к.б.н. Матвійчук О.А., Варварук Л.Ю., Півторак А.М., Пльонсак І.А., Слубська Г.Ф.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського (Україна)

Еколого-біотопічні групи гніздових птахів Згарського загальнозоологічного заказника

Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Згарський» простягається уздовж р. Згар (права притока р. Південний Буг) на площі 3018,7га [1]. Територія об’єкту займає частини Літинського та Жмеринського районів Вінницької області.

Поєднання великих площ штучних водойм, сформованих на місці покинутих кар’єрів торфовидобувного комбінату, заболочених і узбережь річища Згару, мішаних лісових масивів та прилеглих агроценозів створюють сприятливі умови для гніздування цілої низки видів птахів. У позагніздовий завдяки мозаїчності біотопічної структури, на території заказника зустрічаються як представники транзитної для Вінниччини орнітофауни, так і зимуючі птахи.

Результати моніторингу видової структури авіфауни заказника «Згарський» дозволять своєчасно виявити негативні чинники та розробити систему спеціальних заходів спрямованих на нівелювання їх дії. Особливо важливим є ґрунтовне вивчення гніздової орнітофауни території, характеру топічних зв’язків осілих та гніздових і перелітних птахів.

У ході польових досліджень, здійснених упродовж всіх сезонів 2012-2017 років у межах загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Згарський» було виявлено 135 видів птахів, об’єднаних до 91 роду, 41 родини і 17 рядів.

Усіх виявлених птахів можна поділити на групи за характером використання території заказника (рис. 1). Так, гніздових і перелітних птахів, які використовують стації заказника лише під час репродуктивного періоду, а по його завершенні мігрують до місць зимівель, виявлено 75 видів (55,6%). Через їх домінування у видовій структурі об’єкту, упродовж року стає добре помітною ротація складу птахів, адже зимова авіфауна наповнюється іншими видами. Причиною є те, що більшість птахів заказника є навколоводними і водоплавними, а відтак у період льодоставу змушені залишати його територію.

Рис.1. Орнітофауна заказника «Згарський» за характером перебування на території (у%).

Проте, мозаїчність ландшафтної структури території створює умови для перебування у її межах інших екологічних груп птахів (рис. 1). Завдяки цьому, згідно результатів наших спостережень, межі Згарського заказника заселяє 34 види осілих птахів (25,2%); під час міграцій виявлено 20 видів транзитних птахів (14,8%) та 5 видів (3,7%) – зимуючих. Нарешті нами було зафіксовано заліт 1 виду (0,7%) – мартина малого Larus minutus Pallas, 1776.

Відомо, що птахи достатньо тісно пов’язані з середовищем. Для полювання, водопою, відпочинку та гніздування вони обирають специфічні стації з певними, нерідко, чітко вираженими характеристиками.

Попри значне різноманіття орнітофауни загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Згарський», осілих та гніздових птахів, які його заселяють можна поділити на 8 основних еколого-біотопічних груп (рис. 2).

Як виявили результати наших спостережень, на території об’єкту найбільше кроногніздових птахів, тобто тих, які для гніздування використовують крони дерев та чагарників, заростей кропиви тощо – 35 видів (32,1%). Це, зокрема, Phalacrocorax carbo (Linnaeus, 1758), більшість представників родин Ciconiidae, Accipitridae, а також усі Columbiformes, Strigiformes, більшість Passeriformes (усі представники родин Laniidae та Corvidae, більшість Sylviidae, Muscicapidae та Fringillidae).

Рис. 2. Еколого-біотопічні групи птахів заказника «Згарський» (у %).

Оскільки заплава р. Згар представлена переважно відкритими стаціями, чималою також є кількість наземногніздових птахів – 27 видів (24,8%). До них належать птахи, які споруджують свої гнізда на луках, пасовищах, відмілинах ставів та старицях (рис. 2). Такими є усі представники родини Anatidae, Circus aeruginosus (Linnaeus, 1758), Galliformes, більшість Gruiformes, Charadriiformes (усіх кулики, окремі Laridae), Caprimulgus europaeus Linnaeus, 1758, а також деякі Passeriformes. Серед останніх, гніздують на землі усі представники родин Alaudidae, Motacillidae, Emberizidae, окремі Sylviidae та Muscicapidae.

З водоймами також пов’язані підвісногніздові птахи, які використовують для гніздування стебла очерету, рогозу та інших навколоводних вищих рослин (12 видів, 11%), а також ті, що гніздують на плаваючих купинах (11 видів, 10,1%). Дану групу формують здебільшого навколоводні птахи родин Ardeidae, Rallidae, а також окремих горобцеподібних з родин Sylviidae і Paradoxornithidae.

Наявність відслонень порід та глинистих і піщаних кар’єрів приваблює на гніздування норогніздових птахів (5 видів, 4,6%) та петрофілів (4 види, 3,7%). Перших представляють Upupa epops Linnaeus, 1758, Alcedo atthis (Linnaeus, 1758), Merops apiaster Linnaeus, 1758, Riparia riparia (Linnaeus, 1758), та Passer montanus (Linnaeus, 1758). Петрофіли заказника – Hirundo rustica Linnaeus, 1758, Delichon urbica (Linnaeus, 1758), Passer domesticus (Linnaeus, 1758) та Apus apus (Linnaeus, 1758).

Лісові масиви, що прилягають до заплави р. Згар із стиглим лісостаном використовують для гніздування дуплогніздові птахи (14 видів, 12,8%). Це, зокрема, усі Piciformes та окремі Passeriformes: Sturnus vulgaris Linnaeus, 1758 та майже усі представники родини Paridae (рис. 2).

В орнітофауні дослідженої території виявлений також один вид (0,9%), для якого притаманний гніздовий паразитизм – Cuculus canorus Linnaeus, 1758.

Зауважимо, однак, що така класифікація є доволі умовною. Наприклад, усі обстежені у заказнику колонії сірої чаплі були влаштовані на заломах очерету, проте чимало колоніальних поселень цього птаха в інших регіонах Вінниччини, розміщувались у кронах дерев, або чагарників [2].

Загалом, авіфауна загальнозоологічного заказника «Згарський» відзначається різноманітністю топічних зв’язків, як у репродуктивний період, так і упродовж решти сезонів року, що пов’язано з мозаїчністю ландшафтної структури території.

Література

1. Заповідні об’єкти Вінниччини / [Яворська О.Г., Українець І.І., Романчук В.Л.]; Під ред. О.Г. Яворської. – Вінниця: Велес, 2005. – 104с.

2. Матвійчук О.А. Колоніальні чаплеві (Ardeidae) Вінницького Побужжя / О.А. Матвійчук, В.В. Серебряков // Питання біоіндикації та екології. – 2008. – Вип. 13. – № 1. – С. 113-119.