Педагогические науки /2.
Проблемы подготовки специалистов
Майєр Н.В.
Київський
національний лінгвістичний університет
Організація
професійно орієнтованого методичного проекту майбутнього вчителя іноземних мов
Метод проектів –
спосіб досягнення дидактичної мети шляхом детального розроблення проблеми, яка
повинна завершитися реальним практичним результатом, оформленим у вигляді
конкретного продукту діяльності [1, с.
235] – широко використовується в освітньому
процесі з іноземних мов (ІМ) у вищій школі. Є.С. Полат [1, с. 235]
визначено типологію проектів, яка базується на таких типологічних ознаках як
провідна діяльність та особливості організації проекту. Утім, поділяючи точку
зору науковців, вважаємо, що в контексті підготовки майбутнього вчителя ІМ
доцільно виокремлювати ще одну типологічну ознаку – предметно-тематичну, на
основі якої слід розрізняти соціокультурні (країнознавчі, лінгвокраїнознавчі,
соціолінгвістичні), літературознавчі та інші проекти, які є прикладними та відрізняються
від інших особливістю тематики, характером задач, кінцевого продукту, що
полягає у створенні навчальних матеріалів [2, с. 216-217]. Оскільки йдеться про
створення студентами навчальних матеріалів, що має не лише прикладне, але й
вагоме професійне значення, сприяє формуванню методичних умінь майбутнього
вчителя виконувати аналогічну діяльність у реальних умовах
професійно-методичної діяльності, вважаємо за доцільне оперувати поняттям „професійно
орієнтований методичний проект майбутнього вчителя ІМ” і розуміти його
як процес його навчально-пізнавальної, інформаційно-комунікаційної та творчої
діяльності, результатом якого є розроблення навчальних матеріалів та / або
засобів навчання ІМ, які можуть бути використані в класній / аудиторній чи
позакласній / позааудиторній роботі з ІМ.
Організація
проектної діяльності студентів має підпорядковуватися відповідним принципам.
Т.Ю. Тамбовкіна визначила принципи методу проектів відносно дисципліни
„Методика навчання ІМ” [3, с. 64], які, з нашої точки зору, є релевантними й
для проектної діяльності ІМ (адже в обох випадках йдеться про підготовку
майбутніх учителів ІМ), а саме: 1) зв’язок ідеї проекту з реальним життям (у
нашому випадку – з реальними вимогами сучасності щодо організації навчання ІМ у
загальноосвітніх навчальних закладах); 2) зацікавленість у виконанні проекту
всіх його учасників; 3) провідна роль консультативно-координувальної
функції викладача; 4) самоорганізація та відповідальність учасників
проекту; 5) спрямованість на створення конкретного продукту; 6) монопредметний
і міжпредметний характер проектів; 7) часова і структурна завершеність проекту.
Конкретизуємо реалізацію деяких принципів відносно організації позааудиторної
роботи майбутніх учителів ІМ.
Організовуючи
професійно орієнтований методичний проект, викладач повинен брати до уваги
часову та структурну завершеність проекту, етапи роботи над ним, знати свої
функції на кожному етапі (підготовчий етап – регулятивно-організаторська
функція: ініціювання ідей проекту, створення умов для виникнення ідеї проекту,
допомога в рамковому плануванні; етап реалізації –
консультаційно-координувальна функція: допомога, консультування, надання
додаткової інформації; завершальний етап – контрольно-оціночна функція: участь
у підведенні підсумків роботи в якості незалежного експерта). При цьому
викладач повинен уміти „переключатися” з виконання однієї функції на іншу чи
поєднувати їх, відмовитися від функції лідера, а стати консультантом і
координатором, надаючи студентам можливість проявити ініціативу і самодіяльність
[3, с. 65]. Отже, йдеться про проектування викладачем програми дій на різних
рівнях самостійності студентів. Щодо часової завершеності, за критерієм
„тривалість виконання проекту” рекомендуємо використовувати короткотривалі
проекти (не більше одного тижня) [1, с. 236], які передбачають переважно
індивідуальну (іноді парну, у малих групах) діяльність студентів, легко
інтегруються у позааудиторну роботу з ІМ, не потребують значних зусиль і часу
для виконання, мають суттєвий мотиваційний потенціал, адже майбутні вчителі
відносно швидко отримують результат своєї діяльності та спостерігають реальні
можливості прикладного використання створеного ними кінцевого продукту.
Важливим для
викладача ІМ є визначення кінцевого продукту професійно орієнтованого
методичного проекту відповідно до обраної студентами теми проекту. Залежно від
творчої ініціативи викладача та студентів різні види кінцевого продукту (фото-
/ відеозвіт (наприклад, після екскурсії), колаж, комікс; сценарій / відеофільм
за сценарієм тощо; мультимедійні презентації до навчальних тем; диктанти,
кросворди; добір текстів, віршів, пісень, відеоматеріалів та оформлення
буклету, розділу веб-сайту; виготовлення наочності, розроблення дидактичних
(мовних) ігор) можуть бути використані як на практичних заняттях, так і в позааудиторній роботі з ІМ
(підготовка завдань до конкурсу, укладання запитань до вікторини), тоді як,
наприклад, мультимедійна презентація до навчальної теми може слугувати
довідковим матеріалом.
Розроблювані
студентами колажі, комікси, мовні ігри можуть поповнювати як їхні методичні
скарбнички, портфоліо, так і бібліотеку коміксів, ігротеку тощо викладача ІМ /
відповідної кафедри.
Література:
1. Педагогические технологии дистанционного обучения: [учеб.
пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Е. С. Полат, М. В. Моисеева,
А. Е. Петров и др.; под ред. Е. С. Полат. – М. :
Издательский центр „Академия”, 2006. – 400 с.