Добровольський В.Е.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Роль спеціальної технічної підготовки в спортивній гімнастиці

Спортивна гімнастика - найбільш яскравий і багатий матеріалом різновид «техніко - естетичних» видів спорту, предмет яких - мистецтво володіння власним тілом. Першим з визначальних особливостей всіх подібних видів спорту є – штучний характер рухів (на відміну від природних локомоцій - ходьби, бігу, стрибків, побутових, робочих рухів та ін.). Ця особливість робить гімнастику (а також акробатику, художню гімнастику, стрибки в воду, стрибки на батуті, фігурне катання на ковзанах, стрибки у фрістайлі та ін.), не тільки відмінною від інших видів спорту, але і багато в чому іншому визначає специфіку підготовки спортсменів, особливо якщо вони орієнтовані на багаторічне вдосконалення і високі досягнення.

Друга, не менш важлива особливість техніко-естетичних видів спорту, особливо гімнастики, - величезна кількість структурно різноманітних і нескінченно різних за складністю рухів. У зв'язку з цим весь багаторічний процес підготовки висококваліфікованого гімнаста (гімнастки), являє собою безперервну роботу з освоєння та вдосконалення нових, як правило, все більш складних вправ. Як тільки цей процес - в застосуванні до конкретного спортсмена - призупиняється, то зупиняється і прогресування гімнаста, починається спад його спортивної кар'єри.

Разом з тим, жоден, навіть самий талановитий спортсмен, не в змозі засвоїти весь величезний гімнастичний матеріал. Так, гімнаст екстра-класу (чоловік) за всю свою спортивну кар'єру здатний задовільно засвоїти (на шести видах багатоборства) не більше 200-300 елементів, котрі вимагають вивчення. Тим часом, як показують дослідження, лише на перекладині принципово здійснено щонайменше 2000 елементів (від групи А і вище). В цілому на всіх видах чоловічого і жіночого багатоборства можливе виконання не менше 12-15 тисяч вправ сучасного типу, включаючи елементи, що цілком реальні біомеханічно, але раніше ніким не виконувалися.

Сказане вище означає, що в процесі підготовки перспективних спортсменів фахівці, тренери повинні вміти впевнено, професійно точно відбирати робочий матеріал спеціальної технічної підготовки, пред'являючи до нього ряд вимог.

Основні з них:

1. На всіх етапах початкової та поглибленої підготовки гімнаст (гімнастка), що орієнтовані на максимально високі спортивні досягнення, повинні засвоювати і надалі вдосконалювати виконання тих елементів і технічних компонентів руху, які можуть і повинні використовуватися протягом тривалого часу (практично - всю спортивну кар'єру), стаючи базовою основою довгострокової технічної підготовки.

2. Переважна увага повинна приділятися своєчасному і якісному освоєнню базових вправ, які є ключовими щодо перспективного вдосконалення гімнаста. Особливу роль відіграє освоєння базових вправ, які є основою цілих сімейств структурно споріднених вправ, тобто профілюючих вправ.

3. Освоєння базових вправ передбачає ретельне відпрацювання навчальних і змагальних вправ всіх рівнів складності. А саме:

· школа - елементарні навички, пов'язані з початковими основами техніки і стилем виконання на всіх видах багатоборства.

· базові блоки - складні навички, що входять до складу цілісного руху - кидкові махи, відштовхування ногами і руками, сальтові оберти в повітрі, повороти навколо поздовжньої осі, балансування в стійках на руках і ногах, приземлення та ін. Яскравий зразок вправ типу «базового блоку» - «санжировки». Вони несуть в собі цілий комплекс корисних навичок, необхідних для виконання махових рухів на перекладині та брусах різної висоти;

· сполучні та енергозабезпечуючі елементи - рухи з переходом з вису в упор або назад, ідеальні оберти та кола, розмахування в висах та упорах, серійні акробатичні перевороти та ін .;

· профілюючі елементи - цілісні базові рухи, котрі представляють сімейства структурно і технічно споріднених вправ. Вони найбільш ефективні в плані позитивного перенесення досвіду на інші вправи цього сімейства, наприклад - акробатичне сальто випроставшись або на перекладині, що відповідає цілому ряду спеціальних вимог;

· базові з'єднання та комбінації (з використанням необхідних базових елементів різних рівнів складності та їх з'єднань, також вимагають відпрацювання спеціальних навичок поєднуючи рухів).

4. Вдосконалення складних базових навичок, особливо профілюючих, вимагає виконання не тільки формальних умов розучування, а й спеціальних. У тому числі параметричних умов, пов'язаних зі швидкістю руху, висотою або дальністю польоту, кількістю успішних контрольних повторень, здатністю виконувати вправу в різних поєднаннях, в різному фізичному стані. І, що особливо важливо, зі здатністю свідомо варіювати рух за параметричними і структурними ознаками, що є основою надійності виконання та гарантією збереження пластичності навиків, необхідною для його вдосконалення, модернізації . Інакше кажучи, базовий навик - це не тільки те, що слід освоїти, а й те що вказує нам як потрібно виконувати дану вправу.