Битко С.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Вплив пролонгованої олії ефірної олії лаванди на показники ігрової діяльності та адаптацію до фізичних навантажень у гандболістів.

Вивчали вплив пролонгованої дії ефірної олії лаванди (ЕМЛ) на адаптацію до тренувальних навантажень у гандболістів рівня майстра спорту (МС). Ефірна олія лаванди розпорошували протягом 30 днів в терапевтичних дозах 30 хвилин до тренування. Аналізували особливості ігрової діяльності, регуляцію роботи серця (метод Р.М. Баевского), час відновлення після стандартної навантаження. Спостерігали поліпшення ігрових показників, адаптація серцево - судинної системи здійснюється по більш економічному типу.

Изучали влияние пролонгированного воздействия эфирного масла лаванды (ЭМЛ) на адаптацию к тренировочным нагрузкам у гандболистов уровня мастера спорта (МС). Эфирное масло лаванды распыляли протяжении 30 дней в терапевтических дозах 30 минут до тренировки. Анализировали особенности игровой деятельности, регуляцию работы сердца (метод Р.М. Баевского), время восстановления после стандартной нагрузки. Наблюдали улучшение игровых показателей, адаптация сердечно - сосудистой системы осуществляется по более экономичному типу.

We studied the effects of prolonged exposure to the essential oil of lavender (EML) to adapt to training loads at the level of master of sports of handball (MS). Lavender essential oil is sprayed for 30 days at therapeutic doses 30 minutes before your workout. To analyze the features of game activity, the regulation of the heart (the method of RM Baevsky), the recovery time after the standard load. Observed improvement in gaming performance, adaptation of cardio - vascular system is carried out on a more economical type.

Вступ: Великі фізичні навантаження в тренувальному процесі і змагальної діяльності висувають високі вимоги до управління всіма життєвими процесами в організмі спортсмена. Одна з передумов якісної віддачі в ігрових видах спорту - високий рівень керуючого впливу центральної нервової системи (ЦНС), як домінуючої ланки адаптації, в тому числі і серцево-судинної системи, що до швидко змінюваних умов на майданчику (3). Гандболіст в процесі гри стикається з необхідністю вирішення багатьох завдань, пов'язаних зі швидкою і точною оцінкою ігрових ситуацій, прогнозуванням можливих дій партнерів і суперників, аналізом і корекцією своєї діяльності в умовах високих фізичних навантажень і дефіциту часу (2,4).

Важливим обмежувальним компонентом в період тренування і відновлення є адекватність функціонального стану серця як чинника, що зменшує обсяг тренувань і подовжує відновлення. Адаптивні можливості серця багато в чому залежать від характеру процесів збудження і гальмування в високих вегетативних відділах центральної нервової системи. Відомо, що біологічно активні речовини (БАР) рослинного походження в залежності від складу і дози в значній мірі здатні впливати на тонус центральної нервової системи, змінювати реалізацію вегетативних реакцій (1,6). Серед різних БАР найбільш доступними для зберігання і вживання є ефірні олії (ЕО).

Клінічні спостереження та експериментальні дані свідчать, що (ЕО) в діапазоні природних доз (від 0,05 до 0,5 мг/м³) мають загальнофітоні властивості, тобто здатні згубно діють на патогенну мікрофлору, не надаючи в той же час шкідливого впливу на багатоклітинний організм. Залежно від складу і дози ЕО змінюється ефект впливу на стан центральної нервової системи. Так, терапевтичні дози ефірної олії лаванди (ЕОЛ) надають м'який стимулюючий ефект, підвищуючи, на думку ряду авторів, тонус центральної нервової системи (ЦНС).

У свою чергу поруч авторів (5,7) показано, що пролонговане вдихання терапевтичних доз (ЕОЛ) покращує хронометричні показники трудової діяльності, нормалізує ЧСС і АТ.

У нестандартних умовах ігрової діяльності особливого значення набувають швидкість сприйняття, динамічність сприйняття, швидкість реакції, оперативна пам'ять - процеси, що забезпечують переробку інформації і прийняття ігрового рішення.

Використовуючи ці та інші дані як основу, ми застосовували ефірну олію лаванди (ЕОЛ) для корекції функціонального стану гандболістів.

Метою нашої роботи було вивчити можливість застосування ЕОЛ для оптимізації регуляторних систем організму висококваліфікованих гандболістів при підготовці до змагань.

Методика: Перед тренуванням 5 разів на тиждень, протягом 30 днів, група спортсменів протягом 30 хвилин вдихала розпорошену в приміщенні ЕОЛ в концентрації 0,1 - 0,15 мг/м³.

З метою вивчення впливу терапевтичних доз ефірного масла на ефективність ігрових дій гандболістів нами були сформовані експериментальна і контрольна групи в кількості 11 чоловік кожна та 2 запасних ігроки.

Порівняння випробовуваних груп проводили за такими методиками:

а) показниками - аналіз регуляції серцевого ритму по Р.М.Баевскому, варіаційна пульсометрія (ВПМ) зареєстрованим до і після 30 денного циклу застосування ЕОЛ;

б) часу відновлення пульсу після стандартної навантаження під час кожного тренування;

в) спортивно - педагогічних методик, прийнятим в гандболі, - цілою низкою показників, що відображають різні сторони підготовленості.

В основу аналізу серцевого ритму використано найбільш значущі показники регуляції: середня (Δх), коефіцієнт варіації (КВ); асиметрія (А); ексцес (Е); мода (Мо); амплітуда моди (Амо); індекс напруги (ІН), К (Херста) - узагальнений показник стану серця.

В основу педагогічного аналізу було покладено кількісні показники тактичних і технічних помилок під час гри.

Результати досліджень.

В результаті проведених досліджень були отримані дані про зміну регуляторних характеристиках серцевої діяльності за показниками (ВПМ) в спокої і при адаптації до навантаження (тренування) на фоні пролонгованого застосування ЕОЛ.

Дослідження, проведені, в реальних умовах перед змаганнями показали, що в результаті пролонгованої дії ЕОЛ відбулися топологічні зміни основних показників кардіорегуляції, та впливають на адаптацію до пропонованих навантажень.

Результати найбільш інформативних і значущих результатів, отриманих в умовах відносного спокою у гандболістів на рівні накопичення ЕОЛ наведені в таблиці 1.

Наведені результати свідчать, що показники ВПМ характеризують функціональний стан і здатність адаптуватися до навантаження. Є ряд нормативних характеристик і закономірностей, що характеризують особливості показників регуляції ритму серця при термінової і кумулятивної адаптації до фізичних навантажень (4,5).

При аналізі результатів було отримано такі закономірності:

У досліджуваній групі гандболістів при накопиченні ЕОЛ спостерігається стабілізація серцевого ритму. Пульс стає рівніше за частотою, наповненню, зменшується кількість відхилень ЧСС в спокої. Показник Δх (і мода) статистично достовірний на всіх етапах тесту, до впливу ЕОЛ склали 0.32+ 0,04 (0.31+ 0,041); і знизилася до до 0,646 (0,639). Достовірне зниження зазначеного показника регуляції ритму серця свідчить про значне зменшення впливу гуморального каналу (автономного контуру) регуляції на ритм серця.

При пролонгованому впливі ЕОЛ ми спостерігали зниження ЧСС в спокої 67,2 + 1,2 (73,1 + 2,1 контроль) ми інтерпретуємо це як фактор розширення адаптивних можливостях організму. Індекс напруги (ІН) Р.М.Баевского статистично достовірний і до, і після впливу ЕОЛ. Ці зміни свідчать про зменшення напруги центральних регуляторних механізмів регуляції ритму серця.

Таблиця 1. Зміни показників ЧСС (ВПМ) в стані спокою у гандболістів при застосуванні пролонгованої дії ЕОЛ.

Показник	До досліджень	Після досліджень	Контрольна група До	Контрольна група Після
М+ м
ЧСС ср.	74,1 +2,3	68,2 +1,8	74,9 +2,4	74,6 +3.1
ΔX	0.32+ 0.04	0.35+ 0.017	0.31+ 0.041	0.33+0.05
Амо	29.7+ 4.11	36.8 + 5.23	31.7+ 4.76	31.4+5.38
КВ	28.3+ 3.22	19.6+ 1.87	27.9+ 4.62	28.0+4.51
ІН	51.5+ 5.24	32.8+ 3.12	51.3+ 6.22	51.3+6.08

скорочення:

1. ΔX - варіаційний розмах кардіоритма, Амо - амплітуда Моди кардіоритма, КВ - коефіцієнт варіації кардіоритма, ІН - індекс напруги

Зменшення величини ІН вказує на підвищення адаптації, спортсменів до тренувальних навантажень (1). З інших показників в результаті аналізу можна виділити тенденцію до зменшення коефіцієнта варіації, ступеня дихальної аритмії і асиметрії. Незважаючи на їх малу середнє групову інформативність дані показники можуть бути використані при індивідуальному аналізі даних.

Проведені дослідження показали, що у спортсменів експериментальної групи на тлі пролонгованої дії ЕОЛ спостерігається тенденція до поліпшення змагальної діяльності в порівнянні з вихідним станом показників витривалості, сили і швидкості переміщення на полі. Так, ефективність кидків з ближніх і середніх дистанцій зросла з 46,4% до 48,5%; штрафних кидків з 68,6% до 74,2%. Збільшилися також показники підбору м’яча, перехоплень і кількості набраних за гру очок (з 74,0 до 83,4). У спортсменів контрольної групи зазначені показники в цілому залишилися на колишньому рівні.

Таблиця 2. Співвідношення тактичних та технічних помилок, у гандболістів в середньому за гру ( n = 24 ).

Помилки	Тактичні		Техничні			Всього
	M+m	%	M+m	%		M	%
До дії ЭОЛ
В нападі	26.1+3.3	42.83	8.3+0.75		13.52	34.6	56.35
В захисті	23.8+2.1	38.76	3.0+0.26		4.89	26.8	43.65
Всього	50.1+3.3	81.59	11.3+0.26		18.4	61.4	100
Після дії ЭОЛ
В нападі	23.4+1.9	42.24	7.8+0.68	14.07		31.2	56.31
В захисті	21.3+1.8	38.45	2.9+0.19	5.23		24.2	43.68
Всього	44.7+3.7	80.68	10.7+0.8	19.31		55.4	100

Отримані результати дозволяє констатувати достатній ступінь їх ідентичності, що дає підставу для проведення об'єктивного експерименту.

Обговорення. Наші дослідження дають можливість припускати, що адаптація до навантаження ССС на тлі пролонгованого застосування ЕОЛ змінює її регуляцію по парасимпатичному типу. Як видно з результатів ігрової діяльності ці зміни регуляції носять оптимізує характер, стабілізують ЦНС спортсмена на більш високому рівні, згладжування балансу в збудження і гальмування, спостерігається консолідації функціональних можливостей серця.

Висновки:

1. Пролонговане, протягом 30 днів, вдихання ЕОЛ у гандболістів покращує адаптацію до тренувальних і змагальних навантажень.

2. Ігрова діяльність, на фоні накопичення ЕОЛ, характеризується поліпшенням точності, диференціювання і рухливості.

3. Зміна регуляції ССС при адаптації до навантажень спостерігається по парасимпатичному (більш економічному) типу.

Література

1. Баевский Р.М., Черникова А.Г. Оценка адаптпционногориска в системе донозологического контроля. Российский физиологический журнал, 2014.-N 10.-С.1180-1194.

2. Бондаренко А.С., Резник С.Р., Мещеряков А.А. Иммуностимулирующие и иммунодепрессивные свойства экстрактов и эфирных масел из лекарственных растений.- В кн.: VIII-е совещание по проблеме фитонцидов. тез. докладов, К., "Наукова думка", 1979. - С. 94-95.

3. Латышкевич Л.А., Фойгт В.В., и др. Структура и оптимальные параметры атакующей деятельности гандбольных команд высокой квалификации. //Управление подготовкой спортсменов высокой квалификации в спортивных играх. - К.: КГИФК, 1989 - С. 38-61

4. Медведев В.В. Психологические основы тактической подготовки спортсмена. М.: ГЦОЛИФК, 1987. - С.25.

5. Пролонгированное применение эфирного масла лаванды для коррекции функционального состояния спортсменов в условиях учебно-тренировочного процесса. Ткачук В.Г., Битко С.Н. / Материалы научно-практической конференции проблемы адаптации в спорте. Одесса, 1990. - С. 137.

6. Родионов А.В., Воропай В.И. Психологические основы подготовки гандболистов. - Киев: "Здоров’я", 1989. - С. 132.

7. Рощина В.Д. Возможные механизмы действия фитонцидов, УП совещание по проблеме фитонцидов. К., "Наукова думка", 1979. - С. 83-84.

8. Чертова М.В., Фойгт В.В. Характеристика факторов обеспечивающих эффективную игровую деятельности гандболистов высокой квалификации. //Подготовка спортсменов высокой квалификации в спортивных играх. - К.: КГИФК, 1982 - С. 41-48