Экономические науки /
10.Экономика предприятия
Котелевець Д. О.
Запорізький
національний університет, Україна
Характеристика
складових забезпечення конкурентоспроможності підприємств з перероблення
сільськогосподарської продукції
З метою дослідження механізму управління конкурентоспроможністю переробних підприємств слід уточнити складові компоненти, які формують модель конкурентного потенціалу господарюючого суб’єкта. Економічна література містить різні наукові погляди у виділенні структурних елементів досліджуваної категорії.Адекватна сучасним реаліям аргументація структурних елементів конкурентного потенціалу підприємств з перероблення сільськогосподарської продукції має важливе значення для удосконалення методики аналізу і цілеспрямованого управління конкурентоспроможністю переробного підприємства.Ми вважаємо, що структура конкурентного потенціалу є багатовимірною, визначається і характеризується цілою сукупністю соціально-економічних критеріїв, які відображають матеріальну та нематеріальну сфери потенціалу і ефективність його використання. Визначення складових конкурентного потенціалу переробних підприємств передбачає врахування галузевої специфіки господарюючого суб’єкта.Загострення політичної ситуації і економічна криза призвели до значного зростання конкуренції на продовольчому ринку, зниження обсягів державної підтримки підприємств АПК, порушення нормальних взаємовідносин сільськогосподарських виробників з переробними підприємствами і організаціями сфери послуг. Дані процеси зажадали зміни фінансової та інвестиційної політики сільськогосподарських підприємств, визначили необхідність впровадження в господарську діяльність процесів переробки сільськогосподарської продукції, її обробки і підготовки для реалізації.В таких умовах об’єктивно зростає значення гармонійного поєднання використовуваних в сільськогосподарському виробництві факторів виробництва - землі, праці, капіталу, живих організмів, інформації, інновацій. Сукупність перерахованих факторів поряд з діловими якостями управлінського апарату і інструментами управління створює в цілому величину конкурентного потенціалу сільськогосподарського підприємства, структура якого багато в чому зумовлена різноманітними об’єктивними зовнішніми умовами господарювання: географічними, природними, макроекономічними, соціальними та іншими.Природною основою сільськогосподарського виробництва є земельні ресурси, обсяг, і якісний стан яких можуть визначати рівень земельного потенціалу сільськогосподарського підприємства як одного зі складових виробничого потенціалу.На сучасному етапі проявляється така соціально-економічна особливість агропромислового сектора, що характеризується поєднанням сільського і міського способу життя, відмінністю менталітету, культурних особливостей, які визначають переваги людей, зайнятих в цьому секторі.Все це визначає ті об’єктивні тенденції, які складаються в формуванні трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства як складової конкурентного, обмежують можливості його розвитку, обумовлюють дефіцит трудових ресурсів в аграрній сфері. Відсутність грамотної соціальної політики держави щодо розвитку сільських територій, міграція трудових ресурсів, низькі доходи в сфері сільськогосподарського виробництва обумовлюють виникнення на підприємствах АПК хронічної нестачі висококваліфікованих кадрів, підвищення середнього трудового віку працівників, зниження мотивації праці і погіршення його умов. В умовах, що склалися, трудовий потенціал конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств виступає найважливішим фактором, що стримує розвиток виробництва, і вимагає розробки чіткої і зрозумілої системи управління трудовими ресурсами на всіх рівнях господарюючих суб’єктів у сфері сільського господарства.Рівень організації сільськогосподарського процесу багато в чому визначається здатністю управлінського апарату забезпечити адаптацію сформованого виробничого потенціалу до створення планованих обсягів валової продукції сільського господарства; підвищення продуктивності основних факторів виробництва; ефективному використанню фінансових ресурсів.Здатність сільськогосподарського підприємства удосконалювати і розвивати свій фінансовий потенціал залежить не тільки від сумлінності та професійної підготовки працівників обліково-аналітичних, економічних і фінансових служб, а й від їх фінансового менталітету, професіоналізму, що виражається в грамотному розумінні необхідності і доцільності застосування адекватних фінансових інструментів управління. На рівень фінансового потенціалу впливають склад і структура капіталу, методи і форми кредитування бізнесу, фінансова політика підприємства. Оптимізація перерахованих факторів фінансового потенціалу як інструментів вирішення поточних завдань і досягнення стратегічних цілей розвитку виступає першорядним завданням менеджерів підприємства.Таким чином, особливість конкурентного потенціалу підприємства полягає в тому, що це динамічна багатолика і багатокритеріальна характеристика його життєвого стану. Конкурентний потенціал сільськогосподарського підприємства перебуває в безперервному русі, видозмінюючись під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Література:
1.
Дацій
О. І. Формування національної інноваційної моделі розвитку сільського
господарства України / О.І. Дацій // АгроСвіт. – 2008. – № 15. – С. 2–5.
2.
Дерев’янко
О. Основні напрями системного трансформування харчової промисловості України /
О. Дерев’янко // Економіка України. – 2009. – №1. – С. 45–50.
3.
Жигало
В.С. Виробництво зернових та олійних культур в Україні проблеми та перспективи
в умовах світової продовольчої кризи / В. С. Жигадло,
О. В. Сікачина О.В.: за ред. В. Артюшина.
– К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН. – 2008. – 44 с.
4.
Зотова
Є. В. Економічна сутність конкурентоспроможності підприємства / Є. В. Зотова //
Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 4. – С. 35–37.
5.
Іванов
Ю.Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та розвиток [Текст]:
моногр. / Ю. Б. Іванов, П.А. Орлов, О.Ю. Іванова. -
Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. - 352с.
6.
Кваско
А.В. Формування конкурентоспроможного потенціалу підприємства / А. В. Кваско // Інтелект XXI . – 2013. – № 1-2. – С. 114-121.