Экономические науки/ 13. Региональная экономика

Абрамов В. В.

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДНИХ ТЕРИТОРІЯХ Харківщини

 

Природні території й розташовані на них об'єкти природного походження є в цей час основним ресурсом розвитку сфери туристсько-рекреаційних і найбільш перспективним напрямком підвищення ефективності функціонування туристсько-рекреаційних комплексів за рахунок розширення спектра пропонованих послуг і формування унікальних турпродуктів. При цьому, найбільш раціональною формою використання потенціалу природних об'єктів є туристсько-екскурсійне обслуговування, оскільки тільки цей вид туристсько-рекреаційної діяльності дозволяє регулювати й строго контролювати процес знаходження екскурсанта в природному середовищі без завдання збитків для останньої, а також дозволяє зосереджувати увагу на конкретних об'єктах показу, максимально повно використовуючи його потенціал [1]. У цьому зв'язку безсумнівну актуальність набувають теоретичні і практичні дослідження, пов'язані з залученням та ефективним використанням природних територій і природних об'єктів в процеси туристсько-екскурсійного користування.

Територіальним проблемам розвитку туризму та рекреації приділялася основна увага у вітчизняних наукових колах. Це, насамперед, Е. О. Котляров, М. С. Мироненко, B. C. Преображенський, І. Т. Твєрдохлєбов тощо. При цьому внесок цього сектору в економіку держави розглядався з позицій відновлення працездатності населення й відповідному підвищенні продуктивності праці. Однак це не було відмінною рисою економіки туризму в нашій країні. Навіть у цей час, як відзначають науковці, туризм, коли він розглядається як галузь, рідко вдостоюється такої уваги з боку суспільства, що відповідає його частці в економічній діяльності [2]. З одного боку, це пояснюється історично сформованою перевагою виробничих галузей над сферою обслуговування, яка забезпечує економічну міць держави, з іншого боку – очевидною складністю виділення туризму як окремої галузі невиробничої сфери.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що в цей час розвиток туристсько-екскурсійної діяльності на природних територіях і об'єктах природного походження прямо залежить від розвитку туризму в даному регіоні в цілому, оскільки саме туристи є основними споживачами екскурсійних послуг даного сегмента (на місцевому рівні найбільш привабливими щодо цього  є проведення пікніків і відпочинок вихідного дня). З іншого боку, саме розвиток екскурсійної діяльності й розширення числа об'єктів показу дозволяє різноманітити перебування туриста й впливає на його враження від поїздки [3], що, у свою чергу підвищує привабливість і конкурентоспроможність регіону на ринку туристських послуг у цілому, насамперед, за рахунок формування стійкої пропозиції протягом  усього року.

Аналіз результатів функціонування підприємств сфери ексурсійно-туристських послуг в Україні й Харківській області показує, що споживання ексурсійно-туристських послуг не має тенденцій росту відносно  питомої ваги в загальному обсязі платних послуг [4]. Це можна пояснити досить низьким місцем екскурсійних послуг у структурі потреб туриста на відпочинку, а також малою сукупною купівельною спроможністю, у результаті чого споживаються основні послуги, що становлять ціль поїздки, а додаткові залишаються вторинними й незатребуваними.

Як показують проведені дослідження, туристсько-екскурсійне обслуговування в структурі сукупного туристсько-рекреаційного продукту є затребуваним, однак якість надаваних послуг не виправдує очікування. При цьому в активному користуванні перебуває незначне число найбільш популярних об'єктів показу природного походження (не більше 20 – 30 об'єктів з 224).

Проаналізований характер туристсько-екскурсійного обслуговування на 14 найбільш популярних екскурсійних об'єктах природного походження Харківської області. У результаті розроблені рекомендації з розвитку туристсько-екскурсійної діяльності, що охоплюють первісний етап роботи - приведення стану об'єктів у відповідність із природоохоронними нормами й вимогами технологій обслуговування екскурсантів у природних умовах.

Таким чином, можна затверджувати, що проведене дослідження має значну теоретичну й практичну значимість і може бути використане як  обґрунтування стратегічних дій по підвищенню ефективності використання природного потенціалу Харківської області з метою організації туристсько-екскурсійної діяльності. У результаті можливе одержання якісне нових результатів в області організації туристсько-екскурсійного обслуговування, керування туристсько-екскурсійною діяльністю, оптимізації природокористування. Це, у свою чергу, приведе до росту ефективності функціонування комплексу в цілому, підвищення його привабливості й конкурентоспроможності на вітчизняному й світовому ринках туристсько-рекреаційних послуг.

 

Література

1.                Луців Н.Г. Принципи та інструменти економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів (на прикладі Львівської області): автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.06 / Н. Г. Луців ; Нац. лісотехн. ун-т України. — Л., 2007. — 19 с.

2.                Дубенюк Я.А. Розвиток світового ринку туристичних послуг: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.02 / Я.А. Дубенюк ; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2008. – 20 с.

3.                Альтгайм Л. Б. Основне значення та принципи організації екскурсійних послуг / Л. Б. Альтгайм // Вісник Хмельницького національного університету. – 2016. - № 6. - Т. 1. - С. 215 – 219.

4.                Статистичній збірник «Україна в цифрах 2015» / Державний комітет статистики України / за ред. І.М. Жук. – К. : Держаналітінформ, 2016. – 239 с.