Экономические
науки/ 13. Региональная экономика
Абрамов В. В.
Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Харківщини
Природні території й розташовані на них
об'єкти природного походження є в цей час основним ресурсом розвитку сфери
туристсько-рекреаційних і найбільш перспективним напрямком підвищення
ефективності функціонування туристсько-рекреаційних комплексів за рахунок
розширення спектра пропонованих послуг і формування унікальних турпродуктів.
При цьому, найбільш раціональною формою використання потенціалу природних
об'єктів є туристсько-екскурсійне обслуговування, оскільки тільки цей вид
туристсько-рекреаційної діяльності дозволяє регулювати й строго контролювати
процес знаходження екскурсанта в природному середовищі без завдання збитків для
останньої, а також дозволяє зосереджувати увагу на конкретних об'єктах показу,
максимально повно використовуючи його потенціал [1]. У цьому зв'язку безсумнівну
актуальність набувають теоретичні і практичні дослідження, пов'язані з
залученням та ефективним використанням природних територій і природних об'єктів
в процеси туристсько-екскурсійного користування.
Територіальним проблемам розвитку туризму
та рекреації приділялася основна увага у вітчизняних наукових колах. Це,
насамперед, Е. О. Котляров, М. С. Мироненко, B. C. Преображенський, І. Т. Твєрдохлєбов тощо.
При цьому внесок цього сектору в економіку держави розглядався з позицій
відновлення працездатності населення й відповідному підвищенні продуктивності
праці. Однак це не було відмінною рисою економіки туризму в нашій країні.
Навіть у цей час, як відзначають науковці, туризм, коли він розглядається як
галузь, рідко вдостоюється такої уваги з боку суспільства, що відповідає його
частці в економічній діяльності [2]. З одного боку, це пояснюється історично
сформованою перевагою виробничих галузей над сферою обслуговування, яка
забезпечує економічну міць держави, з іншого боку – очевидною складністю
виділення туризму як окремої галузі невиробничої сфери.
Проведене дослідження дозволяє
стверджувати, що в цей час розвиток туристсько-екскурсійної діяльності на
природних територіях і об'єктах природного походження прямо залежить від
розвитку туризму в даному регіоні в цілому, оскільки саме туристи є основними
споживачами екскурсійних послуг даного сегмента (на місцевому рівні найбільш
привабливими щодо цього є проведення
пікніків і відпочинок вихідного дня). З іншого боку, саме розвиток екскурсійної
діяльності й розширення числа об'єктів показу дозволяє різноманітити
перебування туриста й впливає на його враження від поїздки [3], що, у свою
чергу підвищує привабливість і конкурентоспроможність регіону на ринку
туристських послуг у цілому, насамперед, за рахунок формування стійкої
пропозиції протягом усього року.
Аналіз результатів функціонування
підприємств сфери ексурсійно-туристських послуг в Україні й Харківській області
показує, що споживання ексурсійно-туристських послуг не має тенденцій росту
відносно питомої ваги в загальному
обсязі платних послуг [4]. Це можна пояснити досить низьким місцем екскурсійних
послуг у структурі потреб туриста на відпочинку, а також малою сукупною
купівельною спроможністю, у результаті чого споживаються основні послуги, що
становлять ціль поїздки, а додаткові залишаються вторинними й незатребуваними.
Як показують проведені дослідження,
туристсько-екскурсійне обслуговування в структурі сукупного
туристсько-рекреаційного продукту є затребуваним, однак якість надаваних послуг
не виправдує очікування. При цьому в активному користуванні перебуває незначне
число найбільш популярних об'єктів показу природного походження (не більше 20 –
30 об'єктів з 224).
Проаналізований характер
туристсько-екскурсійного обслуговування на 14 найбільш популярних екскурсійних
об'єктах природного походження Харківської області. У результаті розроблені
рекомендації з розвитку туристсько-екскурсійної діяльності, що охоплюють
первісний етап роботи - приведення стану об'єктів у відповідність із
природоохоронними нормами й вимогами технологій обслуговування екскурсантів у
природних умовах.
Таким чином, можна затверджувати, що
проведене дослідження має значну теоретичну й практичну значимість і може бути
використане як обґрунтування
стратегічних дій по підвищенню ефективності використання природного потенціалу
Харківської області з метою організації туристсько-екскурсійної діяльності. У
результаті можливе одержання якісне нових результатів в області організації
туристсько-екскурсійного обслуговування, керування туристсько-екскурсійною
діяльністю, оптимізації природокористування. Це, у свою чергу, приведе до росту
ефективності функціонування комплексу в цілому, підвищення його привабливості й
конкурентоспроможності на вітчизняному й світовому ринках
туристсько-рекреаційних послуг.
Література
1.
Луців Н.Г. Принципи та інструменти економічного
стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів (на
прикладі Львівської області): автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.06 / Н. Г.
Луців ; Нац. лісотехн. ун-т України. — Л., 2007. — 19 с.
2.
Дубенюк Я.А. Розвиток світового ринку
туристичних послуг: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.02 / Я.А. Дубенюк ;
Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2008. – 20 с.
3.
Альтгайм Л. Б. Основне значення та принципи організації екскурсійних послуг
/ Л. Б. Альтгайм // Вісник Хмельницького національного університету. – 2016. - №
6. - Т. 1. - С. 215 – 219.
4.
Статистичній збірник «Україна в цифрах 2015» / Державний комітет статистики
України / за ред. І.М. Жук. – К. : Держаналітінформ, 2016. – 239 с.