Економічні науки/1. Банки і банківська система

Петрів Я.М.

Харківський національний економічний університет

імені Семена Кузнеця

Переваги та недоліки сучасних підходів до оцінювання фінансової стійкості банків

У вітчизняній та зарубіжній практиці існує чимало методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості і надійності банків. Проте існуючі методичні підходи до оцінки фінансової стійкості банку недостатньо структуровані та систематизовані, а кризові явища, які періодично виникають у банківській сфері, вимагають перегляду та порівняльного аналізу методик з метою розроблення напрямів оптимізації процесу оцінювання банківської надійності в умовах нестабільності зовнішнього середовища Проблемою оцінювання фінансової стійкості банків займались і займається значна частина вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, серед них Дзюблюк О. В., Михайлюк Р. В., Крухмаль О. В., Стефанишина А., Святко С. А. та ін.

Метою статті є аналіз основних підходів до оцінки фінансової стійкості банку.

Фінансова стійкість банку – це певна характеристика його стану, за якої він спроможний виконувати свої функції, та яка визначається достатністю та оптимальністю фінансових ресурсів.

Для банків важлива не лише внутрішня оцінка фінансової стійкості, але і порівняння результатів його роботи з результатами роботи інших банків та визначення місця банку в банківській системі. Одним із видів аналізу, що дозволяє отримати комплексну оцінку та порівняти об’єкти оцінки за певними критеріями є рейтинговий аналіз. Сьогодні у світі існує кілька загальноприйнятих методик оцінювання діяльності банків. Їхня особливість полягає в тому, що вони базуються на бально-рейтинговому принципі оцінки. Найпопулярнішою та найпрозорішою методикою оцінки фінансової стійкості банку є методика CAMELS, що використовується американськими органами банківського регулювання та нагляду з 1978 року. Дану методику використовує і НБУ.

Головна перевага системи CAMELS у тому, що вона є стандартизованим методом оцінки банків, у якій рейтинги з кожного показника вказують керівництву банку напрямок необхідних дій щодо їх поліпшення, при цьому зведена оцінка відображає рівень потрібного втручання контролюючих органів [2]. Проте недоліком цієї системи, який був виправлений НБУ, є необхідність використання інформації, яка є банківською таємницею та нечіткість інформаційної моделі, тому що немає жорстко регламентованої системи показників та існує повна невизначеність щодо методики оцінки менеджменту банку.

Також заслуговують на увагу методи оцінювання фінансової стійкості банків провідних європейських країн. Банк Англії, наприклад, аналізує стан банківської системи та прогнозує фінансову стійкість за допомогою методики RATE (Risk Assessment, Tools of Supervision and Evaluation), яка побудована на основі комплексного аналізу ризиків. За цією  методикою аналізуються не лише дані щодо діяльності банків та фінансових компаній, а й низка макроекономічних показників, які характеризують стан грошово-кредитного ринку, платіжного балансу, рівень заощаджень та інвестицій.

Переваги та недоліки інших методик, які також заслуговують на увагу представлені у табл.1.

Таблиця 1

Переваги та недоліки рейтингових методик оцінювання фінансової стійкості

Рейтингова

система

Переваги

Недоліки

 

CAEL

(США)

Більш точні результати, ніж при CAMELS завдяки використанню великої кількості коефіцієнтів; швидкість оцінки

Не враховує такий фактор як якість управління;

за цією системою об’єкт важко оцінити дистанційним способом

PATROL (Італія)

Дає можливість прогнозування фінансової стійкості в майбутніх періодах

Система зосереджена в основному на аналізі ліквідності; в комплексі її важко застосувати для банків з різною структурою активів

 

ORAP (Франція)

Висока точність та повнота результату

Потребує значної кількості інформації та часу

 

BASIC (Аргентина)

Має індивідуальний підхід до кожного банку; також має готовий спектр заходів для різних ситуацій

Аналіз потребує досить значного часу; складність системи оцінювання

 

 

Проведене дослідження сучасних методів оцінювання фінансової стійкості банків дає підстави констатувати, що єдиної універсальної методики аналізу не існує й гіпотетично існувати не може, враховуючи постійний розвиток та волатильність глобального фінансового ринку.

Проте об’єктивна та достовірна оцінка фінансової стійкості банків є основою для прийняття адекватних управлінських рішень та застосування заходів впливу. Саме оцінка фінансової стійкості є одним з важливих етапів в управлінні з метою уникнення негативних соціальних та економічних наслідків ймовірних банкрутств.

В Україні основними індикаторами оцінки слугують економічні нормативи, що встановили органи банківського нагляду, а також застосування системи CAMELS згідно з Положенням НБУ “Про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS” [1]. Згідно із ним інформаційна модель рейтингової оцінки базується на інформації про банківський менеджмент, звіту про власний капітал, звіту про прибутки та збитки, звіту про кредитний портфель, розгорнутого балансу банку, і як результат являє систему доступної відкритої інформації, і як результат являє систему доступної відкритої інформації, що не є банківською таємницею, надається на регулярній основі, має регламентований вигляд.

Отже, врахування і узагальнення переваг існуючих рейтингових систем і усунення притаманних їм недоліків дозволяє створювати такі рейтингові системи, які забезпечать ефективне узагальнення вихідної інформації і отримання найбільш точного результату комплексної оцінки фінансової стійкості банків.

Література:

1.  Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS : Постанова НБУ від 8 травня 2002 р. № 171 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0171500-02.

2.  Стефанишина А. Характеристика та аналіз методик оцінювання фінансової стійкості банків України та зарубіжжя / А. Стефанишина // Вісник Національного банку України. – 2010. – №11 С.62-66.