Будівництво і архітектура/2.Дизайн міської та ландшафтної архітектури.

Ковальський В.П., Лисій Г.І.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Ландшафтний дизайн прилеглої території дошкільних навчальних закладів

Територія, прилегла до дошкільних навчальних закладів, повинна бути безпечною для малюків, сприяти гарному відпочинку і правильному розвитку. Сприяти цьому в першу чергу повинен правильно сформований ландшафт закладу. Вхід на ділянку бажано створювати в зоні головного фасаду неподалік від стоянки громадського транспорту. Групові приміщення повинні мати взаємозв’язок з ігровими майданчиками. Будинки розташовуються не ближче 25 м від червоної лінії [1].

Озеленення ділянки – основа створення оздоровчих умов для дітей. Особливе значення відсоток озеленення має в умовах міста, де зелені насадження беруть участь у створенні необхідного мікроклімату, впливаючи безпосередньо на температуру повітря, його вологість, сонячну радіацію, а також послаблюють вплив шкідливих факторів міського середовища на дитячий організм. По периметру земельної ділянки дошкільного навчального закладу слід передбачити захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менш ніж 1,5 м, а з боку вулиць – не менш ніж 3 м. Ширина проїздів навколо дитячого садка повинна бути не менш ніж 3,5 м.

Розміри дошкільних навчальних закладів приймають з норми при місткості до 100 осіб 40 м²∙люд., 100-150 осіб 35 м²∙люд., при місткості більше 500 осіб 30 м²∙люд [2].

Майданчики для занять дітей ізолюють один від одного щільними живоплотами, вільно розміщеними деревами повинні затіняти протягом всього дня частину майданчика, але при цьому не затіняти будинок дитячого садка. Дерева висаджують не ближче 5 м від будівлі, 2 м від підземних комунікацій, 10 м від краю дороги. Захисні смуги формують по периметру території завширшки 3,5-5 м з одного, двох рядів дерев з інтервалом 4-5 м, які доповнені живоплотом.

Групові ділянки також відокремлюють одна від одної стриженими живоплотами завширшки 1-1,2 м, для проїздів і тротуарів 5-6 м з одного ряду дерев і живоплоту з двох сторін.

Перед головним входом квітники у вигляді рабаток і клумб в садовій частині на фоні газону створюють із низьких рослин квітникові плями. Займають від 1 до 1,5 % території. Щоб надати дітям трудові навички створюють мініатюрні городи-ягідники з розрахунком 0,5 м²∙люд.(рис. 1).

Рисунок 1. Город-ягідник

Для дітей дошкільного віку створюють тематичні та спеціалізовані майданчики розміром 220 м², вони можуть бути транспортні для правил дорожнього руху, театральні та пригодницькі. Особливе місце відводиться для спеціалізованих, біологічних, студійних, всіх їх об’єднують системою озеленення, яка для кожної групи майданчиків передбачені свої прийоми та елементи озеленення: стрижені стіни та бордюри, перголи, альтанки.

Плануючи озеленення ділянки, потрібно продумати добір деревних рослин, насамперед, найпоширеніших у даній місцевості. Вони повинні бути різноманітні за висотою, формою крони, строкам цвітіння. Групи дерев і чагарників можна розміщувати на газонах, місцях перетинання доріжок, біля майданчиків, басейнів та в інших місцях, які потребують затінення. Бажано мати алеї, обсаджені деревами.

При формуванні зелених насаджень для ділянки дитячих дошкільних закладів враховують наступні особливості: масштабність, декоративність і корисні властивості. Масштабність проявляється у використанні дерев другої і третьої величини. Дерева першої величини – дуб решітчастий, каштан звичайний, липа дрібнолиста, береза бородавчаста, використовуються в обмеженій кількості. На великих територіях можливе також додаткове введення хвойних дерев таких, як піхта, ялина і декоративних видів кленів.

Для архітектора-дизайнера важливим є взаємозв`язок внутрішнього і зовнішнього простору, який проявляється у влаштуванні внутрішніх двориків, що використовуються як "світлові кишені" для освітлення приміщень, а також як ігрові майданчики. При цьому архітектурно-ландшафтна організація зовнішнього простору є продовженням внутрішнього. У зв`язку з цим передбачається: створення групових майданчиків і загальних міжгрупових; зони для занять на свіжому повітрі чи у зимовому саду. Важливого значення набувають території для поглиблення пізнання при безпосередньому спілкуванні дитини з природним середовищем, зміцнення здоров`я та інтелектуального розвитку. Це має стати основною метою при організації благоустрою територій дитячих дошкільних закладів [3].

Література:

1. Кадурина А.О. Оптимизация поиска архитектурно-художественного образа детского сада // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. за ред. В.Я. Даниленка. - Харків: ХДАДМ, 2004. - №7. – С. 166-173.

2. Ковальський В.П., Лисій Г. І. Особливості планувальних рішень дитячих дошкільних закладів // Науково-технічний збірник №2-Вінниця 2016.-С.85-88

3. Пиндик К. Малі архітектурні форми, їх переваги і недоліки (на прикладі міста Вінниці) // Вісник науково-методичних досліджень Вінницького гумонітарно-педагогічного коледжу/ Вінниця: Вінницька міська друкарня,2015.- Випуск 2 (16).- 113с.