Шмиголь Н.М., д.е. н., професор

Власова Д.С., магістр першого року навчання

Запорізький національний університет, Україна

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ ТА ДЕРЖАВИ

В РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЦІНИ

Трансформація підходів до вдосконалення державного регулювання ціноутворення передбачає зміну механізму реалізації соціальної функції ціни. У чинному механізмі соціальна відповідальність за рівень ціни і її зміна покладена на державу.

Для таких цілей держава використовує безліч важелів: встановлення різного роду пільг, дотацій і субсидій, формування фондів соціального розвитку, декларування цін, використовує цінові важелі і інші економічні інструменти, в першу чергу, для соціального захисту населення. Виробники, не маючи можливості впливати на порядок оподаткування і розмір податкових платежів, які виступають одним з елементів ціни на реалізовану продукцію, використовують інші способи управління елементами ціни. У свою чергу, реалізація соціальної функції ціни для торгових організацій може проявлятися в рамках регулювання розміру торговельної надбавки.[1]

Основним способом, яким користується держава при реалізації соціальної функції ціни, є регулювання цін не тільки за допомогою встановлення переліку соціально значущих товарів, обов'язкового асортиментного переліку, а й через забезпечення обґрунтованості розміру ціни з урахуванням споживчого вибору, чинного етапу розвитку економічної моделі.

Особливу значущість в системі державного регулювання займає, що і повинно залишитися за державою, встановлення переліку соціально значущих товарів, за яким регулюються ціни і торгові надбавки. Велика кількість товарів, яку включено до переліку соціально значущих товарів, призвело до того, що основна маса товарів, що купуються населенням, зведена до соціально значущих, за якими штучно встановлені обмеження по зміні ціни.

Широкий перелік соціально значущих товарів не відповідає завданням ринкового ціноутворення, так як виробництво і реалізація соціально значущих товарів за умови їх велику питому вагу в загальному обсязі продажів призвело до зниження можливостей суб'єктами господарювання до зміни цін під впливом ринку, неможливості отримання необхідних для розвитку фінансових результатів.

В даний час йде процес скорочення числа соціально значущих товарів і розміру їх граничних максимальних торговельних надбавок, розробка нових актуальних інструментів регулювання, що дозволяють забезпечити виконання соціальної функції.

Досвід світової спільноти показує, що ціна для бізнесу виступає не тільки як метод стимулювання продажів через знижки та акції, а й як інструмент у вирішенні соціальних програм, зняття протиріч між ринковою економікою і методами ціноутворення, спосіб забезпечення соціальної справедливості в суспільстві.

Обґрунтування механізму реалізації соціальної функції ціни і його застосування на практиці дозволить суспільству і споживачам реально відчути ступінь участі держави і бізнесу в забезпеченні соціальної справедливості в країні.[3]

Способом до вирішення може бути механізм реалізації соціальної функції ціни в умовах лібералізації ціноутворення, що полягає в перерозподілі соціальних зобов'язань між державою і суб'єктами господарювання з питань встановлення економічно обґрунтованих цін.

Основна мета перетворень в умовах подальшої лібералізації ціноутворення - формування ефективно діючої системи ціноутворення, адекватної соціально орієнтованої моделі ринкової економіки, від якої багато в чому залежить розробка і реалізація цілісної системи економічних методів управління господарством, досягнення збалансованості та розвиток ринкових відносин, зростання національного доходу і валової доданої вартості, фінансове оздоровлення та підвищення ефективності господарської діяльності організацій різних форм власності, можливість більш повного задоволення потреб населення

Отже висновком є те, що реалізація соціальної функції ціни в умовах лібералізації ціноутворення за допомогою перерозподілу соціальних зобов'язань між державою і суб'єктами господарювання з питань встановлення економічно обґрунтованих цін дає можливість:

- для держави продовжити процеси лібералізації ціноутворення з урахуванням соціально орієнтованої моделі розвитку ринкової економіки, забезпечити реалізацію соціальної функції ціни усіма суб'єктами ціноутворення, оптимізувати державне регулювання у частині перерозподілу виконання між функціями-регуляторами і функціями - індикаторами, знизити навантаження на державний бюджет, забезпечити обґрунтованість і стабільність цін;

- для суб'єктів господарювання встановити відповідність господарських процесів організації національної моделі соціально орієнтованої ринкової економіки, оцінити ефективність інвестицій в соціальну сферу, збільшити інвестиційну привабливість організації, організувати ефективні партнерські відносини з постачальниками, налагодити хороше корпоративне управління, сформувати ділову репутацію та імідж соціально відповідального бренду, отримати дохід від зростання лояльності клієнтської бази, задоволення очікувань суспільства і споживача;

- для населення переорієнтувати частину вивільнених коштів на задоволення інших потреб, купувати якісні, надійні і безпечні товари і торгові послуги з відповідним рівнем ціни.

Список використаної літератури:

1. Акімова І. Соціальна відповідальність бізнесу : розуміння та впровадження / І. Акімова, А. Марцінків, О. Осінкіна. – К. : Видавн. компанія “КІТ”, 2005. – 41 с.

2. Перегудов С.П. Соціальна відповідальність бізнесу: можливості та межі, М., 2010. - С. 65.

3. Мельник С. Становлення соціально орієнтованого бізнесу в Україні як складова державної соціальної політики / С. Мельник // Україна : аспекти праці. – 2008. – № 5. – С. 32-36

4. Воробей В. “Соціальна відповідальність бізнесу. Українські реалії та перспективи” / В. Воробей, І. Журовська // Інформ.-аналіт. матеріал. – Режим доступу : www.svb.org.ua