Филологические науки/ 6. Актуальные проблемы перевода.

 

Дегтярьова М.М.

Національний транспортний університет,Україна

 

Особливості функціонування термінологічних абревіатур та скорочень в транспортній галузі

Абревіатури, будучи найбільш продуктивними лексичними одиницями вторинної номінації та комунікативно значимими у всіх сферах людської діяльності, відрізняються, з одного боку, стійкістю, з іншого, рухливістю та мінливістю. Освоєння абревіатури є досить динамічним аспектом лексикалізації (навіть найтиповіші графічні скорочення можуть стати лексичними одиницями мови). Незмінними залишаються загальні закономірності використання засобів різних мовних рівнів, що забезпечують функціонування механізму лексичної абревіації. Виходячи з цього, абревіатури є принципово іншою когнітивною структурою, ніж нескорочені слова. Тому вони не є семантичним аналогом повного словосполучення, і в концептуальній системі індивіда ці мовні одиниці є, як правило, представниками різних когнітивних структур. Це не виключає використання абревіатур – аналогів словосполучень у письмовій науковій мові. Абревіатури створюються у ній з метою скорочення тексту, але не як результат створення нової когнітивної структури. Когнітивна модель, представлена абревіатурами, як один з елементів концептуальної системи індивіда, є гранично стабільним елементом. Когнітивна структура, представлена абревіатурними мовними одиницями, в основу якої покладено універсальний для ментальних процесів механізм компресії, передана двома різновидами:

1) когнітивна структура, представлена складноскороченими словами;

2) когнітивна структура, подана абревіатурами.

Aбревіатура може бути розглянута як похідна одиниця, яка складається з усічених слів, що входять до вихідного словосполучення, або з усічених компонентів вихідного складного слова, яка може складатися як з морфем, так з квазіморфів. У сучасній англійській мові кількість скорочень постійно зростає, вони вживаються як для позначення предметів реальної дійсності, так і відображення важливих соціальних понять, напр.: SARS – severe acute respiratory syndrome, MoSoSo – Mobile social software.

Голістичний підхід до вивчення мовних явищ дає змогу розробити загальну класифікацію абревіатур, яка виникає як результат аналізу «слідів» скорочуваних одиниць, що збереглися в структурі абревіатури, співвіднесення абревіатури з джерелом мотивації та врахування цілого ряду структурних характеристик як вихідної, так і отриманої в процесі абревіації одиниці. До них відносяться такі параметри: 1) тип вихідної одиниці (слово, словосполучення, набір слів); кількість елементів у вихідному найменуванні; порядок їх слідування та відповідність синтаксичним нормам; 2) тип результативного абревіатурного знака (лінійна протяжність «слідів», ініціал, склад, слово; кількість збережених у складі скорочення компонентів та їх відповідність числу повнозначних слів вихідного словосполучення); 3) позиція, яка зайнята компонентами абревіатур у вихідних для них словах – початкова, кінцева, серединна, початкова і кінцева; 4) фонетичні та графічні особливості оформлення абревіатур; 5) наявність у її складі елементів, які були відсутні в структурі вихідного слова чи словосполучення (наприклад, афікса); 6) спосіб зрощення фрагментів слів у складних абревіатурах – примикання, накладання, введення частин слів [3, c. 43].

Можливе також поєднання двох типів: аферезису та синкопи, синкопи та апокопи: influenza – flu; avantguarde – van; refrigerator – fridge; реrambulator – pram [4, c. 128]. У сучасній англійській мові, як свідчить дослідження, найбільше поширення набув абревіаційний тип складноскорочених слів, тобто скорочення, складені з початкових букв. За орфоепічною ознакою їх можна поділити на дві великі групи: 1) скорочення, які можуть вимовлятися як поєднання алфавітних назв вхідних букв. Наприклад B2B2C – Business-to-business-to-consumer; DWT – driving while texting, AOS – all options stink, FOMO – the fear of missing out. Ініціальні скорочення нерідко бувають багатозначними. Багато значень має, наприклад, скорочення SPIN. Найбільш поширені два значення: Speech Interface та Small Plot Intensive; 2) друга група абревіатур вимовляється так, ніби це були б звичайні слова, написані такими ж буквами, тобто акронімами. Наприклад: Obamacon [o’bamakon] Obama conservative – Обама консерватор. Par-Don [‘pa: den] A person who splits his or her time between Paris and London – людина, котра живе у Парижі та Лондоні одночасно. Графічні скорочення можуть бути не тільки абревіатурами. Нерідко зберігається тільки декілька приголосних, наприклад: assn – association або fmn – formation. Відповідно до наших досліджень, абревіатури першої групи становлять 24% всіх скорочень, другої групи – 69%, а третьої – 7%.

Різні лексичні скорочення володіють майже необмеженою продуктивністю і надзвичайно поширені в сучасній мові взагалі і в термінології окремих наук зокрема. Цьому сприяють загальні тенденції розвитку термінологічного словотворення: «з одного боку, це створення надзвичайно довгих за складом найменувань, а з іншого – створення коротких, структурно економічних найменувань термінів-абревіатур». Щодо англійської мови, то тут, широке розповсюдження абревіатур зумовлене самою природою мови, – її прагненням до моносилабізму. Вагому частину складноскорочених слів сучасної англійської мови складають, так звані, телескопізми, які були вище описані, – лексичні одиниці, створені шляхом «зрощення уламків» двох або декількох лексичних одиниць або ж «злиття» редукованої частини одного з повною формою другого слова. Редуковані «фрагменти» лексем, що використовуються для створення телескопізмів, як правило, «абсорбують» семантику своїх прототипів. Семантика телескопізму формується шляхом «накладання значень його компонентів»  і може дорівнювати сумі значень компонентів (наприклад, camcord < camera + record ‘знімати за допомогою портативної відеокамери). Чимало новоутворень за моделлю ab + cd → abd, тобто шляхом «зрощення» повної форми першого слова з аферезою другого, наприклад: аquaerobics < aqua + aerobics, civilogue< kid + adult, Marchuary< mock + cockney, haycation< home + indulgence, seacopter < sea + helicopte, vacationary< American + Asian,Amerindian < American + Indian, Afrocaribbean < African + Caribbean, celeblog < celebrity + blog, robolawyer < robot + lawyer, emoticon < emotion + icon, intellidating < intelligent + dating, jeggings< advertisement + editorial, agfl ation< in-lover + induviduals.
Варто зазначити, що абревіація є однією з найбільш помітних тенденцій розвитку сучасних термінологічних систем, а термін-абревіатура найбільш відповідає вимогам сучасного професійного спілкування
.

                                                          Література:

1.            Алексеев Д. И. Буквенные аббревиатуры и их классификация / Д. И. Алексеев // Учен. зап. Мелекес. гос. пед. ин-та. – Мелекесс, 2005. – Т. 1. –  Вып. 1. – С. 41–67.

2.            Ахренова Н. А. Разные страны, один Интернет? / Н. А. Ахренова // Вестник Моск. гос. ун-та. Серия: Лингвистика. – М.: МТОУ, 2009. – 215 с.   

3.            Борисов В. В. Аббревиацыия и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках / В. В. Борисов. – М.: Воениздат, 1972. – 320 с.

4.            Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник (для студ. вищ. навч. закл.) / Ф. С. Бацевич. – Київ: Академія, 2009. – 379 с.

5.            Бондарчук М.М. Структурно-семантичні параметри російської авіаційної терміносистими (макрополе «рух літального апарата»): дис... канд. філол. наук: 10.02.02. / Бондарчук М.М. – К., 2000. – 267 с.

6.            Василенко Д. В. Скорочення як спосіб словотворення в системі англомовної війської лексики / Д. В. Василенко // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: зб. наук. ст. Філологічні науки. – Луцьк: ЛДУ, 2007. – 258 с.

7.            Василенко Д. В. Англомовні військові неологізми в засобах масової інформації США та Великої Британії / Д. В. Василенко // Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація. – Харків: ХНУ, 2008. – 240 с.

8.            Василенко Д. В. Англомовна загальновживана лексика та військова термінологія / Д. В. Василенко // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: зб. наук. ст. Філологічні науки. – Луцьк: ЛДУ, 2008. – 190 с.