Педагогические науки

Малоіван М. В.,

здобувач кафедри педагогіки,

ДВНЗ КНУ Криворізький педагогічний інститут,

Фрактал змістово-предметної індивідуалізації самостійного навчання філологічних дисциплін

Maloivan M. V.

Applicant at the department of Pedagogy

Kryvyi Rih pedagogical institute of SIHE “Kryvyi Rih national university”,

Fractal of content-subject individualization of self-directed educational activities of philological disciplines

Cтруктуру дидактичного феномену індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей представляємо як певну конотативну єдність фракталів, що об’єднують компоненти та елементи компонентів. Фрактал – це об'єкт, що повторює сам себе в різних масштабах, які пов'язані певним способом (термін є запозиченим з царини математики та інформатики). Як результат, маємо об'єкт високої складності, який складається за наступних фракталів: індивідуального впливу на мотивацію в самостійному навчанні, вияв активності та творчості, змістово-предметної індивідуалізації самостійного навчання філологічних дисциплін, особистісно-діяльнісної індивідуалізації у процесі вивчення філологічних дисциплін та актуалізації індивідуального рефлексійного філологічного мислення.

Поглиблення філологічного знання, ураховуючи його специфіку, має відбуватися за обсягом предметно-філологічного змісту, по-перше, та глибиною засвоєння предметно-філологічного змісту, по-друге. Саме на це спрямовано виділення фракталу змістово-предметної індивідуалізації самостійного навчання філологічних дисциплін.

Він передбачає:

– створення рівневої бази навчальних завдань за обсягом предметно-філологічного змісту;

– створення рівневої бази навчальних завдань за глибиною засвоєння предметно-філологічного змісту.

Предметна індивідуалізація забезпечується, перш за все, на основі створення якнайширшої рівневої бази навчальних завдань. Умовно можна говорити про рівневу індивідуалізацію за двома напрямами, наприклад горизонтальним (за обсягом навчального матеріалу, передбаченого для засвоєння) та вертикальним (за глибиною засвоєння навчального матеріалу).

Тут варто згадати думку А. Хуторського, висловлену відносно того , що формування компетентностей може ефективно відбуватися саме через засоби змісту освіти [4]. Це твердження є майже визначальним щодо того, як мають забезпечуватися якісні результати формування необхідних і достатніх для визнання якісного здобуття освіти на будь-якому рівні. Саме це зумовлює звернення індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей до предметно-змістової індивідуалізації. Зміст освіти зумовлюється її провідною функцією, а саме: залучати молодь, що навчається до загальнолюдських та національних цінностей. Зміст освіти – це певна впорядкована система наукових знань, практичних умінь і навичок, а також способів діяльності, досвіду творчої діяльності, моральної поведінки та ін. І цим має оволодіти суб’єкт навчання у процесі його здійснення [4, с. 137].

Загальновідомо, що зміст освіти має відповідати сукупності критеріїв його якісного відбору. Свого часу таку систему критеріїв щодо забезпечення якісного відбору змісту освіти було розроблено класиками дидактики, а саме: Ю. Бабанським [1], І. Лернером [2], М. Скаткіним [3]. Згідно визначених ними критеріїв, зміст освіти має повністю відповідати забезпеченню гармонійного розвитку особистості, формуванню її загальної культури, а також навчальний матеріал через який презентується зміст освіти має відповідати вимогам науковості та практичної значущості, обсяг освітнього матеріалу має узгоджуватися з реальними можливостям суб’єктів навчання. До критеріїв відбору змісту освіти також включається відповідність обсягу виучуваного матеріалу (у тому числі й передбаченого для самостійного засвоєння) та часу, відведеного на його вивчення. У відборі змісту освіти також слід ураховувати наявний досвід викладання тієї чи іншої дисципліни, її специфіку, а також навчально-методичну та матеріальну базу конкретного навчального закладу.

результатом здійснюваного дослідження є вдосконалення освітніх програм за філологічним напрямом підготовки на позиціях використання практичного досвіду імплементації дидактичної системи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей засобами інформаційних технологій. Функціонування системи спрямовується на вдосконалення рівня предметних (філологічних) та загальних компетентностей сучасного філолога.

Література:

1. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения / Юрий Константинович Бабанский. – М.: Педагогика, 1977. – 286 с.

2. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / Исаак Яковлевич Лернер. – М. : Педагогика, 1981. – 186 с.

3. Скаткин М. Н. Активизация познавательной деятельности учащихся в обучении / Михаил Николаевич Скаткин. – М. : Просвещение, 1985. – 96 с.

4. Хуторской А. В. Современная дидактика : ученик для вузов / Андрей Викторович Хуторской. – СПб. : Питер, 2001. – 544 с.