотиреоз, тиреоїдити та рак цієї залози, то можна стверджувати, що захворювання ЩЗ становлять майже половину від усіх ендокринопатій. Проведено аналіз офіційних статистичних даних (аналіз

роботи ендокринологічної служби Чернівецької області для МОЗ України ) стосовно поширеності та захворюваності дорослого населення з патологію ЩЗ за останні 3 роки —з 2013 по 2015 роки. Отримані результати відображені в таблиці № 2 та рис. 2.Статистичний аналіз даних виконували згідно з рекомендаціями А. Петрі та К. Себіна .

Поширеність зобу у Чернівецькій області (на 100000 населення)

Таблиця № 2

Нозологічні одиниці	. 9 міс 2013р.	9 міс 2014р.	9 міс 2015р.
Дифузний зоб	3212,4	3409,4	3607,7
І ступінь	2678,5	2710,9	2882,4
ІІ-ІІІ ступінь	589,5	698,5	772,5
Вузловий зоб	496,9	574,9	628,9

За 9 міс. 2015 р. серед дорослого населення зареєстровано 36859 хворих на патологію щитоподібної залози.

По поширеності населення на дану патологію в Чернівецькій області перше місце займає дифузний зоб –3607,7 на 100 тис. нас., за 9 міс. 2014 р. –3409,4 на 100 тис. нас. Показники І ст. – 2882,4 на 100 тис. нас. та ІІ-ІІІ ст.- 7725,3 на 100 тис. нас.; за 9 міс. 2014 року - І ст.- 2710,9 на 100 тис. нас., ІІ-ІІІ ст.- 698,5 на 100 тис. нас.

Поширеність вузлового зобу протягом даного періоду складає – 628,9 на 100 тис.нас., за аналогічний період минулого року – 574,9 на 100 тис.нас. Захворюваність вузлового зобу – 54,2 на 100 тис. нас., за 9 міс. 2014 року – 63,5 на 100 тис. нас.

Рис. 2 Структура ендокринної патології серед дорослого населення Буковини.

Патологія ЩЗ, що вперше була описана ще у ІІ сторіччі до нашої ери римським лікарем Галеном і займає найважливіше місце серед ендокринних захворювань після ЦД. У структурі захворювань ЩЗ, що входять до офіційної статистики, виділяють дифузний еутиреоїдний зоб, вузловий зоб, тиреотоксикоз, гіпотиреоз, тиреоїдити, рак ЩЗ. Найбільш поширеною патологією є дифузний зоб. Зоб — це збільшення ЩЗ вище за нормальні її розміри. Не спиняючись на вікових і статевих особливостях показників розмірів залози, зауважимо, що її розміри визначають пальпацією та ультразвуковим вимірюванням об’єму. Відповідно до сучасної класифікації, ВООЗ виділяє І і ІІ ступінь зоба. Для того щоб привернути увагу лікарів-ендокринологів до необхідності фармакологічного лікування хворих на цю патологію в Україні, в офіційній статистиці дифузного зоба замість ІІ ступеня виділяють ІІ–ІІІ ступінь зоба.

На відміну від початкової стадії зоба I ступеня зоб II ступеня не піддається регресу відразу після покращення йодного статусу. Необхідно не менше 5 років, щоб виявилася позитивна динаміка зменшення кількості випадків цієї стадії зоба. У попередні роки спостерігався поступовий перехід у частині випадків зоба I ступеня в зоб II ступеня, що свідчило про недостатню профілактичну роботу з ліквідації ЙДЗ і, відповідно, про недостатнє споживання з їжею мікроелемента йоду, але й тепер рівень поширеності зоба I–II ст. не дозволяє сказати, що жителі Буковини вживають з їжею достатню кількість йоду. Поширеність ендокринної патології ЩЗ серед населення Буковини представлено на рис.3.

Рис. 3 Поширеність захворювань щитоподібної залози серед

дорослого населення Буковини (на 100 тис. населення)

З іншого боку, поширеність захворювання — це кумулятивний показник, який є відтворенням загальної кількості захворювання, що накопичилася протягом багатьох років. Більш динамічним показником, що свідчить про зміни частоти виникнення патології серед населення, є показник захворюваності. Такі дані щодо захворювання на ендокринну патологію ЩЗ подані на рис. 4.

Рис. 4 Захворюваність щитоподібної залози серед дорослого

населення Буковини (на 100 тис. населення)

За 9 міс. 2015 р. здійснено 124 операції на щитоподібній залозі (1,37 на 10 тис. нас.). З них 112 в ОКЛ (1,6 на 10 тис. нас.) та 12 в ООД (0,2 на 10 тис. нас.). Однак в плані вибору оптимальної тактики лікування хворого на вузловий зоб необхідна більш тісна взаємодія між ендокринологом, хірургом, спеціалістом УЗД. Тому в ЧОЕЦ почали проводити пункційну біопсію вузлів щитоподібної залози, за 9 міс. 2015 року проведено 69 пункцій.

За 9 міс. 2015р. проведено 27664 УЗД щитоподібної залози. Лікувальними установами обласного підпорядкування: ОКЛ – 511 досліджень; ОДЛ – 2710 досліджень; госпіталь інвалідів та учасників ВВВ – 25; ООД – 896; ЧОЕЦ – 2869; ОМДЦ - 8717; обл.центр СНІД - 52; обл.туб.диспансер - 2 дослідження.

Лікувальними установами міста Чернівці – 7328 досліджень, районами – 4318, м.Новодністровськ - 236 УЗД досліджень щитоподібної залози.

Йодною профілактикою в області охоплено 70% населення. Профілактика здійснюється за трьома напрямками: масова (використання йодованої солі, молока та хліба), групова (здійснюється препаратами калія йодід в групах особливого ризику( діти, підлітки, вагітні)), індивідуальна (за призначенням лікарів та як самолікування).

У цілому захворювання ендокринних залоз і, зокрема, патологія ЩЗ завдають великої соціально-економічної шкоди, що визначається витратами на медичне обслуговування та соціальне забезпечення (у зв’язку із втратою працездатності, інвалідністю, передчасною смертю хворих).

Література:

1. Кравченко В.І., Литовченко Ю.С. Эпидемиология эндокринной патологии в Украине // Медицина Украины. — 1996. — № 4. — С. 10-14.

2. Митник З.М. та ін. Стан ендокринологічної служби України в 2007 р. та перспективи розвитку медичної допомоги хворим з ендокринною патологією // Статистично-аналітичний довідник МОЗ України та Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин. — К., 2008. — 49 с.

3. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 2009 рік. АМН та МОЗ України, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», 2000–2009 рр.

4. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине: Пер. с англ. — М.: ГЭОТАР-Мед, 2003. — 144 с.