Право/ 12. Підприємницьке та банківське право

Кравченко Тетяна Дмитрівна

студент за ОР «Бакалавр»

Київський національний університетімені Тараса Шевченка

юридичний факультет

м. Київ, Україна

Проблеми грошового обігу в Україні та шляхи їх подолання

Стабільність грошового обігу означає рівність двох та більше потоків, які утворюють "круговорот" національного господарства: потоку товарів, послуг і потоку грошей.

Грошовий обіг було стабілізовано за часів «золотого стандарту». Відколи в покупців і продавців з'явилося зайва кількість золотих монет, то ці золоті монети надходили до скарбниці у випадку, якщо гроші знову були потрібні для купівлі-продажу товару, то діставали з місця накопичення і «відправляли» в обіг. Все це відображалося на тривалій стійкій установці цін. Але зі скасуванням «золотого стандарту» та введенням сучасних грошових коштів грошовий обіг перестав бути стабільним.

Таким чином, найголовнішою проблемою грошового обігу та всієї фінансової системи є інфляція. На сьогодні ця проблема є доситатньо актуальною, тому можна виділити наступні фактори, що впливають на економічну ситуацію в країні.

По-перше, внутрішні фактори: а) грошова емісія, викликана потребою держави в додаткових коштах. Це - результат політичної ситуації та економічної кризи. Зокрема, як передбачено ст.34 ЗУ «Про Національний банк України», Центральний банк допускає надмірну емісію грошей, щоб покривати зростаючі потреби держави;

б) монополія компаній в певних галузях. На сьогодні в економіці України ще не створено ефективного конкурентного середовища. Держава не гарантує суб'єктам господарювання однакові умови існування. Частка монопольного сектора економіки щодо ВВП перевищує 40 %. Залишаються неефективними та малодієвими механізми державного регулювання природних монополій, не відповідають економічним розрахункам ціни й тарифи на їх послуги, структура витрат виробництва. Застосовані державою, протягом останніх років, правові та організаційні підходи в Україні, дали можливість створити умови для практичної реалізації положень Конституції України щодо забезпечення захисту конкуренції в підприємницькій діяльності, запобіганню зловживання монопольним становищем та неправомірному обмеженню конкуренції.

Також внутрішні проблеми щодо розвитку інфляції спостерігіються в недоопрацюванні галузями, що мають безпосередньо відносяться до споживчого сектору. Ці актуальні питання розглядаються економістами й визначаються як деформація в структури народного господарства.

По-друге, зовнішні фактори: а) зростає зовнішній борг держави, оскільки, здійснюються операції з перерахування коштів для підтримання економічної системи України. Спираючись на ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про Рахункову палату», можна стверджувати, що кредитні договори та нормативно-правові акти, за якими виникають державні боргові зобов'язання та гарантійні зобов'язання, здійснюються платежі з обслуговування і погашення державного боргу та гарантованого державою боргу. В свою чергу Міністерство фінансів України повідомляє Національному банку України відомості з реєстру державного боргу та реєстру державних гарантій, а також дані про обсяг, структуру державного боргу, а токож операції з його обслуговування і погашення;

б) банки активно здійснюють операції щодо обміну іноземних валют на національну, що забезпечує додатковий випуск національної валюти. Адже, ст. 3 ЗУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачає, що валюта є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких зобов’язань і завдяки цьому здійснюється додатковий випуск нацональної валюти, а саме грошові знаки в вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України.

Щодо шляхів подолання інфляції та вирішення питання про регулювання грошового обороту в Україні, слід віднести такі чинники, за допомогую яких можна здійснити належне регулювання економічних відносин в країні:

· проведення центральними банками стабілізаційної й антиінфляційної політики, передусім, за допомогою таких економічних важелів, як облікова ставка, норма обов'язкових резервів і операції на відкритому ринку. Зокрема, ЗУ «Про Національний банк» передбачає, що норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті; Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями;

· підвищення ступеня товарності народного господарства (пільгове оподаткування підприємств, що організують вільний продаж продуктів виробництва та послуг). Податковий кодекс ч.3 ст. 11 виділяє, що спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

В даний час у зв'язку з тим, що грошова політика тісно пов'язана з кредитною, здійснюється державне грошово-кредитне регулювання економіки. З 70-х років у багатьох країнах було введено таргетування, що означає - встановлення цільових орієнтирів у регулюванні приросту грошової маси в обігу та кредитуванні, яких дотримуються в своїй політиці центральні банки. З 1975 р, наприклад в США, Федеральна резервна система звітує перед Конгресом про заплановані темпи зростання або скорочення в обігу грошової кільості; регулярно публікує цільові орієнтири на 12 місяців, темпи приросту грошових коштів.

У світовій економічній практиці використовуються наступні засоби регулювання грошових коштів в обігу:

1. Операції на відкритому ринку, що є самим основним засобом у світовій практиці, і такі, що впливають на діяльність комерційних банків через об’єм накопичених коштів наявних у них ресурсів (купівля-продаж казначейських векселів, державних облігацій та інших державних цінних паперів, короткострокові операції з цінними паперами з вчиненням після зворотної угоди.

2. Депозитні операції Банку України, що також використовуються для вилучення зайвої ліквідності комбанку. Ці операції дозволяють Національному Банку України оперативно залучати до депозиту тимчасово вільні кошти банків і тим самим, практично, миттєво нейтралізувати їх можливий тиск на валютний ринок, не допускаючи знецінення національної валюти та на підставі зазначеного зростання інфляції.

Можна зробити висновок, що головною центральною проблемою сьогодення і майбутнього фінансової стабілізації в Україні залишається інфляція. Справа в тому, що в Україні, поряд із загальними закономірностями, найважливішими причинами інфляції можна вважати ослаблення гривні, що призводить до підвищення цін імпортних товарів, а також товарів, у вартості яких значну роль відіграє імпортна сировина; різкі коливання валютних курсів; падіння реальних доходів населення; зростання попиту на іноземну валюту, як наслідок її дефіцит; зняття депозитів з банківських рахунків; зростання попиту на активи, що можуть бути використаними для інвестування коштів. Все це необхідно доповнювати заходами, що обмежать грошові кошти, усунуть дефіцит державного бюджету, стабілізують співвідношення валют, а також мають створити умови для конкуренції.

Для того щоб забезпечити правове регулювання відносин у сфері готівкового обігу, банки України повинні здійснювати власну діяльність на підставі Інструкції НБУ про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Література

1. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс / О. П. Орлюк., 2010. – 808 с.

2. Воронова Л. К. Фінансове право України / Л. К. Воронова. – Харків: Одиссей, 2003. – 448 с.

3. Орлюк О. П. Фінансове право: навчальний посібник / О. П. Орлюк., 2003. – 527 с.

4. Коваленко Д. І. Фінанси, гроші та кредит: теорія та практика / Д. І. Коваленко, В. В. Венгер., 2013. – 578 с.