Экономические науки/ 15. Государственное регулирование экономики

К.е.н. Гладченко А. Ю.

докторант, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського

Темпаральність сучасних концепцій економічної рівноваги

В період інтенсифікації новітніх ефектів глобалізації світогосподарських зв'язків ті країни, що демонструють економічну рівновагу, менше страждають від фінансових криз, геоекономічних війн, інтеграційного тиску та інших проявів зовнішніх загроз нестабільності. Однак таких країн вкрай мало і результати їх економічних рішень які ведуть до економічної рівноваги скоріше можна вважати випадковістю ніж закономірністю, це підтверджується нещодавніми регіональними кризами які переросли в глобальне явище під час якого лише не багато країн змогли утримати економіку від дестабілізації. Турбулентний розвиток світового господарства і міжнародних економічних відносин свідчить, що наявні теоретичні опрацювання щодо пояснення економічної рівноваги не дозволяють вирішити новітні емпіричні структурні проблеми розвитку в країнах не залежно від ступеня економічного розвитку. Але досягнення економічної рівноваги, є актуальним як ніколи з причин наростання взаємозалежності національних економік та збільшення амплітуди коливань різного роду явищ економічної нестабільності. Не варто забувати, що світ вже стикався з такого роду явищами. У певний період індустріальна суспільно-економічна формація витісняючи застарілий аграрний устрій почала неконтрольований ріст який призвів до того, що в історії називається великою депресією яка тривала не менше семи років і супроводжувалася важкими потрясіннями не тільки для США, але і більшості країн світу. На нашу думку сучасний світ переживає ще одну трансформацію економічної парадигми яка обумовлена інформатизацією і транснаціоналізацією господарської діяльності. Тому дослідження даної проблематики несе значний інтерес і практичну значимість. Світова економічна криза 30-х роках XX ст. завдала важкого удару по центральній концепції неокласиків про стихійне ринкове регулювання та рівновагу капіталістичної економіки, яке відкидає державне втручання. В нових умовах існування великих монопольних гігантів вільне підприємництво призводить ринкову економіку до краху. Тим не менш, після другої світової війни неокласична школа почала відроджуватися. Представники неокласиків вказували на суперечності регулювання економіки за кейнсіанською логікою, та наполягали на тому, що соціалістична економіка менш ефективна, ніж ринок, хоча останній не ідеальний, але його краще регулювати з допомогою політичного, а не економічного втручання. Відродження неокласичної школи відбулося завдяки дослідженням в області теорій економічного зростання, основоположниками якої були Джеймс Едуард Мід та Роберт Солоу. Однак поглядів на проблеми досягнення економічної рівноваги в роботах даних науковців не має, тому слід вказати на не перспективність подальшого розвитку неокласичного підходу в систематизації концепцій економічної рівноваги.

Таким чином, аналіз класичних і сучасних теорій економічної рівноваги дає можливість стверджувати, що сучасна система регулюється на основі монетаристських та кейнсіанських концепцій. Вплив цих теорій знаходить своє місце у створенні монетарної і фіскальної політик. Кейнсіанці і неокейнсиаці розвивають у поглиблюють фіскальні методи досягнення рівноваги, монетаристи зосередилися на розробці нових монетарних підходів до досягненню економічної рівноваги. Однак, на нашу думку, на сьогоднішній день сформувалися ряд тенденцій які не можуть регулюватися ні монетаристською ні кейнсіанської ні якоюсь іншою концепцією досягнення економічної рівноваги. Пояснення цієї тези ґрунтуються на інформатизації, транснаціоналізації, інституціоналізації та інших складових процесу глобалізації. Яким чином можна впоратися з відтоком капіталу з країни яка демонструє негативні тенденції в досягненні рівноваги якщо з появою Інтернету та інших феноменів 21 століття, держава не може вплинути навіть на кількість грошей в економічній системі? Яскравим прикладом може слугувати нинішня Україна кінця 2014 року, коли всі спроби держави стримати курс гривні закінчуються лише черговою хвилею купівлі населенням іноземних валют або електронних грошей. Також слід окремо відзначити ефективність фіскальної політики де при кожному підвищенні податкових ставок підприємства просто перереєстровуються в офшорні зони. Таким чином вище викладені авторські узагальнення свідчать про те, що для індустріальної суспільно-економічної формації існуючі методологічні концепції мали значну користь, але в нових умовах позиціонування як національних економічних систем так і глобальної системи в цілому існують механізми й інституції є не досить ефективними і не спрацьовують при формуванні економічної рівноваги.