Физическая культура и спорт/Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения
Анікеєнко Л. В., Білоконь В. П.
Національний технічний університет України «КПІ»
Контроль
функціонального стану студентів НТУУ «КПІ»
Навчальні
програми з фізичного виховання розробляються на підставі затверджених державних
стандартів освіти та нормативних документів, які регламентують організацію
навчально-виховного процесу, затверджуються Міністерством освіти і науки як
базові і визначають мінімальний рівень обов’язкової фізкультурної освіти,
вмінь, навичок і рухового режиму студентів, який держава гарантує на всіх
етапах навчання [2].
Дворазові заняття
з фізичного виховання, передбачені розкладом у НТУУ «КПІ», відповідають вимогам
формування здорового способу життя, тому що забезпечують мінімальний рівень
рухової активності, необхідний для зміцнення здоров’я, збільшення об’єму
рухового потенціалу, вдосконалення рухових якостей (сили, швидкості,
стрибучості, гнучкості та спритності) [1, 3]. Останнім часом визначена тенденція до погіршення
стану здоров’я, функціонального стану та зниження працездатності студентської
молоді. Основними чинниками, які впливають на формування способу життя
студентів, визначені соціально-економічні та побутові умови; стресове
навантаження в інформаційній, інтелектуальній емоційній сфері; малорухливий
спосіб життя; незбалансоване харчування [3]. Основним принципом організації занять фізичного
виховання в НТУУ «КПІ» є диференційний підхід до навчально-виховного процесу.
Його сутність полягає в тому, що навчальний матеріал формується для кожного
відділення з урахуванням статі, рівня фізичного стану, фізичної і
спортивно-технічної підготовленості студентів. Розвиток рухових здібностей та фізичне вдосконалення студентів насамперед
залежить від вирішення проблеми діагностики їх станів. Для організації занять з фізичного виховання зі спортивно-орієнтованою формою занять є актуальним визначення
рівня індивідуальних особливостей студентства за всіма напрямками підготовленостей
[2].
Для вивчення
функціонального стану студентів НТУУ «КПІ» розроблено «Щоденник самоконтролю
студента». Щоденник дає змогу студенту самостійно контролювати свій
функціональний стан протягом навчального року. До щоденника включені загальні
відомості про студента, результати тестувань рухових якостей і спеціальних
технічних вмінь початку та в кінці семестру, а також група тестів, які відносяться
до «функціональних легеневих проб» ‒ проба Генче, частота серцевих
скорочень зранку (ЧСС в спокої), на початку та наприкінці занять, артеріальний
тиск та індекс маси тіла.
Систематичне
ведення «Щоденника» є обов’язковою умовою для отримання заліку з фізичного
виховання студентами НТУУ «КПІ» протягом двох років навчання. Ця вимога
відповідає робочому навчальному плану, який розробляється на підставі «Робочої
навчальної програми». В свою чергу, навчальні програми з фізичного виховання
розробляються на підставі затверджених державних стандартів освіти та
нормативних документів, які регламентують організацію навчально-виховного
процесу, затверджуються Міністерством освіти і науки як базові і визначають
мінімальний рівень обов’язкової фізкультурної освіти, вмінь, навичок і рухового
режиму студентів, який держава гарантує на всіх етапах навчання. Систематичне ведення "Щоденника
самоконтролю" обґрунтовано необхідністю навчити студента контролювати
основні показники свого функціонального стану протягом кожного семестру та
навчити контролювати свій функціональний стан на практичному занятті.
Аналіз отриманих даних показав, що для всієї групи апробованих студентів
середнє значення показника індексу маси тіла становить 21,65 ± 2,631 ум. од.,
що відповідає нормальному діапазону і визначається як найменший ризик проблем
зі здоров'ям у відповідності з нормативною класифікації (схвалена ВОЗ).
В результаті
проведених досліджень було встановлено середнє значення частоти серцевих
скорочень вранці, яке вимірювалося з ранку, після сну, не встаючи з ліжка. Для
всієї групи студентів ЧСС вранці становить у вересні 65,32 ± 6,976 уд / хв.,
жовтні 67,87 ± 6,842 уд / хв., листопаді 69,87 ± 6,123 уд / хв. Такі значення
відповідають середньому рівню функціонального стану серцево-судинної системи в
спокої.
Аналіз показує,
що середні значення частоти серцевих скорочень на початку занять першого
семестру коливається від 76,70 ± 9,546 уд / хв. (показники вересня), 78,99 ± 8,876
уд / хв. (показники жовтня), 81,07 ± 8,975 уд / хв. (показники листопада).
На підставі цих
даних можна зробити висновок, що отримані значення відповідають середньому
рівню функціонального стану серцево-судинної системи, в групі відзначається
незначне зростання показників щомісяця, з вересня по листопад. Однак, середня
частота пульсу, яка вимірюється традиційно, відображає лише кінцевий ефект
численних регуляторних впливів на апарат кровообігу, характеризує особливості
вже сформованого механізму гомеостазу. Однією і тій же частоті пульсу можуть
відповідати різні комбінації активності різних ланок системи, що управляє
вегетативним гомеостазом.
Література:
1. Андрющенко Л. Б. Спортивно-ориентированные технология обучения студентов по предмету «Физическая культура» / Л. Б. Андрющенко // Теория и практика физической культуры. – 2002. - №5. С. 45-47.